Роздержавлення ЗМІ по-російськи - 2: як зменшити негативні наслідки?
Проведена в Росії реформа державних регіональних ЗМІ (початок теми читайте в попередній статті) в самій медіасфері викликала насторожене ставлення - у журналістів існують побоювання, що вона не буде проведена ефективно і спричинить втрати серед журналістських кадрів та зникнення медіаресурсів.
У зв'язку з об'єднанням регіональних і муніципальних ЗМІ в державні холдинги Спілка журналістів Росії заявила, що поспішні реформи, не підкріплені обговоренням у професійній спільноті їх плюсів і мінусів, здатні призвести до швидкої деградації цього значного сегменту ЗМІ Росії.
«Централізація редакційних процесів, впровадження єдиного дизайну, об'єднання бюджетних потоків тільки на перший погляд здатні поліпшити ситуацію. Уніфіковані газети з однаковою версткою, із виключно «схваленим в центрі» змістом неминуче будуть втрачати свій вплив у муніципалітетах і затребуваність з боку аудиторії. Перетворення самостійних в економічному плані редакцій у підрозділи єдиної структури вдарить по творчій та економічній мотивації співробітників видань», - вважають у СЖ.
Побоювання у СЖ викликають і наміри оптимізувати витрати холдингів, адже від такого кроку можна чекати на скорочення штатів редакцій.
За інформацією СЖ, надмірна централізація місцевої преси в окремих регіонах Росії вже показала свою неефективність, оскільки в результаті видання відторгалися читачами, що змушувало засновників збільшувати бюджетні витрати на їх випуск і розповсюдження.
«Замість того, щоб допомагати редакціям у вирішенні цих та інших проблем, розвиваючи регіональні програми щодо зміцнення економічної стабільності та підвищення якості контенту, ми заганяємо всіх в одне, вкрай, нестійке «стійло». Скорочуючи, тим самим, інформаційний потенціал регіонів, і б'ючи, в першу чергу, по муніципальним утворенням та по їх мешканцям », - вважають у СЖ.
До розробки механізмів захисту від можливих негативних наслідків медіареформ підключилося і експертне співтовариство.
Свої пропозиції щодо ряду допоміжних заходів для ЗМІ висунула Громадська палата. Сформульовані в доповідній записці, вони були передані до Держдуми, в уряд і в адміністрацію президента.
Перший з пропонованих шляхів підтримки - надання ЗМІ, які обрали модель комерційного функціонування, основних і оборотних коштів, необхідних їм для продовження функціонування. Але не просто так, а у формі довгострокового (до 10-ти років) кредиту під низьку процентну ставку (50% ставки рефінансування). Пропонується також погоджувати графік обслуговування цього кредиту, тривале порушення якого призведе до банкрутства ЗМІ. До моменту повернення грошей позичальник має обмежений доступ до розпорядження основними засобами - цей захід передбачений для того, щоб уникнути виведення активів та умисного банкрутства.
Другий шлях - для ЗМІ, що обрали некомерційну форму функціонування. Він передбачає закріплення за таким засобами масової інформації тих основних і оборотних коштів, які вони мають «на сьогодні». Для забезпечення фінансування поточної діяльності регіональна влада виділяє таким ЗМІ щорічний інституційний грант (до 70% існуючого бюджету) і стимулюючий грант, що залежить від тиражу або обсягу аудиторії. Розміри виділених грантів за такої форми співпраці щорічно індексуються мірою збільшення видаткової частини регіонального бюджету.
Крім усього перерахованого, для стимулювання діяльності ЗМІ в країні пропонується створити відповідний федеральний фонд, управління коштами якого здійснюється на вільній основі, гранти якого виділяються всім ЗМІ незалежно від їх юридичної форми. «Розмір фонду повинен дозволити реалізовувати значущі, масштабні проекти, нагороджувати ЗМІ та окремих авторів, що досягли видатних успіхів», - підкреслюють у Громадській Палаті.
Гільдія видавців періодичної преси також пропонує свій варіант вирішення проблеми. У комплексі заходів, що пропонуються об'єднанням, значаться введення заборони на участь держструктур у статутному капіталі ЗМІ, перенаправлення тих грошей, які держава зараз витрачає на газети, радіо і телеканали, на ринок у вигляді соціальної реклами, створення добровільних громадських фондів співфінансування місцевих ЗМІ та, що цікаво, надання держсубсидій НЕ газетам, а читачам-передплатникам, зацікавленим в отриманні якісного продукту.
Крім того, щоб не утискати правлячі органи в можливості висвітлення власної діяльності без втручання у внутрішнє життя преси, гільдія пропонує публікувати офіційну інформацію про роботу місцевої влади в газетах спеціальним форматом: у вкладці, додатку або в окремому випуску, можливо, обмеженим накладом. Крім того, - зазначають видавці, - для переходу сьогоднішніх «офіційних» ЗМІ до їх повної економічної незалежності є необхідним свого роду перехідним періодом в кілька років.
Про необхідність продовження пільг для ЗМІ ще хоча б на п'ять років говорить і гендиректор і видавець газети «Вечірня Москва» Олександр Чекшін. Цього часу, упевнений він, вистачить на пошук, створення та апробацію моделі ефективного видавничого бізнесу. «Крім загальноекономічної кризи, яка останнім часом все частіше дає про себе знати скороченням рекламних бюджетів і зростанням витрат на виробництво, є ще криза споживання. Зараз видавці шукають нові канали доставки контенту до споживачів, ми всі багато експериментуємо, щоб зупинити падіння аудиторії друкованих ЗМІ. Але поки і в Росії, і на Заході експерименти з платним доступом до цифрового контенту і монетизацією аудиторії в Мережі не дали потрібного ефекту», - вважає видавець.
При цьому в медіасередовищі вже змирилися з тим, що зворотного ходу реформ не буде і готуються до нових реалій. Гендиректор видавничого холдингу «Прожектор» Ганна Галицька, яка видає в Барнаулі «Комсомольську правду», «АіФ», «Політсіб.ру» і ще кілька ЗМІ, розповіла, що її журналістам доводиться опановувати багатьма спеціальностями. «Конвергентна редакція також допоможе нам вижити в цій ситуації. У видавничому холдингу «Прожектор» багато журналістів суміщають декілька посад. Вони пишуть статті, роблять фото для наших газет, сайтів, готують матеріал для радіостанції», - каже видавець.
Ігор Соловей, МОСКВА. 11 квітня 2013 року.
