Орбан буде не такий страшний в ЄС як його малюють: дайджест пропаганди за 1 липня
Укрінформ
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 1 липня 2024 року.
Чого чекати від головування Угорщини в ЄС
Що вважати «зовнішнім впливом на енергооб’єкти» у РФ
Кому погрожують білоруські «муравейки»
Візит Каньє Веста: від смішного до трагічного
Чого чекати від головування Угорщини в ЄС
З 1 липня Угорщина (чий прем’єр-міністр Віктор Орбан відомий своєю проросійською позицією) вступила на посаду голови Ради Європейського Союзу. Вона керуватиме до кінця року (потім головування перейде до Польщі). Чи вплинуть ці півроку на зміни у відносинах ЄС із Росією та Україною?
НАСПРАВДІ, у країни-голови немає повноважень одноосібно порушувати окремі теми, але вона може визначати пріоритетність тих чи інших питань, які розробляє Єврокомісія.
«Голова в Раді ЄС – це сильна адміністративна роль і можливість впливати на політичний порядок денний ЄС, висуваючи на перший план ту чи іншу тему. Але головування не може повністю змінити політику ЄС, бо не може оминути його чинного законодавства. У цьому досить складному процесі управління ЄС беруть участь безліч гравців. І хоча голова Ради ЄС – помітна роль, вона не всемогутня», – заявила «Радіо Свобода» аналітик Німецького фонду Маршалла (США) Сюзанна Вегх.
Ще в червні уряд Угорщини опублікував плани на майбутнє головування в Раді ЄС. Допомоги Україні та стримування російської агресії в ньому немає взагалі. (Для порівняння: програма Бельгії, яка очолювала Раду ЄС до Угорщини, згадує Україну понад 10 разів).
Так, Будапешт виступає проти надання ЄС військової допомоги Києву, проте кожна країна ЄС ухвалює таке рішення на рівні національного уряду.
Але саме ЄС надає величезну фінансову підтримку Україні, проти якої виступає Орбан. Тому теоретично під час свого головування у Раді ЄС він може намагатися вплинути на це, пролобіювавши зміни у довгостроковому бюджеті ЄС. Щоправда, для цього йому потрібно буде заручитись підтримкою Європарламенту та Єврокомісії. Однак це малоймовірно, враховуючи лише незначне зростання представництва правих партій у Європарламенті після виборів та дуже імовірне збереження за собою посади голови Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.
Актуальним питанням залишається можливість Будапешта впливати на ухвалення Брюсселем санкцій проти РФ. Рада ЄС задіяна у цьому процесі, але зовнішньою політикою та схваленням санкцій займається Рада із закордонних справ, яка не підконтрольна головуючій країні. Рада із закордонних справ координується насамперед головою європейської дипломатії (яку ймовірно очолить естонка Кая Каллас).
Тобто Орбану навряд чи вдасться пом’якшити позицію Брюсселя щодо Москви. Але він все одно намагатиметься це зробити, зазначає Сюзанна Вегх: «В Угорщини як голови буде практично такий самий вплив на зовнішню політику, як і просто члена ЄС. Тому проблема не в самому головуванні, а в країні, лідер якої загалом лобіює антисанкційну політику щодо РФ».
Тому, як припускає Вегх, Будапешт витратить свої півроку головування в ЄС насамперед на пом’якшення позиції Брюсселя щодо самого себе. Нагадаємо, два роки тому за порушення європейського законодавства (у принципах верховенства права, державному втручанні у незалежність судових органів влади та корупції) Єврокомісія заморозила близько 20 млрд євро фінансування Угорщині. Але й тут, як вважає Вегх, «будь-якого прогресу протягом цього півріччя не відбудеться. Будучи головою ЄС, Будапешт зробить усе можливе, щоб порушення режиму Орбана просто не спливли на порядку денному».
Що вважати «зовнішнім впливом на енергооб’єкти» у РФ
1 липня у Бєлгороді зникла електрика. Навіть, стаціонарні сирени, що сповіщають про повітряну тривогу, не працювали. «На час відключення електроенергії в деяких районах області для попередження про ракетну небезпеку використовуватимуть мобільні гучномовці». Пояснення цьому дали на «новомові», – це «зовнішній технологічний вплив» на енергооб’єкт.