Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото

Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото

Укрінформ
Як відомо Тарас Григорович Шевченко за життя майстерно вправлявся не тільки зі словом, а й з пензлем. 

Малював малий Тарас лозинкою на піску, мережив пальчиком покрадьки мокру глину, малював крейдою на воротах, а вуглиною - на стінах. Малював і тоді, коли навчився писати й читати.

Вірші прийдуть пізніше. Довго не показував їх нікому, соромився своєї поезії, не вірив у неї, а ось малярства не приховував. Як пізніше згадував, там були “і коні, і москалі”.

 

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Але Тарас був кріпаком. Вибору не було - отож мусив працювати на пана Енгельгардта, як і тисячі підданих поміщика. Лупцювали та дубасили його за те, що перемальовував картини й говорив рідною мовою. Та не зрікся мрії стати художником, не відступав, не здавався.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

І сталося диво: у реєстрі слуг, який поштиво вручили ясновельможному Енгельгардтові, Тарас значився як “покоєвий маляр”. Це було перше “офіційне” визнання.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Скільки ще випаде випробувань – на злам, на зречення, на згубу! Скрізь - у Вільшані, у Вільні, Варшаві та Петербурзі – малював, малював і ще раз малював.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Викупили з неволі Тараса Шевченка як художника (22 квітня 1838 року). Двадцять чотири роки кріпацтва розвіялися на вітрах свободи і настали, за словами щасливого власника унікального документа – відпускної, “незабутні, золоті дні” нового життя.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Справді настало богемне життя. Тарас мешкав у самого Брюллова, винаймав найдорожчих візників для поїздок до театру – не на будь-які вистави, а лише на бенефіс… Закохувався сам і несамохіть закохував у себе красунь. Але була й напружена натхненна праця.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Молодому митцеві не лише пророкували велике майбутнє, а й підтримали навчання в Академії мистецтв, допомогли стати стипендіатом Товариства заохочення митців, ввели до вишуканих петербурзьких салонів.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Друзі знали його вірші, зокрема баладу “Причинна”, ставилися до них прихильно, але у поезіях ніхто ще не вловлював геніального начала, зате всі цінували малярський хист.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

І круглі пензлі художника Шевченка витворювали акварельні портрети (1839 року вони здобули схвальні відгуки на великій академічній виставці), малюнок “Циганка-ворожка” (1841), за який ще зовсім молодого автора втретє відзначили срібною медаллю другого ступеня, воістину геніальну картину “Катерина” (1842). А ще множились ілюстрації до різноманітних книжкових видань.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Тарасові радили їхати до Італії. Чи не всі друзі вважали, що лише там він зможе огранити великий природний хист художника, вийти на світові обшири. Про все це розмірковував і Шевченко. Не судилося і не випало побачити “безсмертні чудеса” Італії.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

У травні 1843 року Шевченко вирушив до України. І під час першої, і на шляхах другої подорожі до України (1845-1847) не розлучався з альбомами, хоча й остаточно визначився: він – передусім поет.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Жадав слави, як поет, а кошти на хліб насущний заробляв малярством – до останньої своєї хвилини. Двокрилля таланту підносило Шевченка в таку височінь, про яку інші могли тільки мріяти.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Арешт 5 квітня 1847 року й тривале слідство завершилося резолюцією Миколи І: “Під найсуворіший нагляд…”. Російський імператор заборонив Шевченкові не лише писати, а й малювати.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Та скрізь – в Орській фортеці, під час експедиції на Арал, в Оренбурзі й Новопетровському укріпленні – рядовий і писав, і малював. Не лише олівчиком - мав офортні голки та спеціальний лак.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Воістину ніхто не міг скорити дух творчості. Очікуючи звільнення із 10-річного заслання у липні 1857 року Шевченко зробив такий запис у “Щоденнику”: “Я добре знав, що живопис – моя майбутня професія, мій хліб насущний…”.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Напившись цілющої волі, учорашній бранець почав опановувати невичерпні таємниці офортної техніки й на схилі життя, ставши першим офортистом Росії, здобув офіційне звання академіка гравюри.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Неофіційно великого українця в Петербурзі величали “російським Рембрандтом”. Загалом же спадщина Шевченка-художника – це понад 1200 різноманітних мистецьких творів (збереглося 835).

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Останнім був “Портрет архітектора Горностаєва”, а першим – портрет дівчинки Оксани Коваленко, який закоханий у неї Тарас намалював лозинкою на вічних пісках біля рідної Кирилівки.

 Здобув славу як поет, а на хліб заробляв живописом. Фото з архіву

Фото: photo.ukrinform.ua

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-