«Замирення Кавказу» така ж фікція як і «Кримнаш»: дайджест пропаганди за 24 червня

1. Путін випустив із пляшки джина ісламізму
2. До чого доведе «рожевий туман українських терактів» у РФ
3. Чому в Криму немає мапи безпечних «баз відпочинку»
4. Курортний сезон-2024 виявився занадто бурхливим

Путін випустив із пляшки джина ісламізму

Путін 24 червня направив дві телеграми: Кім Чен Ину та президенту В’єтнаму, в яких висловив подяку «за привітний прийом та незабутню гостинність». Крім того, розпорядився підписати договір з Таїландом про видачу злочинців.

Жодного слова цього дня на адресу двох десятків жертв вуличної війни в Дагестані (серед яких 15 поліціянтів та цивільні (в т.ч. і священник РПЦ) від нього так і не пролунало. 

За нього сказав Пєсков, в дусі: «Путін співчуває постраждалим внаслідок атаки ЗСУ на Крим та нападу в Дагестані» і зауважив, що «спеціального звернення Путіна у зв’язку з цими подіями поки не планується».

НАСПРАВДІ, іншого очікувати було годі. Путін не знайшов часу відвідати підмосковний «Крокус», а їхати в Дагестан він тим паче не збирався. (Мабуть, готується до зустрічі з президентом Конго Дені Сассу-Нгессо). Але подібна поведінка «царя» щодо своїх холопів – не новина. КНДР, В’єтнам, Таїланд і Конго йому важливіші.

Це означає лише одне: після того, як у жовтні 2023 року в аеропорту Махачкали місцеві вже були готові «різати єврейців» (тоді погромникам дали по 10 діб арешту та виписали штрафи), потім в березні 2024-го в результаті нападу терористів на «Крокус» загинули щонайменше 145 людей, і нарешті в червні 2024-го інші терористи вбили поліцейських, православного священник і залишили на воротах синагоги номери аятів з Корану, – жодних висновків у Кремлі знову не буде зроблено. 

Чому? Відомий політолог Аббас Галлямов пояснює: «Те, що сталося в Дербенті та Махачкалі, демонструє, що «замирення Кавказу» (яке було найважливішим аргументом, що працював на користь Путіна) виявилося такою ж фікцією, як і «Київ за три дні» або «санкції нам на користь». 

Жодної «стабільності» в Росії, немає. І не буде. Джин ісламізму вже випущений з пляшки. І назад його вже не затовкти. 

До чого доведе «рожевий туман українських терактів» у РФ

Цікаво, що Пєсков окремо зауважив: «Слідство має з’ясувати, чи не в одному ряду стоять обстріл Севастополя та збройний напад в Дагестані».

Отже, чергове бажання Кремля натягнути українську сову (наприклад, як символ ГУР МО України) на російський глобус сформульовано. Тим паче, що путінський наратив «Росія навряд чи може бути об’єктом для нападу ісламських фундаменталістів» – ніхто не відкидав.

НАСПРАВДІ, те, що по всій Росії вже не тліє, а палає не гірше, ніж на оборонному заводі у підмосковному Фрязіно, відчувають навіть «Z-патріоти». Рогозін, колишній головний «роскосмонавт», а потім донбаський ресторанний «царський вовк» і нинішній «сенатор від Запорізької області» попереджає: «Якщо ми кожен теракт, причетний до національної та релігійної нетерпимості, ненависті та русофобії, будемо списувати на підступність України та НАТО, то цей рожевий туман доведе до великих проблем».

Потворно-неповторна «логіка Маркова» також переконує, що останні боєзіткнення у Дагестані – «це новий тип теракту, який відображає нову політичну реальність. 30 років теракти салафітів були двох типів. Або взяття в заручники. Або атака на силовиків чи органи влади. Зараз стався перший теракт саме проти православного священник, проти іншої релігії. З явною метою спровокувати погроми проти мусульман і потім на цій енергії розпалити війну між релігіями в Росії. А це велика стратегічна мета. І значить її поставила велика стратегічно мисляча організація.  Хто б це міг бути?».

Далі логіка цьому «політологу» (як зазвичай) відмовила, і він  перераховував 7 таких «стратегічно мислячих організацій»: «0) це не місцеві дагестанські терористи. Вони, мабуть, тільки виконавці. 1) ІДІЛ. 2) Інша радикальна ісламістська організація. А їх багато. 3) ЦРУ. 4) Британські спецслужби. 5) Українські спецслужби. 6) Якась їхня комбінація».

До розуміння того, що, наприклад, відрізані після теракту в «Крокусі» вуха та катування з підключеною до геніталій електрикою (з гордістю демонстровані по федеральному телебаченню – мабуть, в рамках антимігрантського «російського цивілізаційного контролю») аж ніяк не сприяють «міжнаціональній та міжконфесійній єдності Росії», до її влади ще не дійшло. Не кажучи вже про те, до чого призведе її інтеграція з афганською «міграцією».

Чому в Криму немає мапи безпечних «баз відпочинку»

МЗС РФ викликало американського посла Лінн Трейсі через обстріл Севастополя нібито ракетами ATACMS. Відомство Лаврова заявляє, що Штати «несуть рівну відповідальність з київським режимом за ракетний удар по мирному населенню Севастополя» і пообіцяло відповідь.

НАСПРАВДІ, навіть цікаво, Росія у відповідь за Учкуївку збирається бомбити пляжі Маямі? А поки вона шукає відповідь, радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк нагадав, що в Криму не може бути «ніяких пляжів, туристичних зон та інших фіктивних ознак мирного життя». Подоляк назвав Крим «безумовно окупованою Росією чужою територією, де триває повномасштабна війна. Крим — це також великий військовий табір та склад із сотнями прямих військових цілей, які росіяни цинічно намагаються маскувати та закривати цивільними».

І це дійсно так. На території окупованого Криму розгорнуто 223 російські військові об’єкти. Інтерактивну карту з їхнім розташуванням ще в травні минулого року опублікував проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії», щоб проілюструвати рівень мілітаризації півострова та попередити насамперед мирних людей про небезпеку, пов’язану з цими місцями.

Журналісти дізнались точне розташування цих об’єктів, які завдання вони виконують, а також отримали їх супутникові фото. Серед об’єктів – військові аеродроми, арсенали озброєнь, місця розташування систем ППО, радіолокаційних станцій, місця дислокації військових штабів, полігони та причали кораблів. Частина цих об’єктів – колишні українські військові частини, але є й такі, що Росія створила повністю з нуля. При цьому більшість з них – у густонаселених містах біля житлових будинків, шкіл та лікарень, які окупанти цинічно використовують як живий щит.

Цю б карту роздрукувати та роздавати кожному відпочивальнику, який їде з Росії в Крим із метою «безпечного» відпочинку.  Але таким чином розкрилася б страшна «військова таємниця» Росії. Бо бази відпочинку розташовані поруч з військовими. 

А щодо США, то вони так «налякалися», що пообіцяли виділити додаткові $150 млн на допомогу Україні. 

Курортний сезон-2024 виявився занадто бурхливим

І на завершення пляжної тематики – про ракету ATACMS, яка нібито прилетіла в окуповану Учкуївку. Навіть «воєнкори» сумніваються. Один із них Роман Сапоньков написав, що це навряд чи може бути відхилена внаслідок впливу російської ППО ATACMS. Оскільки, якби її бойова частина штатно розкрилася над пляжем, там були б сотні загиблих: «Не здивуюсь, якщо виявиться, що впала наша ракета ППО».

Потім йому негайно зателефонував «товариш майор» зі словами: «це не вписується в наратив про Україну та США, що воюють проти Росії», і Сапоньков цей пост терміново видалив (в архіві він, звісно, зберігся).

Проте, у цій пляжній історії є ще два аспекти. Перший пов’язаний з тим, що Кремль будь-що продовжуватиме наполягати на безпеці Криму. Дарма що те, що вона шита жовтими нитками ще з серпня 2022 року. «Кримнаш» став доктриною, для втілення якої Москва буде ледь не примусово відправляти своїх холопів з різних «магаданів» на окупований півострів. І не з рекреаційних, а насамперед, ідеологічних причин.  

Другий аспект – грошовий. Місцева «влада» також дуже зацікавлена у відпочивальниках. (Тим паче, що останніх зараз мало куди пускають). При цьому, ніхто не думає, що той же Севастополь – це суцільна військова база РФ, де військові містечка сусідять з житловою забудовою. Попри захмарний рівень мілітаризації півострова, влада продовжує заганяти туди туристів.

«Наступний туристичний сезон точно буде прийнятним. Якщо дійдемо до позначки в 10 млн, то я можу дозволити собі спрогнозувати, ми перейдемо цей рубіж, після якого може початися беззбитковість нашого бюджету»,— радів у жовтні минулого року кримський колаборант Константинов.

Отже, й за таких умов закривати пляжний сезон вони не хочуть через любов до грошей. «Беззбитковість» — передусім, а безпека, у кращому випадку, — річ другорядна.  Хоча і з «беззбитковістю» також вже проблеми. Продажі турів до Криму скоротилися на 20% – повідомила 24 червня Асоціація туроператорів Росії.  До того ж і пляжі на південному березі Криму від Ореанди до Форосу закрили через аварію на колекторі. 

Бурхливим виявився курортний сезон-2024: море неспокійне в усіх сенсах, з неба щось постійно падає, а тепер ще й лайном заливає. Символічним виявився ювілейний 10-річний «пляжний роман» Росії з окупованим українським Кримом. 

Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу