Що нового у кремлівській дезінформаційній президентській кампанії у США: дайджест пропаганди за 10-12 травня
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 10-12 травня 2024 року.
- Як Москва шукала «український нацизм» в Білому домі
- На 10-й рік «бомбардування Донбасу» місцеві не знають, де укриття
- «Травневі укази» Путіна: плани і реальність
- Росіяни займаються «відмиванням інформації»
Як Москва шукала «український нацизм» в Білому домі
«Переможно»-прапороносних та «зіркових» фейків Росії було замало, і надвечір 9 травня вона поширила відео, на якому прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр на питання журналіста газети The Independent Ендрю Файнберга «Чому ми не засуджуємо прояви українського нацизму і продовжуємо платити за нього зі своєї кишені?», відповідає наступне: «79 років тому США та наші українські союзники разом боролися проти тоталітарних режимів Гітлера та Сталіна. Хоча Берлін зараз наш союзник, загроза зі Сходу зберігається. Тому ми продовжимо підтримувати Україну всіма доступними нам засобами».
Заява стала настільки резонансною, що на неї відреагували не тільки пропагандистські ресурси, а офіційний представник МЗС РФ Захарова, яка заявила, що «ці люди становлять загрозу, насамперед, для громадян США своєю спотвореною свідомістю та бажанням руйнувати свідомість інших. Вони образили пам’ять мільйонів жертв Другої світової».
НАСПРАВДІ, вже 10 травня з’явилося спростування цього фейку. На брифінгу від 7 травня (з якого і взято відеоряд) жодного разу не згадувалися Сталін, Гітлер та Друга світова війна. Відео склеєно з різних фрагментів трансляції і швидше за все, відредаговано з використанням нейромереж. В основу першої частини підробки ліг момент, на якому Файнберг ставить питання про дії США у світлі гуманітарної кризи в Секторі Гази.
Другою основою для фейкового ролика став фрагмент, що почався в трансляції через декілька хвилин — інший журналіст попросив Жан-П’єр прокоментувати бажання президента Румунії Клауса Йоханіса (він у той день приїхав до Вашингтону) очолити НАТО.
Таким чином, фейкороби не лише наклали іншу аудіодоріжку на ролик, зібраний із двох різних фрагментів трансляції, а й за допомогою нейромереж змінили рух губ Файнберга та Жан-П’єр, щоб він збігався з питанням про «нацизм в Україні» та відповіддю про «боротьбу зі Сталіним та Гітлером».
На 10-й рік «бомбардування Донбасу» місцеві не знають, де укриття
Росія досить мляво відсвяткувала та привітала мешканців так званих «ЛДНР» з 10-річчям «утворення». На місце поздоровляти їх, звісно, ніхто не приїхав. Путін обмежився вітальною телеграмою.
А МЗС РФ написало чергову маячню про «реалізацію міжнародно визнаного, закріпленого у Статуті ООН, права народів на самовизначення…».
НАСПРАВДІ, багатьох вже давно дивує, що саме Міністерство закордонних справ Росії регулярно повідомляє/коментує все те, що відбувається на тимчасово окупованих українських територіях. Це свідчить про те, що в Москві й досі не вважають їх своїми.
А під час «святково-бавовняного» привітання в окупованому Донецьку в мережі розійшлося багато відео, де чутно крики місцевих жителів: «Де бомбосховище?». НАСПРАВДІ, ці вигуки і є відповіддю на відомий наратив про «8 років бомбили Донбас». Якби це було правдою, то місце розташування укриттів в колишніх ОРДЛО, звісно, за ці 8 років запам’ятали б.
Щодо економіки, то лише за перші п’ять років окупації (2014-2018), згідно з дослідженням Центру економічної стратегії, недовироблена додана вартість «народних республік» становить понад $50 млрд.
Водночас як йдеться у дослідженні, «справжні втрати є набагато вищими, адже в цій оцінці не враховано втрати активів, що були зруйновані або зараз знаходяться на непідконтрольній Україні території, а також вплив економічної кризи, викликаної військовою агресією РФ».
А те, що почалося з 2018 року (і особливо після лютого 2022-го), взагалі підрахувати важко. Адже більшості заводів («Азовсталь», Авдіївський коксохім та багато інших) вже фактично не існує, і відновити їх неможливо. Але окупанти цього і не прагнуть.
«Травневі укази» Путіна: плани і реальність
В Росії є національна забавка – після чергового переобрання Путіна публікувати «плани партії та уряду». Їх називають «травневі укази». Вони мають назву «Про національні цілі розвитку РФ на період до…».
Цього разу вони офіційно сягають «до 2030-го та на перспективу до 2036 року» (тобто й на наступний термін Путіна).
Але записані в них плани далекі від реальності. Ось кілька прикладів (виключно на підставі офіційних російських даних) про те, що планувалось і що вийшло:
Демографія: «кількість жінок репродуктивного віку у РФ знижуватиметься, тому важливо виробити нові заходи, щоб зламати цю тенденцію», заявила 12 травня віцепрем’єр з соціальних питань Голікова.
Для розуміння проблеми: у травні 2022-го вона ж офіційно заявила, що у Росії за останні 10 років кількість жінок репродуктивного віку скоротилася на 4,5 млн.
НАСПРАВДІ, за прогнозом Росстату, населення РФ у 2024-32 роках буде скорочуватись більш ніж на 400 тисяч осіб на рік.
Підтвердження цього надійшло вже 9 травня, коли Росстат офіційно повідомив, що у першому кварталі 2024 року кількість народжених у РФ знизилася на 3,5%, а показник смертності зріс на 4,4%.
Економіка: до 2030 року Росія має стати четвертою економікою світу за ПКС (паритетом купівельної спроможності).
НАСПРАВДІ, торік РФ дійсно увійшла до п’ятірки найбільших економік світу за ПКС, але за прогнозом МВФ до 2029 року вона вже опуститься на 7-е місце. До того ж цей улюблений маніпулятивний кремлівський показник нічого не говорить саме про добробут громадян. Тому, чого варта путінська «перемога» над Німеччиною» – відомо. До того ж за головним показником – розміром ВВП на душу населення – РФ перебуває лише на 59-му місці у світі.
Оптимізм молодих: збільшення до 2030 року частки молодих людей, які вірять у можливості самореалізації в Росії, не менш як до 85%.
НАСПРАВДІ, восени 2022 року більш ніж половина російських школярів хотіли виїхати з країни.
Бідність: зниження її рівня нижче 7% до 2030 року та нижче 5% до 2036 року.
НАСПРАВДІ, за останніми даними Росстату, рівень бідності складає 8,5% та стабільно знижується. Однак у 2021 році відомство вирішило зманіпулювати та змінило методику підрахунку – зі статистики бідних випало до трьох млн осіб. З використанням старої методики бідних було б 12%. Проте, найбільших успіхів у війні з бідністю у РФ, як відомо, досягають не травневі укази Путіна, а Сили оборони України. І зміни в Міноборони та Раді безпеки РФ лише зайвий раз ці успіхи підкреслюють.
Росіяни займаються «відмиванням інформації»
І наостанок знову про США. На відміну від дезінформаційної кампанії, яка розгорталася перед президентськими виборами 2016 року, поточна кампанія, яку проводять разом Китай та Росія в Америці, є набагато складнішою, значно краще фінансованою та поширена на більшу кількість країн світу.
РФ та КНР вже витратили на пропаганду в різних країнах величезні суми, і це дало відчутні результати, зокрема у ставленні жителів країн Глобального Півдня до підтримки України, заявив очільник Центру глобальної взаємодії Державного департаменту США Джеймс Рубін. Натомість демократичні країни, за його словами, лише нещодавно почали розуміти загрозу від дезінформаційної кампанії.
Рубін нагадав, що коли Путін вирішив розпочати повномасштабну війну проти України, Росія, Китай та Іран звинуватили Сполучені Штати, заявивши, що це вони розпочали війну, і що буцімто американські компанії намагаються заробити на цьому гроші.
Москва та Пекін активно просувають свої наративи не лише на Глобальному Півдні, а й у самих США, і вони мають очевидний вплив, вважає американська журналістка та історикиня Енн Епплбаум. Як приклад, вона навела дискусії, що розгорталися в Конгресі США під час розгляду пакету допомоги для України.
Дослідниця згадала, зокрема, як один із сенаторів розповідав, що чув обговорення своїми колегами небажання надавати Україні допомогу, бо, мовляв, «президент України Зеленський витратить її на яхти».
«А в Зеленського немає жодної яхти… Тож, була неправдива історія про яхти, були певні фото яхт, що належать іншим людям, які поширилися в Інтернеті й очевидно, деякі члени Сенату бачили це. І це точно не поодинокий випадок», – сказала Епплбаум.
За її словами, зараз росіяни займаються «міжнародним проєктом з відмивання інформації», маскуючи свою дезінформацію та адаптуючи її під локальні аудиторії, надаючи їй місцевого, регіонального забарвлення.
«Вони намагаються донести свої повідомлення до аудиторії не лише через RT чи офіційні російські вебсайти, не лише через Facebook, а й за допомогою, наприклад, часописів та газет, які взяли під контроль у Латинській Америці, за допомогою ЗМІ в Африці. Вони також використовують вебсайти, які нібито є британськими чи французькими, і поширюють через них свої наративи», – розповіла Епплбаум.
«У росіян є люди у Сполучених Штатах і звісно, в Європі, які підхоплюють, ретвітять, репостять, повторюють їхні наративи, так, щоб вони дійсно знайшли зацікавлену аудиторію, яка хоче почути, що система дегенерувала, що потрібна революція, що потрібно покінчити з Євросоюзом, з НАТО і так далі», – вважає Епплбаум.
Це, на її думку, також відрізняє нинішню дезінформаційну кампанію Кремля від тієї, яку він проводив перед виборами у США 2016 року.
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
