Саміт G7. "Дорогі друзі" і "примари" баварського замку

Про усе відразу і потроху. Так можна охарактеризувати предмет дискусій лідерів "Великої Сімки" у баварських Альпах 7-8 червня. Занадто вже великий був перелік питань, які G7 обговорювала впродовж "24 годин", як анонсувала перед відкриттям зустрічі її господарка, єдина жінка в чоловічій компанії, канцлер ФРН Ангела Меркель.

Але саміти групи провідних індустріальних держав планети завжди такі. І при цьому все одно їх прийнято вважати украй важливими. Не випадково нинішній висвітлювали понад 3 тисячі журналістів з усього світу.

Добре слово для Києва

Для України важливо було почути слова підтримки. Вони були сказані. Хоча, по суті, стали повторенням раніше озвучених. "Ми вкотре підкреслюємо, що тривалість санкцій має бути чітко пов'язана з повною імплементацією Росією Мінських домовленостей і повагою до суверенітету України. Вони можуть бути скасовані, коли Росія виконає свої зобов'язання. Проте, ми готові у разі потреби вжити подальших обмежувальних заходів для підвищення ціни для Росії за свої дії", - йдеться у документі за підсумками зустрічі лідерів країн "Сімки" і Євросоюзу.

Знову була висловлена стурбованість ситуацією на лінії розмежування і прозвучали заклики до обох сторін виконувати умови перемир'я. G7 знову засудила нелегальну анексію Криму Росією і підтвердила політику невизнання цих дій. Але в розділі про санкції цей момент позначений не був (як, до речі, і в інших). Ішлося тільки про Мінські домовленості, та й то, на підсумковій прес-конференції Меркель, відповідаючи на питання, зазначила, що йшлося не стільки про посилення санкцій, скільки про продовження терміну їх дії.

Президент США Барак Обама на своєму брифінгу додав ще, що країни G7 будуть "і надалі підтримувати Україну, бажаючи посилити її економіку і демократію". І також сказав про санкції загалом. Ще він досить детально зупинився на темі Росії і Путіна, заявивши, що проблеми РФ - це результат імперських великодержавних амбіцій.

До речі, Володимира Путіна і грецького прем'єра Ципраса ЗМІ встигли охрестити "похмурими примарами" замку. Так часто їх тінь нависала над життєрадісними капіталістами.

Трансатлантичні друзі

Однією з подій, що привернули до себе найпильнішу увагу, стало спілкування Ангели Меркель з Бараком Обамою. З багатьох причин. У тому числі і тому, що в Москві, наприклад, незмінно стверджують, що саме під дудку США танцює Європа і за їх наполяганням займає таку непримиренну позицію стосовно Росії. Хоча це питання досить дискусійне.

Характерно, що президент США прибув першим із гостей, рано-вранці в неділю і першим же провів з канцлером двосторонню зустріч. Після неї Меркель твердо заявила усім критикам: "США є нашим другом, партнером, таким важливим партнером, що ми тісно співпрацюватимемо, оскільки це в наших спільних інтересах, тому що ми цього хочемо і тому що у нас спільні цінності". Як відповідь тим, хто поспішає поховати трансатлантичне партнерство і поставити на ньому замість пам'ятника шпигунський скандал.

Хто старе поминає, той щастя не має. Ну, і не поминали жодного разу. Замість цього Ангела зверталася до Барака на "ти" і називала його "дорогим". Обама у боргу не залишився, називаючи Меркель своєю "великою подругою і партнером". Потім американському гостю влаштували міні-"Октоберфест", про який він, за його зізнанням, мріяв, і на якому поїли баварським пивом, пригощали сосисками і брецелями (традиційними кренделями). Обамі, схоже, усе сподобалося, хоча він і забув удома, за його словами, шкіряні шорти. Ну, чим не ідилічна картинка. Які вже тут розборки.

Фото: entornointeligente.com

Найбільш мирний саміт

Ніяких особливих розборок не сталося і серед протестувальників, які є одним із неодмінних атрибутів таких самітів. Майже 20 тисяч поліцейських не залишили невдоволеним політикою глобальних лідерів жодних шансів прорватися до замку, та і просто побешкетувати. Нічого насильницького, на щастя, не сталося. Були безуспішні спроби перекрити дороги до замку, але лідери прилітали до місця зустрічі вертольотами. Підійти до резиденції через лісисті гори стежками також було неможливо - і їх надійно охороняли вартові порядку. Схоже, антиглобалісти змирилися з повною поразкою і наступного дня взагалі не проявляли особливої активності, так, більше для проформи. Баварська поліція дуже собою пишається. Особливо з урахуванням того, як її критикували в 1992 році, коли також у Баварії, в Мюнхені проходив черговий саміт "Сімки". Господарі не захотіли повторювати попередній досвід, коли поліцейських звинувачували в надмірній жорстокості при розгоні демонстрацій. Тепер же декількох особливо настирливих протестувальників "ніжно" виносили на руках. Але і таких було небагато.

Все для гостей

Поки фрау Меркель зовсім не по-жіночому вела засідання саміту, прекрасними половинками прем'єрів Японії, Канади і глави Єврокомісії займався чоловік канцлера професор Іоахім Зауер. Виконав місію з честю.

Загалом для того, щоб саміт пройшов гладесенько-рівнесенько, грошей не пошкодували. У скільки обійшлося це свято демократії, так до кінця і не змогли підрахувати. Імовірно, до 360 млн євро, з яких 120 млн сплатила Баварія. (Для порівняння, щорічна конференція з безпеки в Мюнхені обходиться в 1 млн євро). Журналістів близько до тіл не підпускали, але робочі місця обладнали з розмахом - на Олімпійському льодовому стадіоні, побудованому для Зимових ігор 1936 року, переобладнавши його. Самі лише дроти різної медіа-техніки простяглися на 180 км. Приготували для братії, що писала і знімала, 5 тисяч сандвічів, 2 тонни м'яса, тонну риби і стільки ж овочів і фруктів. Усе для того, щоб світ оперативно дізнавався про те, що відбувається.

Одним словом, хвилина саміту в цілому коштувала, за різними оцінками, від 90 до 105 тисяч євро (для порівняння, хвилина згаданого вже саміту-92 в Мюнхені обійшлася в 4 тисячі євро). Велика частина з цих грошей пішла на питання безпеки.

Німеччина передала головування в групі G7 Японії. Цілий рік Берлін був дуже активним головою. Активним, зокрема і в питаннях щодо України. У Токіо в унісон з колегами свого часу також підтримали (хоча й не ініціювали) санкції. І в цілому надають чималу підтримку Україні. Але чи будуть вони так само гаряче, як Німеччина, відстоювати "спільні західні цінності" - питання, відповідь на яке дасть час.

Ольга Танасійчук, Берлін.