Путіну шукають «напарника Миколу для Абдулло»: дайджест пропаганди за 25 березня
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 25 березня 2024 року.
- Путін продовжує спецоперацію «Винувата Україна»
- Війна з уявними «терористами» розв’язує руки справжнім
- У «санітарній зоні, де живуть бєлгородські тварюки», все штатно
- Шість причин привітати СБУ
Путін продовжує спецоперацію «Винувата Україна»
«Вікно в Україну», відчинене Путіним після теракту в «Крокусі», розкрилося на повну 25 березня. Диктатор все ж визнає, що «напад було здійснено руками радикальних ісламістів», але його «цікавить, хто замовник» і відразу ж його називає – «теракт цілком логічно вписується в акції залякування, які проводить Київ».
Тепер завдання – підвести «розслідування» під вже озвучений результат. Саме тому воно продовжує обростати великою кількістю вигаданих і притягнутих за вуха «доказів» нібито причетності України до теракту в «Крокусі». Ось лише деякі з них.
RT публікує якесь «досьє», в якому стверджується, що терористів із Таджикистану, ймовірно, вербували через посольство України в країні. За кілька днів до теракту консульство шукало виконавців, заявив «екс-співробітник спецслужб Бахтієр Рахмонов», який вважає, що «вербуванням займався український посол Євдокімов, який служив у зовнішній розвідці за Зеленського». НАСПРАВДІ, після формулювання «за Зеленського» цю маячню можна далі не читати. Бо «після Зеленського» ще просто не було.
«Известия»: «автомат АК-12, з яким напали терористи, мав забарвлення камуфляжу, яке застосовувалося саме в зоні «СВО», зокрема, бійцями ЗСУ. Дістати таку зброю в Росії практично неможливо». (Цей автоматичний карабін взятий на озброєння ЗС РФ у 2018 році і українцям дістається виключно як трофей.)
«Первый канал»: «А що якщо терористична ісламська держава нерозривно пов’язана з українською? Адже нападники спробували втекти саме в Україну, а не рвонули у бік азіатських республік. Виникає питання: чи не було у Абдулло напарника Миколи з повноваженнями щодо вирішення цього питання?». (В Україну, чи може в Білорусь?)
НТВ: «Спроба терористів втекти через західний кордон як лакмусовий папірець: їх могли використати саме ті, хто чудово вміє грати і з ісламськими радикалами, і з українською розвідкою, майстри операцій під чужим прапором». (Ці слова супроводжуються відеорядом з американським прапором та будинком Пентагону.)
У чат «розслідувачів» увійшла навіть Катерина Мізуліна з так званої «Ліги безпечного інтернету», яка розповіла, що російські школярі отримують повідомлення із пропозиціями вчинити теракти. «У переважній більшості вони надходять із зареєстрованих в Україні акаунтів», – підсумовує вона.
Отже, у кінцевому результаті розслідування сумніватися не доводиться. Російське суспільство вже готують до «голосу Буданова», який керував таджицькими гастарбайтерами.
Війна з уявними «терористами» розв’язує руки справжнім
Росія категорично відмовляється офіційно звинувачувати «Ісламську державу» в теракті в Красногорську, незважаючи на зростаючу кількість доказів. Нагадаємо, Путін жодного разу не згадав ІДІЛ у своєму «екстреному» (через 19 годин) зверненні до росіян.
Дуже показова поведінка Москви і щодо відхилення допомоги з боку західних та інших країн, які пропонують діяти разом. Переваги від такої співпраці очевидні. Адже саме західні спецслужби, а не відомство Наришкіна (яке рахує французів), отримали свідчення про підготовку теракту і великодушно попередили Росію. Однак офіційний представник Кремля Пєсков заявляє, що «наші спецслужби працюють самостійно, ні про яку допомогу не йдеться».
Тим паче, що і проблеми як такої немає, – Путін ще 6 грудня 2017 року розгромив ІДІЛ .
НАСПРАВДІ, ставити під сумнів «чергову перемогу вождя» (про яку він урочисто повідомив понад 6 років тому), насамперед, собі дорожче.
По-друге, саме так свого часу Москва відмовилася від пропозиції західних країн допомогти з порятунком підводного човна «Курск». Але якщо тоді Путін обрав «збереження військової таємниці» замість життів моряків, то нині західні країни йому тим більше не потрібні. Адже ті пропонують боротися зі справжніми терористами, а Путін хоче воювати з призначеними – «українськими».
По-третє, навіть таку страшну трагедію диктатор намагається використати у просуванні наративу про «київський терористичний режим». Керівник «Проєкту протидії екстремізму» Ханс-Якоб Шиндлер у коментарі DW каже: «Москва зробить з теракту в «Крокусі» все що завгодно. Але за фактом – це ганьба російських спецслужб на чолі з Путіним, який особисто висміяв західні дані, які вказували саме на такий тип атаки. Російський наратив вже конструює альтернативну реальність, в якій навіть офіційне зізнання з боку ІДІЛ у відповідальності за теракт оголошується фальшивкою, неправдою. Режим буде користуватися цим терактом і не стане його об’єктивно розслідувати. Принаймні, публічно. Теракт йому потрібен виключно для пропаганди».
Отже, як російські терористи почали звинувачувати у тероризмі Україну ще на початку повномасштабного вторгнення, так і продовжують це робити. Але зараз реальність вже не альтернативна. Все може стати значно страшніше. Бажання Кремля зберегти лице вождя і оголошена війна з уявними українськими «терористами» додатково розв’яже руки справжнім. І відчують це на собі насамперед росіяни.
Здається, ще ніколи термін «пособник тероризму» щодо Путіна не звучав настільки однозначно. І для росіян подальше перебування Путіна при владі несе вже буквальну терористичну загрозу. Тим паче, що радикальні ісламісти погрожують Росії подальшими терактами, а західні країни її про це знову попереджають.
У «санітарній зоні, де живуть бєлгородські тварюки», все штатно
Самих росіян, які надалі потерпатимуть від путінського тероризму, в Москві вже відкрито називають «тварюками». Головний пропагандист Соловйов публічно назвав «огидною істерикою» скарги мешканців Бєлгорода на обстріли та відсутність уваги з боку центральних телеканалів.
В етері своєї програми він розкритикував «велику кількість різних тварюк», які скаржаться на обстріли та просять про допомогу. «Тому всім, хто намагається сказати, що «федерали» кинули Бєлгород, – стуліть пельку, тварюки», – сказав він. І як контраргумент розповів про якусь «захисну плівку на вікна» від уряду.
НАСПРАВДІ, цікаві не плівочні байки Соловйова, а вжите ним слово «федерали». Те, що «єдина Росія» існує тільки у вигляді фіктивної однойменної путінської партії, відомо давно. Але тепер в Москві вже відкрито визнають, що є і «тварюки», які посміли скаржиться на своє життя, в той час як «федерали творять історію».
У самих бєлгородських «тварюк», які живуть фактично в санітарній зоні, через це навіть прокинулося щось на кшталт самоповаги. Вони запропонували Соловйову побудувати студію в своєму місті і походити ним без бронежилета.
Особливо, зважаючи на те, що Бєлгородську область атакують не лише російські антипутінські формування, а й власна авіація. І, робить це із завзятою регулярністю. 25 березня стало відомо, що вона вп’яте (!) за тиждень «позаштатно» скинула бомбу на бєлгордців. Цього разу ФАБ-250 знайшли в районі села Шалаєве Валуйського міського округу. Такий же боєприпас виявили за 5 км від села Козинка.
За останні дві доби місцеві пабліки повідомляли ще про два аналогічні випадки. Один з боєприпасів знайдений у Ракитянському районі поряд із селом Введенська Готня. Ще один впав на село Замостя неподалік Грайворона.
Найчастіше «позаштатні сходи» на території РФ ставалися саме в Бєлгородській області. 22 лютого ФАБ-250 впала в селі Солоти. 27 січня її виявили у Корочанському районі. 21 січня авіабомба впала у водоймище біля хутора Іонівка. Ще один «сход авіаційного боєприпасу» стався 20 квітня 2023 року під час польоту Су-34 над Бєлгородом. Тоді, нагадаємо, бомба впала в центрі міста — у результаті утворилася вирва радіусом 20 метрів.
4 і 25 травня в Бєлгороді та області виявили ще дві ФАБ-500, які не розірвалися. Перша пішла під асфальт на вулиці Шаландіна. Друга під землю на території приватного будинку. Для знешкодження довелося евакуювати цілу вулицю. У січні цього року в Бєлгородській області також знаходили ракету X-101. За словами «воєнкора» Бориса Рожина, вона «впала через несправність».
Отже, нічого страшного, з точки зору «федералів», «у санітарній зоні, де живуть тварюки», не відбувається. Все штатно.
Шість причин привітати СБУ
І наостанок про 32 річницю з дня створення СБУ, яка відзначалася цього дня. НАСПРАВДІ, головною заслугою Служби, на думку Центру стратегічних комунікацій, є те, що вона стала справжнім жахом для путінської Росії. Нею лякають, її бояться, на неї списують всі свої провали. І це справжнє визнання її сили. Відомий політолог, а нині військовослужбовець ЗСУ, Кирило Сазонов назвав шість причин привітати СБУ.
«Перша – блискавичні операції Центру спецоперацій «А», про які чули всі, як і про «Білих вовків». Їхня робота – від Зміїного до Авдіївки.
Друга – морські операції. Знищення дронами СБУ кораблів флоту РФ, удари по Керченському мосту. Це все реально змінило розклад сил на Чорному морі. Це не фініш. Голова СБУ Василь Малюк вже пообіцяв незабаром «гарячий» морський сезон окупантам.
Третя – розгром російського підпілля в Україні. Швидке затримання коригувальників і навідників. СБУ від початку вторгнення: викрила понад 2,5 тисячі зрадників, понад 6,5 тисяч колаборантів і пособників РФ, а також понад 470 навідників та корегувальників; викрила 47 російських агентурних мереж.
Четверта. Вичистили мережу «агентів в рясах». Цю розгалужену мережу агентів Росія розбудовувала багато років. СБУ порушила 83 кримінальні справи щодо 82 священнослужителів УПЦ (МП), які займаються розпалюванням міжнаціональної ворожнечі, співпрацюють з ворогом та виправдовують агресію РФ.
П’ята. Операції на території ворога. СБУ максимально спростила кар’єру російських гауляйтерів та зрадників до простої формули: «зрадив – очолив – вибухнув», яка не дає росіянам ефективно управляти ТОТ.
Шосте. Удари по НПЗ. Всі вони працюють на ворожий ВПК – забезпечують російську армію пальним. І тому теж є законними цілями. У результаті Росія заборонила експорт бензину і підняла ціни в середині країни.
Резюмуючи. Дуже багато зроблено, ми це бачимо та цінуємо і розуміємо, що дуже багато робиться й того, що ми не бачимо. Така вже робота… Нехай все складається, як треба. Працюємо разом на спільну Перемогу України. Проти спільного ворога. Зі святом! Слава Україні!».
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
