Кремлівська ботоферма експериментує з Bluesky: дайджест пропаганди за 20-22 грудня
- WhatsApp і Skype у РФ йдуть шляхом Viber
- Боти з «Матрьошки» дісталися Bluesky
- Chat GPT вже годує росіян пропагандою
- Культурна спадщина України: черговий рік руйнувань
WhatsApp і Skype у РФ йдуть шляхом Viber
Ще тиждень тому після блокування Viber у РФ багатьох цікавило питання, чи настане черга WhatsApp? Відповідь надійшла вже за тиждень. 20 грудня стало відомо, що Роскомнагляд офіційно вніс WhatsApp і Skype до так званого переліку ОРІ (організаторів розповсюдження інформації). Це ніби суто формальне рішення НАСПРАВДІ дає підстави ФСБ запитувати у месенджера ключі для розшифровки листування користувачів. У разі відмови WhatsApp можуть заблокувати.
Нагадаємо, під час регіональних російських шатдаунів цей сервіс незмінно потрапляв до числа заблокованих, що траплялося на початку цього рок, а також нещодавно, коли Чечню, Дагестан та Інгушетію намагалися відключити від зовнішнього інтернету. У Роскомнагляді тоді це пояснили «навчаннями з перевірки безпеки і стійкості Рунета на випадок відключення від глобальної мережі».
Статус ОРІ також зобов’язує сервіси зберігати дані користувачів, включно з інформацією про їхні дії, листування, фото, аудіо- та відеодзвінки. Ці дані повинні передаватися в ФСБ за запитом, а постійний доступ до інформації має забезпечуватися за допомогою спеціального обладнання, яке організатор інформації зобов’язаний встановити власним коштом.
Фактично, WhatsApp наразі залишається єдиним із сервісів Meta, який не заблоковано в Росії. Facebook та Instagram з 2022 року було внесено до реєстру забороненої інформації за рішенням Генпрокуратури.
А загалом, до реєстру ОРІ в РФ уже внесені 12 застосунків, переважно з функціями обміну повідомленнями. Крім Skype і WhatsApp, йдеться про Pinngle Safe Messenger, Crypviser, Trillian, Keybase, Status, DUST, Session, KakaoTalk, Element і Wire.
Зважаючи на те, що у Кремлі навсправжки взялися за інформаційну ізоляцію росіян від зовнішнього світу, долю WhatsApp та інших застосунків можна вважати вирішеною.
Боти з «Матрьошки» дісталися Bluesky
А тим часом після перемоги Дональда Трампа на виборах, в США почала набувати популярність соцмережа Bluesky, яку створив засновник Twitter Джек Дорсі. Кількість її користувачів до середини грудня сягнула 25 мільйонів.
Саме на неї стали переходити користувачі X, незадоволені тим, що нинішній власник X Ілон Маск підтримує Трампа. Сторінки в Bluesky завели багато американських зірок, зокрема Барбра Стрейзанд, Джеймі Лі Кертіс, Гільєрмо дель Торо, Бен Стіллер, Стівен Кінг, Ліллі Вачовскі, Арнольд Шварценеггер, Ріана тощо.
НАСПРАВДІ, боти з відомої мережі дезінформації «Матрьошка» вже дісталися і Bluesky і почали публікувати там фейкові відео.
Це перша спроба Кремля маніпулювати думкою користувачів Bluesky, якщо не брати до уваги діючі акаунти російських пропагандистських ЗМІ (наприклад, RT) на платформі. Як розповів представник «Блокувальника ботів», зараз експертам відомо лише про чотири дописи в цій соцмережі, опубліковані кремлеботами, і вони розглядають це як «перший експеримент».
Згадані дописи просто дублюють публікації, раніше розміщенні на платформі X. Під час публікації фейкових роликів боти в Bluesky поводяться так само, як акаунти «Матрьошки» в X. Тобто позначають у дописі незалежні видання, журналістів і фактчекерів із проханням перевірити правдивість відео.
Наприклад, на одному з них дівчина, представлена як співробітниця Центру турботи про клімат Імперського коледжу Лондона, критикує рішення європейських лідерів дозволити Україні завдавати ударів по Росії далекобійними ракетами.
Засновник Bellingcat Еліот Хіггінс зазначає, що відео створено на основі реального ролика співробітниці коледжу, в якому вона говорила про зв’язок здоров’я і клімату.
В іншому фейковому відео випускниці Ворикського університету (Велика Британія) приписують слова про те, що Росія права, а Україна ніяка не жертва. Оригінал цього ролика, як пише Хіггінс, раніше було викладено на сторінці університету у Facebook. І в ньому жінка говорила про зовнішні відмінності між людьми.
Першоджерела інших роликів невідомі. В одному з них студентка університету Йорка нібито розповідає про порушення прав людини та диктатуру в Україні. У другому – студентка університету Сандерленда (Велика Британія) нібито закликає зняти з Росії санкції.
Схоже, Bluesky скоро доведеться шукати дієві засоби для протидії російським «матрьошкам». Інакше платформа ризикує перетворитися на розплідник російської пропаганди.
Chat GPT вже годує росіян пропагандою
Нещодавно перший заступник глави АП Кірієнко заявив: «В інформаційній війні оборонятися не можна, тому що її метою є вплив на свідомість людей. Якщо ми будемо оборонятися, відбиватися від фейків, яких стало на порядок більше, ми не впораємося. Тому найважливіша річ в інформаційній війні – тільки наступ».
Ось росіяни і атакують по всім інформаційним фронтам. Тепер вони дісталися й ChatGPT. Цей чат-бот зі штучним інтелектом, розроблений американською компанією OpenAI, тепер під час роботи нової функції інтернет-пошуку за новинами оперує головним чином тими, які публікують підконтрольні Кремлю медіа.
НАСПРАВДІ, на початку OpenAI, основним акціонером якої є Microsoft, зробила безкоштовною функцію інтернет-пошуку в ChatGPT, зокрема, за новинами. ChatGPT і раніше вмів виходити в інтернет, але робив це, наприклад, якщо користувач просив знайти «останні» дані або прямо вказував «пошукати в інтернеті». Тепер у чаті в рядку для введення з’явилася спеціальна іконка глобуса — під час натискання на неї ChatGPT шукатиме тільки інформацію в онлайні.
Один із пропонованих російськомовним користувачам запитів за замовчуванням — «Новости России и мира». Джерелами інформації в дайджесті новин за цим запитом є виключно «РИА Новости», «Коммерсантъ», «Рамблер Новости», «Московский комсомолец», РБК, «Российская газета», «Газета.Ru».
Базовими джерелами для свого дайджесту новин російською мовою ChatGPT називає «РИА Новости», ТАСС, «Интерфакс», Lenta.ru, Газета.Ru, «Ведомости», «Коммерсант», Яндекс.Новости и Новости Mail.ru.
І найцікавіше — «вибір цих джерел зумовлений їхньою надійністю, оперативністю та широтою охоплення тем, що дає змогу надати вам найповнішу й найоб’єктивнішу інформацію про події в Росії та світі», — «пояснює» такий вибір джерел сам ChatGPT у діалозі з користувачем.
Що ж, тепер на часі провести роз’яснювальну роботу вже із самим ChatGPT.
Культурна спадщина України: черговий рік руйнувань
«Нацистський режим намагається знищувати не тільки мирних жителів, а й нашу історичну, духовну пам’ять. Унаслідок ракетних ударів по Рильську різного ступеня пошкоджень зазнало 17 об’єктів культурної спадщини…», — написав 22 грудня т.в.о. губернатора Курської області Хінштейн.
НАСПРАВДІ, навіть візуально видно, що «ступінь пошкодження», наприклад, цього храму, м’яко кажучи, невеликий. До того ж справжні обставини, за яких церкви зазнали пошкоджень, ще треба вияснити — наразі йдеться про бездоказові звинувачення на адресу ЗСУ. А от реальні масштаби руйнувань української культурної спадщини окупантам добре відомі й надійно доведені.
Рівно рік тому очільник МЗС РФ Лавров на зборах комісії у справах ЮНЕСКО, переконував, що «жодних таких фактів немає». Хоча про те, як виглядали українські заклади культури до 24 лютого 2022 року і після, вже тоді можна було подивитися, наприклад, на цьому відео, хронологія якого завершується груднем 2023-го.
І вже станом на грудень-2024, за даними МКСК, пошкоджень зазнали пам’ятки української культури у 18 областях та Києві, зокрема: у Харківській області — 322, Херсонській — 159, Донецькій — 164, Одеській — 136, Чернігівській — 65, Київській області та Києві — 81, Запорізькій — 56, Миколаївській — 41, Дніпропетровській — 49, Львівській — 60, Луганській — 32, Сумській — 31, Хмельницькій — 10, Полтавській — 6, Вінницькій та Житомирській — по 4, Кіровоградській та Черкаській — по 1.
Лише в листопаді Росія 43 рази атакувала пам’ятки культури України, повторно вдаривши по відповідних об’єктах у Запорізькій, Одеській, Хмельницькій та Херсонській областях. Загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в різних українських регіонах зросла на 43 одиниці й наразі складає 1222 об’єкти. Останній кричущий випадок — Миколаївський костел у Києві, який постраждав внаслідок ракетного обстрілу росіян 20 грудня.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
