Птахи, безпілотники та «чеченська ППО»: російський інформаційний туман навколо авіакатастрофи в Актау
У день катастрофи було оприлюднено низку фото і відео, зроблені під час польоту та після падіння. Вони свідчать про те, що найбільш ймовірною причиною аварії стала робота російської ППО. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував дії росіян в інформаційному просторі, спрямовані на прикриття злочину.
У Чечні відмовився приймати борт, пославшись на туман, переспрямувавши його до Махачкали, а потім до Актау. Версію про туман старанно переповіли російські ЗМІ, звідти вона потрапила до світових медіа. Питання про те, чому літак був змушений летіти через Каспійське море до Казахстану, попри наявність ближчих аеропортів у Нальчику, Владикавказі та вже згаданій Махачкалі, ніхто в Росії не поставив.
Першу версію про причину аварії оперативно оприлюднило Федеральне агентство повітряного транспорту (Росавіація).
З огляду на джерело (федеральний орган виконавчої влади), версія про «зіткнення з птахами» де-факто набула офіційного статусу. Протягом доби було оприлюднено щонайменше 1,38 тис. повідомлень, що її ретранслювали.
Повідомлення МОЗ Казахстану про вибух кисневого балона на борту, що стався вже після отриманих літаком ушкоджень, російська пропаганда використала для створення додаткової версії ‒ про вибух на борту, який нібито й став причиною падіння літака. Її було поширено як мінімум в 1 тис. публікацій.
 |
 |
З другої половини дня через пропагандистські Telegram-канали і сайт Lenta.ru було здійснено «вкид» про зіткнення азербайджанського літака з українським безпілотником в небі над Грозним. Протягом було оприлюднено понад 300 повідомлень такого змісту. Telegram-канали переважно ретранслювали заяви різноманітних «військових експертів».
Lenta.ru в якості першоджерела вказала азербайджанський сайт Haqqin.az.
На цьому ресурсі дійсно розміщено коротке повідомлення «Самолет AZAL сбит дроном?», однак без згадок про Україну.
Це не завадило російському виданню згадувати міфічний «український безпілотник» у кожній наступній новині про авіакатастрофу: у більш ніж 10 публікаціях за добу.
Після появи в медіапросторі доказів збиття пасажирського літака засобами російської ППО та публікацій західних медіа (з посиланням на джерела в уряді Азербайджану) про те, що лайнер збила ракета «земля-повітря», зусилля кремлівської пропаганди були спрямовані на дискредитацію та розмивання цієї версії. Для цього російські ЗМІ і Telegram-канали:
- ставлять під сумнів правдивість повідомлень іноземних медіа, закидають їм «відсутність доказів», «русофобію» тощо;
- подають версію про удар російської ППО не як основу, а лише як «одну з версій» поруч із «птахами», «вибухом на борту» та «українським безпілотником»;
- перекладають відповідальність за дії російської ППО на Україну.
Це може бути свідченням як бажання спецслужб РФ «вкусити» Рамзана Кадирова, так намаганням перекладання відповідальності за інцидент з Кремля на Грозний. Для цього активно просувається меседж «літак збили чеченці» (на противагу меседжу «літак збили росіяни»).
Тактика росіян з інформаційного прикриття власних злочинів залишається незмінною. Генерування «білого шуму», паралельне «вкидання» кількох суперечливих версій та їх багаторазові повторення, цитування псевдоекспертів ‒ все це робиться з метою максимальної дезорієнтації аудиторії та «врівноваження» правди відвертою брехнею. Машина кремлівської пропаганди не просто намагається переконати світ у власній «версії» чи «версіях» подій. З допомогою «альтернативних фактів» та псевдоаналітики вирішуються такі завдання:
- максимальна дезорієнтація аудиторії шляхом інформаційного перенавантаження;
- знецінення очевидних фактів шляхом їх урівняння з фейками, маніпуляціями та домислами;
- просування конспірологічного мислення та підрив довіри громадян іноземних держав до власних урядів та якісних медіа, які «приховують правду»;
- демотивація аудиторії, просування наративу «всієї правди дізнатись неможливо».
Ця тактика була неодноразово відпрацьована і рамках операцій інформаційного прикриття катастрофи MH17, підриву Каховської ГЕС, вбивства українських військовополонених в Оленівці, викриття воєнних злочинів у Бучі та інших звільнених від окупантів містах тощо.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
