Білорусь знову показує «звідки готується напад»: дайджест пропаганди за 28-30 червня
- Як депутати Держдуми «потоваришували» з фейковим z-поетом
- Мінськ готується до атаки з Овруча
- ПА ОБСЄ визнала дії Росії в Україні геноцидом
- Чому спотворена цитата Дуди не позбавлена сенсу
Як депутати Держдуми «потоваришували» з фейковим z-поетом
Z-спільнота постійно нарікає: мовляв, мало уваги приділяється поезії, що прославляє «героїв СВО». Особливо з цього приводу бідкався пропагандист Прилєпін (який в Росії вважається ще й письменником).
Маргарита Симоньян скаржилася ще восени 2022 року: «Коли ми звернулися у видавництва з пропозицією видати збірку сучасної фронтової поезії, яку ми самі склали, зробили ілюстрації, нам відповіли: «Приберіть з обкладинки букву Z. З цією літерою жодна книгарня не візьме».
28 червня журналіст-розслідувач Андрій Захаров розповів цікаву і повчальну історію про Z-поета Геннадія Ракітіна. Серед віршів, надрукованих на його сторінці у російській соцмережі, є, наприклад, «Перед портретом». Пост із ним супроводжувався фотографією Путіна, на яку ліричний герой дивився «в дни тягостных раздумий», «в сиянье глаз читая на свой вопрос ответ».
Як пише Захаров, НАСПРАВДІ, «Перед портретом» – переклад вірша Геріберта Менцеля, «Гомера штурмових загонів», штурмовика та члена НСДАП з 1933 року. Оригінал був присвячений Адольфу Гітлеру. В іншому вірші «Безіменний штурмовик» став «Безіменним бійцем ПВК Вагнер».
А самого Геннадія Ракітіна взагалі не існує. Його створила російська антивоєнна спільнота. Під цією особистістю переховувалась група активістів, які перекладали вірші німецьких поетів часів Третього Райху. Іноді змінювали у творах власні імена, але суть залишалася тою ж.
Незважаючи на це, в друзях у «Ракітіна» — не лише z-поети та «воєнкори», а цілих 95 депутатів «Державної дури Росії» (як висловився голова СКР Бастрикін) та 28 сенаторів Ради Федерації. Серед них – Андрій Клішас та Дмитро Рогозін.
Ба більше, творчість «Ракітіна» відзначило журі всеросійського конкурсу патріотичної поезії імені Твардовського, вірш «У святу ніч» опублікував журнал «Москва». Вірші фейкового Z-поета активно репостили z-канали.
Після цього, які ще потрібні свідчення глибокої духовної й ідейної спорідненості рашизму з нацизмом?
Мінськ готується до атаки з Овруча
Міноборони Білорусі 29 червня заявило, що у мінно-вибухових загородженнях з боку України підготовлені проходи для ДРГ. Напередодні білоруська влада стверджувала, що на кордоні з Житомирською областю з’явився «Російський добровольчий корпус», який воює на боці України, а також підрозділи українських спецпризначенців.
«Буквально останніми тижнями ми спостерігаємо поки що незрозумілу нам активність поблизу наших кордонів з боку України. До населеного пункту Овруч, який на Житомирському напрямку, прибули підрозділи спецпризначення 1-ї президентської бригади», – заявив начальник білоруського Генштабу Павло Муравейко. МО Білорусі стверджує, що це може означати підготовку до проникнення на територію Білорусі диверсантів з України.
Щоб показати, як Мінськ готується до «нападу України», в білоруське телебачення навіть показало сюжет про дивізіон РСЗВ «Полонез», який вийшов у призначений район з повним боєкомплектом і відрапортував про готовність протягом 20 хвилин завдати ракетних ударів у відповідь на присутність (!) «РДК» у прикордонній смузі.
НАСПРАВДІ, боротись з ДРГ за допомогою РСЗВ – це, мабуть, вершина білоруського військового мистецтва. Але за всім цим ховається банальна провінційна пропагандистська кампанія з нагоди масштабного військового параду, що відбудеться у Мінську 3 липня. Під цю справу МО РБ вирішили провести ІПсО про загрозу наступу з Овруча на Мінськ. А підготовку до параду та переміщення техніки видали за «раптову перевірку боєготовності».
Для більшої переконливості Держприкордонкомітет Білорусі виклав відео з нібито перехопленим українським дроном, яке має всі ознаки постановки.
Як пише ресурс «Беларускі Гаюн», лукашенківська пропаганда у найдрібніших подробицях розповідає про підготовку до параду. Тож чому б у патріотичному угарі не провести «маленьку переможну війну» в інформаційному просторі? Дивіться: паради парадами, а ми ще паралельно атаки на кордоні відбиваємо. А якщо що – і на 300 км можемо грюкнути! Та й про гусениці, що «брязкають», треба нагадувати періодично, щоб населення не розслаблялося.
«Це ІПсО, дуже добре вписується і в більш глобальний порядок денний. У ситуації, коли російський наступ у Харківській області захлинувся, а Москва «хоч завтра» готова сісти за стіл переговорів, можна понервувати український інформпростір «загрозою з білоруського напрямку».
Чи працює це ІПсО? Якийсь ефект воно має. Підтвердженням цього є повідомлення до нашого чат-боту, куди читачі надсилають повідомлення українських каналів, що тиражують заяву МО РБ про «Полонези». Закликаємо не вестись на чергове ІПсО. На сьогодні передумов повторення вторгнення з території Білорусі (у т.ч. за участю її ЗС) немає», – пише «Беларускі Гаюн».
ПА ОБСЄ визнала дії Росії в Україні геноцидом
До речі, 3 липня має з’явитись повний текст резолюції Парламентської асамблеї ОБСЄ, в якій вона 29 червня визнала геноцидом дії РФ проти України. У документі дії військових РФ в Україні названі «злочинами проти людяності та актами геноциду».
Ресурс UA War Infographics підготував інфографіку, в якій представлені аргументи на користь того, що дії Росії НАСПРАВДІ є геноцидом.
У резолюції ПА ОБСЄ наголошується, що «послідовна та систематична політика РФ спрямована на масове винищення населення України є геноцидом проти українського народу».
ПА ОБСЄ «беззастережно засуджує»: систематичні навмисні вбивства мирних жителів, масові звірства, насильницькі депортації, страти чоловіків, жінок і дітей, сексуальне насильство, тортури та інші жорстокі, нелюдські дії російських сил, що принижують гідність українського населення.
«Ці дії є злочинами проти людяності та актами геноциду згідно з Конвенцією про попередження злочину геноциду та покарання за нього», – констатує ПА ОБСЄ.
Чому спотворена цитата Дуди не позбавлена сенсу
З середини червня Telegram-канали та російські державні ЗМІ поширюють таку заяву Анджея Дуди: «Я пропоную поділити Росію на 200 етнічних держав. Росія – найбільша у світі колоніальна держава, яка тримає в полоні 200 етнічних груп». Стверджується, що президент Польщі сказав це під час свого виступу на нещодавньому Саміті миру.
Повний запис виступу Дуди розміщено на сайті глави держави. Президент Польщі говорив англійською, відео супроводжується субтитрами та розшифровкою польською мовою. Фрагмент, у якому Дуда згадує «200 етнічних груп», починається на таймкоді 0:59, зауважує «Проверено. Медиа».
«У тій частині світу, яку я представляю, Росію часто називають «тюрмою народів» — і небезпідставно. Тому що тут мешкає майже 200 етнічних груп, більшість із яких стали жителями Росії внаслідок застосування методів, які використовуються сьогодні в Україні. Росія залишається найбільшою колоніальною імперією у світі, яка, на відміну від європейських держав, ніколи не наражалася на процес деколонізації і так і не змогла впоратися з демонами свого минулого. Як члени міжнародної спільноти, ми маємо нарешті сказати: у сучасному світі більше немає місця колоніалізму!», – заявив Дуда.
Іншими словами, Дуда НАСПРАВДІ, говорив про колоніальний характер російської держави, але «розділити Росію на 200 етнічних держав» прямо не пропонував. З огляду на те, що потім президент Польщі засудив російську агресію проти України, можна припустити, що насамперед він закликав не дати Росії окупувати ще й українські території.
Щодо фрази «тюрма народів», то її використовував серед інших й Ленін у 1914 році (ще перед тим, як сам збудував нову версію цієї «тюрми»). Тоді приводом було ставлення Російської імперії до українців, яким у Москві заборонили відзначити столітній ювілей Тараса Шевченка.
Отже, російська пропаганда спотворила заяву Дуди – він не закликав до розчленування Росії на 200 етнічних держав. Це не більше ніж вільна інтерпретація Z-блогерів, яку вони, з усім тим, оформили як цитату.
Хоча, нема де правди діти, – безпека України (як і інших країн) полягає у свободі народів Росії. Ось тому й варто підтримувати національні рухи в РФ.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
