Однією з головних своїх робіт відомий актор і режисер 41-річний Ахтем Сейтаблаєв вважає фільм "Хайтарма", створений на основі спогадів учасників подій депортації кримськотатарського народу. Цей фільм може бути заявлений від України на премію "Оскар" вже найближчими днями. Ахтем виступив у ньому не лише як режисер, сценарист, а й як виконавець головної ролі - легендарного льотчика Амет-Хана Султана. Як відомо, 18 травня 1944 року понад 200 тисяч кримських татар одним розчерком пера стали "зрадниками" і були виселені з Криму в різні райони СРСР, в основному за Урал. У той же час багато хто з кримських татар, які воювали в Червоній Армії, партизанських загонах, були нагороджені орденами і медалями, а п'ятеро удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу. Амет-Хан Султан став двічі героєм.

Про подробиці зйомок фільму режисер розповів кореспондентові Укрінформу в Сімферополі.

- Скажіть, Ахтем, що означає "Хайтарма"?

- "Хайтарма" у перекладі з кримськотатарської означає повернення, так само називається і життєстверджуючий танець, який червоною ниткою проходить через цей драматичний фільм.

- Образ Амет-Хана Султана, по-моєму, не був відображений в жодному з художніх творів?

- У художньому кіно його образ не був представлений. Я пишаюся тим, що був першим, хто втілив його на екрані і зняв про нього фільм. Сказати, що Амет-Хан - легенда для всього нашого народу, - це буде не зовсім повним і точним формулюванням. З самого дитинства будь-яке кримськотатарське хлопчисько чуло про двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. Напевно, не помилюся, якщо скажу, що в душі ми всі мріяли стати такими, як він.

Під час роботи над фільмом ми довго думали, чому центральним персонажем є саме Амет-Хан, адже він після подій, пов'язаних із депортацією, повернувся на фронт, більше того, став двічі Героєм Радянського Союзу. Вивчивши біографію його і людей того покоління, я переконався, що люди з такою внутрішньою конституцією, вихованням, з тим оточенням, в тій ситуації, в якій вони перебували - адже йшла війна, - не могли собі й уявити, як можна стати зрадниками великої батьківщини - Радянського Союзу - і своєї малої батьківщини - Криму і конкретно - свого дому. Єдиний, напевно, вихід для Амет-Хана був - довести, що він не зрадник і його народ не зрадник. Він мав повернутися на фронт і стати двічі Героєм. Після війни ця людина стала льотчиком-випробувачем, встановила більше сотні світових рекордів. Саме те, що я був режисером картини, допомогло мені побороти страх перед цією роллю.

Доля Амет-Хана дуже кінематографічна і драматична. Адже це історичний факт, що він у складі полку радянських асів 8-ї повітряної армії визволяв Севастополь, отримав короткострокову відпустку, приїхав додому в Алупку зі своїми товаришами по службі. Саме життя написало таку драматургію, що не скористатися і не зробити на основі цих життєвих фактів сценарій було б неправильно.

- Вам доводилося спілкуватися з родичами Амет-Хана?

- Під час зйомок, напевно, через кілька днів, я звернув увагу на одного дуже статурного чоловіка, навколо нього збиралися люди, тобто така собі людина-магніт. А вже фактично після закінчення знімального періоду він підійшов до мене і подякував за фільм. Виявилось, це двоюрідний брат Амет-Хана Султана. У мене був шок. Тобто, людина за весь знімальний період про це не говорила, але всією своєю поведінкою на знімальному майданчику і вдумливим ставленням формувала атмосферу під час зйомок. Коли такі люди оточують тебе, це дуже важливо.

Для моєї сім'ї тема депортації дуже близька. Моїй мамі тоді було всього 6 років, батьку - 4. Мама пам'ятає більш детально, ніж батько. Вона пам'ятає, як уночі їх вивозили. Багато спогадів матері було включено потім до сценарію "Хайтарми". Зокрема і те, що не всі співробітники НКВД вбачали в кримських татарах ворогів народу. Саме в маминій сім'ї був випадок: буквально за кілька годин до початку операції з депортації до них зайшов співробітник, який нічого не пояснюючи, попередив про те, що необхідно зібрати якісь речі, їжу. Вони навіть не зрозуміли, навіщо він це говорив. А через кілька годин почалося примусове виселення, і та людина брала участь у цій операції, але все-таки зумів допомогти зібратися сім'ї.

Про те, що у вагонах жінки народжували, мама пам'ятає. Власне кажучи, якщо бути дуже точним, наш фільм на 90% заснований на документальних фактах, спогадах очевидців. Я зустрічався з ними, дізнавався подробиці. Була проведена дуже велика і ретельна робота з підготовки до зйомок.

- Як у цілому проходили зйомки фільму?

- Атмосфера на майданчику була такою, що багато членів знімальної групи, а серед них кримських татар було всього кілька чоловік, починали спілкуватися кримськотатарською мовою, нехай і недосконалою, з акцентом... Виявляється, вони купили розмовник і почали його активно вивчати, причому, їх ніхто не змушував, але була відповідальність, вони розуміли, про що буде фільм і відчували свою причетність до долі нехай маленького, але народу.

Це ось, до речі, щодо питання про атмосферу. У зйомках брали участь не лише кримські татари, допомога йшла звідусіль. Узяти той же Бахчисарай, де ми знімали буквально на вулицях. Коли дізнавалися про що фільм, запрошували в будинки, поїли чаєм і кавою, годували. Я зрозумів, що просто обожнюю цих людей і цю землю.

Дуже відповідальний момент - масові зйомки, в яких брали участь більше тисячі людей. З них близько двох третин - саме ті люди, яких депортували, правда, тоді вони були дітьми. Ми всі розуміли, що знімальній групі необхідно дотягнутися до тієї міри очікувань, яка була в цих людей під час зйомок. Це стосується того епізоду, який ми знімали на площі під дощем. Я вам хочу сказати, що сім годин знімальної зміни під дощовими установками, ще й восени, важко витримати. Але жодна людина з масовки не пішла.

- Образ майора СМЕРШу Кротова мав реального прототипа в житті?

- Для мене персонаж майора контррозвідки СМЕРШ Кротова, якого чудово втілив актор Олексій Горбунов, багато в чому збірний. Це образ офіцера, людини справжнього, чоловічого загартування, з тих, для кого честь, гідність і благородство, фронтова чоловіча дружба - не порожні слова. В даному разі майор Кротов - не Іуда. Він абсолютно свідомо йде на посадовий злочин, рятуючи сім'ю Амет-Хана, розуміючи, що тим самим підписує собі смертний вирок. Але як офіцер він має віддати борг: раніше Амет-Хан Султан у небі над Ярославлем відважно кидається в повітряний бій, тим самим рятуючи від бомбардування багатьох людей, у тому числі й сім'ю Кротова.

- Через увесь фільм проходить персонаж дідуся, кримського татарина, який допомагає поховати бойового побратима Амет-Хана Султана, напуває водою співробітника НКВС, який потім заганяє його у вагон. Це своєрідний художній хід?

- Дякую, для мене це дуже важливий образ, один з наріжних персонажів. Якщо помітили, він протягом усього фільму говорить лише кілька фраз. Решта - це вираз обличчя, міміка, жести, очі... Ми хотіли показати, що війна була Вітчизняною. Її і стали називати так після відомого звернення Сталіна 3 липня 1941 року: "Брати і сестри". Це ж абсолютно біблейське, якщо можна так сказати, звернення. Після стількох років безбожності, гоніння на релігію загалом було послаблення саме під час війни. Це ми і хотіли показати. Те, що війна зачіпає кожного, незалежно від національності і віросповідання. Це ж не була війна конкретно за Сталіна і за Радянський Союз або за комуністів, а це була війна за тата, маму, дітей і дружин, братів і сестер. І цей дідусь-кримчанин для мене є носієм суті цієї землі, він не відмовляє в першому законі гостинності, хто б не зайшов до нього в дім, оскільки гість священний.

- Які нові творчі плани у режисера і актора Ахтема Сейтаблаєва?

- З вересня розпочинаються зйомки "Української продакшн студії" за сценарієм Аркадія Ініна римейка відомого фільму "Самотнім надається гуртожиток". Я зніматимуся в ньому як актор. А в жовтні мають розпочатися зйомки фільму під робочою назвою "Гетьман" про Богдана Хмельницького, в якому вперше буде розказана історія взаємин Запорізької Січі, Кримського ханства і конкретно Іслам-Гірея, роль якого я і маю зіграти. У будь-якому художньому творі, що стосується цього періоду, говориться, що українці програли битву під Берестечком саме через зраду кримського хана. У цьому фільмі, на мій погляд, історія подана більш об'ємно, вдумливо, і для багатьох, напевно, стане сюрпризом, що було зовсім не так. Це український проект, інвестиції приватні, продюсер Сергій Горбик. Зйомки проходитимуть у Києві, Львові, Кам'янці-Подільському і Бахчисараї.

- А режисерські які роботи в проекті?

- Зараз перебуваємо в передпідготовчому періоді щодо зйомок фентезі, заснованому на українських казках і міфах. Також у стадії переговорів сценарій і затвердження акторського складу до фільму з робочою назвою "Саїде" - про кримськотатарську дівчину Саїде Арифову, яка в 1942 році, під час окупації в Бахчисараї, працюючи завідувачкою дитсадка, врятувала від розстрілу 88 єврейських дітей. Це буде фільм, заснований на документальних фактах.

- Як Ви встигаєте - зйомки, актор і режисер, ще й театр?

- Напевно, тому, що я дуже люблю свою роботу. Зйомки поєдную з роботою в чотирьох театрах: "На Лівому березі" та імені Лесі Українки в Києві, в антрепризних спектаклях з Адою Роговцевою та іноді в рідному академічному кримськотатарському театрі в Криму.

Довідково. Ахтем Сейтаблаєв народився в сім'ї депортованих кримських татар в Узбекистані в 1972 році. У 1999-му закінчив відділення режисури і драматургії Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Лауреат держпремії Криму - за роль Макбета, а також театральної премії "Київська пектораль" - за роль Ромео у виставі "Ромео і Джульєтта". Знімався в багатьох фільмах і серіалах ("Мамай", "Московська сага", режисер фільмів "Чемпіони з підворіття", "Хайтарма" та ін.)

Сергій Павлів, Арвідас Шеметас, СІМФЕРОПОЛЬ. 10 вересня 2013 року.