Які пам'ятники "декомунізують" у Києві. Список

Зокрема, у "чорному списку" опинилися погруддя більшовицького військового діяча Василя Боженка (вул. Казимира Малевича), репресованого у 1937 р. воєначальника Віталія Примакова у Наводницькому парку, більшовицького державного діяча Івана Лепсе на бульварі його імені. Чекісту і письменнику Миколі Островському не пощастило двічі - у парку на Повітрофлотському проспекті є два його погруддя. Фахівці вирішили, що кінну статую Миколи Щорса на бульварі Тараса Шевченка також належить знести, як і стелу чекістам біля станції метро "Либідська", та скульптурну композицію екіпажу бронепоїзда «Таращанець» в однойменному парку.

І, звичайно ж, у переліку "пережитків" опинилися пам'ятники головному ідеологу комунізму Володимиру Леніну - їх у столиці виявилося аж 12. Заодно "постраждала" і його дружина та соратниця Надія Крупська, погруддя якої ще стоїть на Привокзальній площі.

Читайте також: Президент підписав закони про декомунізацію України

Крім того, історики внесли до "демонтажного" списку 84 меморіальні дошки.

З повним списком пам'ятників і меморіальних дощок можна ознайомитися тут.

Нагадаємо, 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закони про декомунізацію українського суспільства, про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.

Того ж дня нардепи ухвалили закони про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років та про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті.

Цими законами засуджується комуністичний режим, забороняється радянська символіка, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України ОУН, УПА та інші організації.

15 травня Президент Петро Порошенко підписав ці закони.