Путіну створюють інформаційну «санітарну зону»: дайджест пропаганди за 30 серпня -1 вересня 2024

Удари по російській інфраструктурі на регулярній основі тривають вже понад року. (У ніч на 1 вересня у РФ заявили про наймасовішу атаку БПЛА – близько 160 дронів одночасно. Географія — понад десяток областей. До атак на НПЗ додалися ГЕС). І це триватиме далі.

Бо Україна бореться за своє виживання. Москва воює невідомо за що. Хіба що дійсно за створення «санітарної зони» навколо себе. Бо чимось іншим пояснити бажання скидати на російські території ФАБи неможливо.

Кремлівське князівство вже розуміє, що утримати всю Росію буде важко. І тому Путін лише забезпечує за усталеною російською історичною традицією видимість влади в усій державі. Наприклад, візитом не в Курськ, а до Монголії.

Росія — це країна, створена для захисту Москви

Є відома теза американського економічного історика Томаса Пуейо про Росію — країну, яка створена для захисту Москви. І вона має цілком матеріальне підґрунтя.  

НАСПРАВДІ, ця маленька табличка говорить про справжній устрій РФ більше, ніж десятки великих аналітичних статей.

Майже 70% площ сучасних офісів (класу А і В) у РФ розташовано в Москві. Тобто не тільки державне, а й бізнес-управління РФ зосереджено в столиці. У регіонах, у невеликій кількості міст — лише точкові управлінські факторії метрополії.

І більш ніж половина складів країни — у Москві та області. Тобто це ще й головний розподільчий осередок країни. Якщо скласти всі бюджети всіх регіонів, то на Москву припаде майже 20 %. При цьому в місті живе трохи більше ніж 8 % населення країни.

З 500 найбільших компаній РФ майже половина (49%) зареєстровані в Москві. І вони генерують 67,8% виторгу всіх фірм із цього списку.

І саме так Москва керує й захищає свої метрополії. Словами «я – курський» (як заспівав нещодавно Шаман) і одночасною пропозицією бомбити курські села. На сьогодні відносини між нею і регіонами — виключно імперські, як між метрополією і колонією. Перша жирує, другій постачають ресурси, починаючи з газу та нафти і закінчуючи холопами. Саме тому, тематика деколонізації Росії набуває дедалі більшої актуальності. І насамперед для самих росіян.

«Матрешка» «розірвала» угоду ОАЕ та Франції після арешту Дурова

Російська пропаганда активно поширює брехню про те, що Об’єднані Арабські Емірати (чиїм громадянином є Дуров) після його арешту в Парижі нібито заморозили угоду з Францією щодо придбання у неї партії винищувачів.

Підроблений сюжет Al Jazeera на цю тему став найбільш вірусним відео мережі дезінформації «Матрешка» та «Двойник». Його підхопили  медіа Росії, Ірану та Індії.

НАСПРАВДІ, за оцінкою проєкту «Блокувальник ботів», «Матрешка» опублікувала в X щонайменше 15 відеороликів про арешт Дурова, а також підроблені перші шпальти зарубіжних видань. Авторство фейкових роликів акаунти, що діють в інтересах Кремля, приписали: Бі-Бі-Сі, The Economist, Wired, BFM TV, Le Parisien, Bloomberg, Le Figaro, Euronews, The Wall Street Journal, Fox News і Al Jazeera.

▪️ В одному з роликів кремлеботи пояснили переслідування засновника Telegram «помстою» президента Франції Макрона за публікації в каналах месенджера про нібито трансгендерність його дружини Бріжит.

▪️ Акаунти, що діють в інтересах Кремля, також заявили про:

• «підготовлений масовий виїзд IT-фахівців із Франції» через арешт Дурова, 
• перетворення Росії «на одну з трьох найбезпечніших країн світу для IT-фахівців», 
• «багатомільйонні витрати» Франції на боротьбу з атаками хакерів після затримання Дурова,
• «перенесення десятків заходів за участі IT-фахівців із Франції у зв’язку з неготовністю організаторів гарантувати безпеку їхнім учасникам».

▪️ Але найуспішнішим вкидом стала інформація про «відмову ОАЕ від закупівлі 80 винищувачів у Франції». В мережі X вона зібрала 7,7 млн переглядів, а опубліковане кремлеботами «відео Al Jazeera» активно поширювалося в X і Telegram. Новини про відмову від французьких винищувачів опублікували російське інформагентство «Авиа.Про», іранське агентство Mehr, а також індійське видання Firstpost.

▪️ Розкрутці відео посприяв засновник файлообмінника Mega і блогер Кім Дотком, який опублікував ролик слідом за російськими каналами, — свідчить аналіз журналіста-фактчекера Давида Пуенте. «Авиа.Про» написало про відмову ОАЕ від винищувачів із посиланням на Доткома, Mehr послався на «Авиа.Про», а Firstpost, відповідно, на Mehr.

▪️ Боти іншої мережі дезінформації «Двойник» опублікували статті про те, що арешт Дурова знаменує собою «похорон свободи слова» на Заході на сайтах-клонах Der Spiegel і орієнтованого на єврейську аудиторію американського видання Forward.

Нагадаємо алгоритм «Матрешки»: один бот публікує фейкове фото або відео, а інші залишають посилання на них із проханням до журналістів прокоментувати чи перевірити їхню достовірність, у такий спосіб розповсюджуючи їх.

▪️ Боти «Двойника» зазвичай поширюють посилання на сайти, які копіюють відомі новинні ресурси. Іноді «Двойник» займається просуванням створених російською пропагандою відеороликів та зображень.

Чому Путін поїхав до Беслану раніше

І наостанок про 1 вересня. Ця дата назавжди увійде в історію Росії не тільки як трагедія Беслану. Нагадаємо, 20 років тому, у перші три дні вересня, у цьому місті стався найкровопролитніший теракт за всю сучасну історію Росії. 

1 вересня 2004 року група терористів захопила місцеву школу №1, у заручниках опинилися понад 1100 осіб — діти, їхні батьки та вчителі. Загалом внаслідок теракту і штурму загинули 334 людини. Родичі загиблих, зокрема, організація «Матері Беслана», досі вимагають від влади РФ проведення розслідування того, що сталося.

Путін 1 вересня через главу Північної Осетії передав ікону в храм у Беслані. У річницю теракту він до міста не приїхав. Як і попередні 19 разів. Натомість був там 20 серпня проїздом. Тоді на зустрічі з «Матеріями Беслану» він цинічно прив’язав ту трагедію до «Донбасу та Новоросії» і заявив, що тоді загинуло 136 дітей.

НАСПРАВДІ, збрехав навіть щодо кількості загиблих дітей. За офіційними даними, внаслідок теракту загинули 186 дітей і підлітків.

Ще 20 серпня всі обурювалися цинізмом Путіна, який використав трагедію в Беслані для того, щоб ще тоді, заздалегідь, дати «правильне» трактування «ситуації в Курській області, Донбасі та Новоросії». Припекло його тоді так сильно, що він не дотягнув 1 вересня без того, щоб переконати всіх в тому, що «українські неонацисти — це гірше, ніж бесланські терористи».

І це зрозуміло: на інформаційному порядку денному у РФ лише одне питання: як відвернути увагу від війни з Україною, яка вже перекинулась в саму Росію на той час, який потрібен «генералам алладінам», щоб принаймні почати перемагати не на словах, а на ділі.

Відповідно, й з’являються ідеї: від перевірених – «не асоціювати лідера з негативом та підкреслювати виключно локальний характер «ситуації в Курській області» до «а давайте до «Матерів Беслану» заїдемо після яблук в Кабардино-Балкарії. І скажемо, що нинішні українці гірше за тих, хто взяв в заручники їхніх дітей у 2004-му». 

«Чому не зробити це саме зараз — саме під круглу дату трагедії та по дорозі в Монголію?» — питання риторичне. Відповіді від речника Кремля Пєскова (який 20 років тому був одним із «офіційних спікерів» операції в Беслані) не треба.  Бо це розширює кордони інформаційної санітарної зони навколо особисто Путіна.