Здатність країни забезпечити себе власними сировинними ресурсами визначає рівень її добробуту, конкурентоспроможності, а головне - національної безпеки.
Про стан, проблеми та перспективи розвитку вітчизняної мінерально-сировинної бази розповів у інтерв'ю для Укрінформу виконуючий обов'язки голови Державної служби геології та надр України Сергій Радованов.
- Сергію Віталійовичу, яким мінерально-сировинним потенціалом володіє сьогодні наша держава?
- Україна належить до унікальних країн світу, оскільки її надра є надзвичайно багатими та різноманітними. Насамперед, йдеться про паливно-енергетичну сировину (нафту, газ, вугілля, торф, горючі сланці, уран), а також про руди чорних (залізо, марганець, хром) та кольорових металів (алюміній, мідь, цинк, свинець, нікель, титан). Маємо ми й алмази, велике розмаїття неметалевих корисних копалин, напівдорогоцінне та дорогоцінне каміння, термальні й мінеральні підземні води.
Окрім того, в Україні дуже високий ресурсний потенціал родовищ золота, низки кольорових (свинець, цинк, мідь, молібден), рідкісних (берилій, літій, тантал, ніобій, скандій) та рідкісноземельних (ітрій і лантаноїди) металів.
- А які із цих ресурсів мають промислове значення?
- У надрах України виявлено велику кількість родовищ і проявів корисних копалин, з яких 8 172 родовища по 94 видах мінеральної сировини мають промислове значення і обліковуються Державним балансом запасів.
До промислового освоєння залучено 2 868 родовищ, на базі яких працює понад дві тисячі гірничодобувних та переробних підприємств.
Україна за підтвердженими запасами кам'яного вугілля, залізних і марганцевих руд, титану, цирконію, каоліну, сульфатно-калійної та натрієвої солей, облицювально-декоративного каміння входить до числа провідних країн світу, а на європейському субконтиненті в більшості з них займає перші позиції.
- Поясніть, будь ласка, як діє механізм використання надр?
- Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.
Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Користування надрами здійснюється шляхом надання спеціальних дозволів.
- І такі дозволи уповноважена видавати очолювана вами служба - Держгеонадра України?
- Так, Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Упродовж 10 місяців 2013 року Держгеонадрами України підготовлено та опубліковано пропозиції щодо продажу на аукціонах спеціальних дозволів на користування надрами 38 родовищ і ділянок надр, з них на трьох аукціонах продано 17 спеціальних дозволів. Всього в цьому році Держгеонадрами України видано 819 спеціальних дозволів на користування надрами.
- Який зиск отримує держава за надання зазначених спецдозволів?
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» заплановано наповнення загального фонду Державного бюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів в обсязі 260 млн гривень. Фактично ж, станом на 1 листопада 2013 року, вже надійшло майже 233 млн гривень.
Хочу нагадати, що Програмою економічних реформ на 2012-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» передбачено удосконалення процедури надання адміністративних послуг суб'єктам господарювання. Це, безумовно, позначилося і на процедурі надання документів дозвільного характеру надрокористувачам.
Для забезпечення прозорості під час процедури продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони 30 травня 2011 року Уряд затвердив Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Водночас Держгеонадрами України проведено відповідну роботу зі скорочення переліку документів, необхідних для отримання дозволу на користування надрами.
Для створення зручних і доступних умов для отримання споживачами адміністративних послуг розроблено інформаційні та технологічні картки на кожну адміністративну послугу, що надається Держгеонадрами України. До інформаційних карток на кожну адміністративну послугу суб'єктам господарювання забезпечено вільний доступ на офіційному веб-сайті Держгеонадр України.
Окрім того, Держгеонадра України здійснили низку заходів, спрямованих на удосконалення процедури державного геологічного контролю. Так, кількість перевірок у зв'язку із введенням критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища в 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 24,6 %. Зберігається ця позитивна тенденція і в нинішньому році.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 № 133 «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю» визначено вичерпний перелік питань для здійснення планових заходів державного геологічного контролю у сфері геологічного вивчення та використання надр. Таким чином, Держгеонадрам України вдалося врегулювати та унормувати основні процеси, пов'язані із удосконаленням процедури та зменшенням кількості перевірок.
- Одним зі стратегічних документів є затверджена у 2011 році Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Що можна сказати про стан її виконання?
- Нагадаю, що метою Програми є забезпечення потреб національної економіки завдяки вітчизняним мінеральним ресурсам, зменшення залежності України від імпорту мінеральних ресурсів та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок власного видобутку корисних копалин, які мають великий попит на світовому ринку.
Однак через нестачу коштів обсяги проведення геологорозвідувальних робіт скоротились у 3 - 4 рази. Пошукові роботи проводяться у дуже обмежених обсягах. Саме цим пояснюється суттєва різниця між завданнями, визначеними Загальнодержавною програмою, та щорічним державним замовленням на приріст ресурсів та запасів корисних копалин.
Загальне фінансування Загальнодержавної програми за рахунок коштів державного бюджету становить 1 221,719 млн грн при планових показниках Загальнодержавної програми 3 695,450 млн грн, або 33%.
У зв'язку з критичним недофінансуванням Загальнодержавної програми, зумовленим об'єктивними чинниками світової економічної кризи, передбачається внести зміни до цього документа. Адже цей документ складався як пролонгація Програми-2010, а ідеологія, закладена в ній, була сформована ще у 1990-ті роки. Окрім того, у ньому не були враховані інфляційні процеси та результати проведених у 2009-2011 роках геологорозвідувальних робіт, які виявили нові перспективні ділянки гостродефіцитних та стратегічно важливих для економіки держави корисних копалин. Обійдені у нині чинній Програмі й питання міжнародного співробітництва із створення геологічних карт з прикордонними країнами та інші питання по євроінтеграції геологічної галузі.
Словом, для виконання завдань, передбачених Загальнодержавною програмою, потрібно конкретизувати їх результативні показники та забезпечити стабільне фінансування. На сьогодні розпочато аналіз стану виконання Загальнодержавної програми. Зокрема, слід скорегувати вартість проведення геологорозвідувальних робіт з окремих напрямів, за роками в цілому, з урахуванням прогнозованого коефіцієнта інфляції на період дії програми.
Держгеонадра України вживають усі можливі заходи щодо виділення додаткового бюджетного фінансування для виконання завдань поставлених Загальнодержавною програмою.
Зазначені проблеми передбачається вирішити шляхом концентрації зусиль на пріоритетних напрямах розвитку мінерально-сировинної бази, пошуках і розвідці родовищ корисних копалин, у першу чергу стратегічно важливих для національної економіки.