Червоним Хрестом і мечем, або Чому Кремль оголосив війну Укрінформу
На інформаційній війні як на війні. Путінський Кремль не був би путінським Кремлем, якби цинічне знищення людей на Донбасі не супроводжувалося настільки ж цинічними масованими діями путінської пропагандистської артилерії. Останнім часом об'єктом підвищеної уваги цієї артилерії стали українські засоби масової інформації, зокрема, Укрінформ. "Новизна" цієї інформаційної атаки полягає в залученні до неї неурядових організацій. Або, принаймні, тих, які можна до них віднести за формальними ознаками.
Так виникла справа "Московський Червоний Хрест проти 18 українських і американських ЗМІ".
За що Московський Червоний Хрест судиться з Укрінформом?
Голова Московського міського відділення Російського Червоного Хреста Ігор Трунов 25 грудня 2014 року на прес-конференції у Москві розкритикував вояжі так званих "гуманітарних конвоїв" на Донбас з боку Росії. Трунов відповідально заявив, що факт проникнення путінської "гуманітарки" на Донбас є "вторгненням" в Україну, і висловив думку, що в ній могла поставлятися зброя проросійським бойовикам. Після прес-конференції в особистій бесіді зі мною, уточнюючи деякі деталі, він підтвердив це, не моргнувши й оком. Укрінформ опублікував його різкі заяви.
А через кілька днів той же Ігор Трунов настільки ж категорично відмежувався від своїх слів. Вірніше, від частини слів: тих, що стосувалися наявності у вантажах російських "гумконвоїв" зброї. За новою версією Трунова, він говорив про зброю в "конвоях", але... зі сторони Києва. І в усьому, зрозуміло, винні ЗМІ, які перекрутили його слова, у тому числі й Укрінформ.
Трунов у студії LifeNews, фото: vk.com
Важлива деталь. Між двома заявами сталася одна подія - дуже значуща у всій цій історії. Через чотири дні після прес-конференції міністерство закордонних справ Росії грізно "відчитало" вождя московського Червоного Хреста, називаючи його не інакше, як "цей гумначальник".
"Судячи з повідомлень, цей гумначальник раптом вирішив охарактеризувати конвої, що направляються по лінії МНС Росії, як "вторгнення", а гуманітарний вантаж, який перевозиться, прирівняти до товарів подвійного призначення. Такого роду безвідповідальні заяви можуть лише викликати співчуття", - бахнуло по столу кулаком російське МЗС.
І далі: "Заява І.Л.Трунова про нібито "вторгнення" російської воєнізованої структури на територію України змушує говорити про необхідність підвищення загального профілю знань глави московського відділення РЧХ у сфері організації міжнародного гуманітарного сприяння. Залучення підрозділів з реагування на надзвичайні ситуації, до яких, безумовно, відноситься ситуація на території Південного Сходу України - є загальносвітовою практикою", - підкреслили в російському зовнішньополітичному відомстві.
Наступного дня після цього, 30 грудня, Трунов публікує на офіційному сайті Московського Червоного Хреста те саме відеозвернення, в якому відрікається від своїх гучних заяв.
Тобто, кілька днів він не помічав ніяких помилок у повідомленнях ЗМІ. І раптом - помітив. Можна припустити, що публічна "прочуханка" для громадського діяча, влаштована російським МЗС, була лише верхньою, видимою частиною айсберга "виховної роботи" з боку влади. Про методи, які могли бути застосовані непублічно, залишається тільки здогадуватися. Щодо такої колоритної особистості, як пан Трунов (див. розділ "Who is Трунов?"), так це точно. Саме після цього Трунова як підмінили.
На відеозверненні неозброєним поглядом видно, що людина засмучена та пригнічена. Читаючи з папірця і затинаючись, він виправдовує себе. Заявляє, що не спілкувався ні з яким кореспондентом Укрінформу. Але тут же проговорюється, що має мою візитку, яку я йому дав наприкінці нашої розмови.
А ще за два тижні Трунов заявив, що подав позов до Савеловського районного суду Москви. Він звинуватив Укрінформ та інші ЗМІ в публікації неправдивої інформації. Мовляв, говорив він про "конвої" і, відповідно, зброю, "з боку Києва", а йому приписали прямо протилежне твердження. За цю нібито брехню, що завдала йому непоправної моральної шкоди, він вимагає 170 млн рублів із "18 українських і американських ЗМІ".
Але, схоже, $2,6 млн доларів - тут не головне. Погодьтеся, не ті гроші, які врятують Кремль від санкцій. Тому паралельно з судовою епопеєю проти Укрінформу та інших ЗМІ розгортається ще одна спецоперація. Її мета легко прочитується - відлучення російського обивателя від "шкідливого впливу" на нього тих самих "українських та американських ЗМІ". (А раптом він дивиться не тільки російський "зомбоящик", а й в Інтернеті шастає?).
Укрінформ та інші - на прицілі російських силовиків
Тут уже "гумначальник" Трунов діє через ФСБ, прокуратуру і Роскомнадзор. У всі ці інстанції він направляє заяви про те, що "українські та американські ЗМІ" не просто оббрехали кристально чесного і глибоко порядного громадянина Трунова. Вони, стверджує Трунов, оббрехали його (ч.2 ст.128.1 "Наклеп" КК РФ), замахнулися на святая святих - самого президента Путіна В.В. (ст.319 "Образа представника влади" КК РФ), і, нарешті, ні багато ні мало, поширили "Публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності" (ст. 280 того ж КК РФ).
Що робити в цій ситуації?
Правильно, в рамках кримінальної справи, яку буде порушено, блокувати доступ до тих самих ворожих ЗМІ в Інтернеті з території Росії. Тобто, в Рунеті росіяни вже не зможуть читати ні Укрінформ, ні "Українську правду", ні "Подробности", ні "Новий час", ні "День", ні "Голос України", ні багато інших українських ЗМІ.
Тут, як мовиться, одним махом трьох побивахом: обмежимо доступ російському населенню до українських та інших ЗМІ, в яких присутня оцінка ситуації, відмінна від поширюваної російською владою; "налякаємо" можливістю судів зарубіжних журналістів, які працюють в Росії; ну, і посіємо тверде переконання - "українські та американські ЗМІ брешуть, довіряти можна тільки своїм".
Все ставиться, таким чином, з ніг на голову: це, виявляється, не російські геббельси годують своїх громадян історіями про "розіпнутих немовлят" і "бомбардування Донецька українськими військами", а це "проти Росії ведеться інформаційна війна". Ось як віщає про це сайт Московського Червоного Хреста: "Створення системи конвоювання Міжнародної гуманітарної допомоги викликало серію наклепницьких і завідомо неправдивих публікацій в американських і українських ЗМІ з головною спробою зганьбити легітимну міжнародну допомогу з боку Росії мирному населенню Сходу України, яке голодує та страждає".
Карикатура Укрінформу
Адвокат, який представляє Трунова у справі "Московський Червоний Хрест проти 18 українських і американських ЗМІ", Герман Ясіновський пішов ще далі. На прес-конференції 20 січня він порівняв публікації у ЗМІ з терористичними актами. "Ці публікації ми розглядаємо як злочинні інформаційно-терористичні атаки по всьому світу. За своєю значимістю та наслідками не менш суспільно-небезпечні, ніж реальні терористичні акти: вибухи і будь-які дії", - заявив він.
Іншими словами, в Росії слідом за звинуваченням у "екстремізмі" створюється і наратив про "тероризм" з боку українських ЗМІ. Ні більше ні менше.
У принципі, погодьтеся, подібними методами Кремль діє від початку неоголошеної війни проти України. Принципово новим, "свіжим" ходом у цій історії стає використання так званого третього сектора, тобто, неурядових організацій. Чи могло таке статися в тій же Європі, Штатах чи Канаді? Відповідь очевидна. У Росії ж, на жаль, це реальність.
Що стосується організації Червоного Хреста, пояснюється все це тим, що дуже вже вони різні ці два Хреста - класичний, відомий всьому світові Міжнародний Комітет Червоного Хреста зі штаб-квартирою в Швейцарії і Російський Червоний Хрест зі штаб-квартирою, нескладно здогадатися, в якій столиці.
Дві великі різниці, як кажуть в Одесі.
Під прикриттям Хреста
Порівняємо, наприклад, два сайти: той, що належить Міжнародному Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), й інший, - що належить Московському міському відділенню Російського Червоного Хреста.
Сайти разюче відрізняються. Якщо на першому немає ніяких політичних оцінок, ідеться лише про конкретну допомогу конкретним людям у зонах збройних конфліктів, то на другому сайті ви знайдете повний букет усіх добре знайомих "викриттів" "української хунти" на тому ж Сході України.
Мандат Міжнародного Червоного Хреста передбачає виключно гуманітарний і неупереджений характер роботи його співробітників. Ця умова є для МКЧХ тією гарантією, на основі якої його представників можуть приймати всі сторони конфлікту.
Повна назва структури, очолюваної І.Труновим, - Московське міське відділення загальноросійської громадської організації "Російський Червоний Хрест". Чи треба тут говорити про те, як розуміють у путінській Росії свободу дій різного роду громадських організацій? Тому й місію Червоного Хреста тут розуміють по-своєму. Ось останній, дуже яскравий приклад цього "розуміння".
Московський Червоний Хрест під проводом І.Трунова звернувся у Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі з заявою про розслідування фактів злочинів проти людяності, нібито скоєних посадовими особами України. Трунов голосно заявив, що його звернення прийнято до розгляду.
Насправді Міжнародний кримінальний суд приймає будь-які звернення від юридичних або фізичних осіб і розглядає їх. Але юрисдикція МКС поширюється на країни тільки в трьох випадках. По-перше, якщо держави є учасниками цього суду, тобто ратифікували Римський статут МКС. По-друге, це країни, щодо яких Рада Безпеки ООН подала відповідне звернення. І, по-третє, у разі, якщо держава (в даному випадку Україна) сама звернулася до МКС щодо конкретного випадку або періоду часу.
Україна не ратифікувала Римський статут і, відповідно, не є державою-учасником МКС. Що стосується Радбезу ООН, то Московське відділення Російського Червоного Хреста направило туди листа з проханням включити до порядку денного засідань питання про подання РБ ООН у МКС щодо пропонованого розслідування. Як повідомило Укрінформу джерело в Секретаріаті ООН, включення до порядку денного Радбезу цього питання не планується. Зокрема, це не підтримується такими 3 з 5 постійних членів ООН як США, Франція і Британія.
Таким чином, на сьогодні юрисдикція Міжнародного кримінального суду поширюється в Україні тільки на період подій на Майдані (з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014-го), оскільки Київ подав заяву до Гааги про визнання юрисдикції МКС на період цих подій.
Нескладно припустити, чим керувалися "Трунов і К": головне - звинуватити, а в Україні нехай пояснюють. І відповідь з МКС із зазначенням того, що в даній ситуації на Україну не поширюється юрисдикція суду, можна вже й не тиражувати. Хіба що під соусом - дивіться, мовляв, міжнародні суди не працюють, залишається сподіватися лише на російські у пошуках "справедливості"...
Ось як "віртуозно" пояснив питання юрисдикції МКС сам Трунов на прес-конференції 20 січня: "Україна не ратифікувала і не підписала Римський статут. Натомість, українська влада дала згоду на можливість розслідування злочинів, скоєних під час Майдану. А те, що відбувається в Україні - це наслідок Майдану і продовження цього Майдану, тобто захоплення влади або революція".
І це трактування від доктора юридичних наук? Вибачте, почім опіум для народу?
Тут ми підходимо до особистості самого пана Трунова.
Who is Трунов?
Пан Трунов - не просто яскрава, а надзвичайно колоритна фігура. Таких ще пошукати. Навіть у Росії з її видатною політичної тусовкою.
Спочатку його кар'єра розвивалася більш ніж стрімко. У 30 років він уже заступник начальника одного з управлінь Адміністрації Президента Росії. Але потім - арешт, взяття під варту. Ось газетні заголовки тих років: "Вирок злочинному чиновнику. В адміністрації президента працював великий шахрай", "Люди, які продавали Трунову квартири, довго не жили".
Фабула цієї справи була такою. Трунов, як повідомляли російські ЗМІ, за безцінь скуповував квартири у "соціально неадаптованих людей, схильних до зловживання спиртними напоями". Водночас стверджується, що один із потерпілих помер за нез'ясованих обставин, залишивши передсмертну записку, в якій просив "у разі смерті звинувачувати страшну та жорстоку людину Ігоря Трунова". Вину Трунова у вбивстві довести не вдалося, але в шахрайстві з квартирами його було звинувачено. Перший суд засудив Трунова до шести років позбавлення волі, проте внаслідок повторного розгляду справи Трунов був засуджений "всього" на три з половиною роки і звільнений у залі суду, оскільки вже відсидів цей термін у ході попереднього ув'язнення. Опинившись на волі, Трунов взявся доводити свою невинність. Як писала впливова російська газета "Комерсант", цей процес супроводжувався загадковими смертями потерпілих, жорстоким побиттям свідків, потім відмовою свідків від своїх показів. Пізніше Мосміськсуд направив справу Трунова на новий розгляд і в результаті припинив її за відсутністю складу злочину.
фото: kommersant.ru
І знову все у нього пішло вгору. Буквально у рік звільнення з-під варти він закінчує аспірантуру інституту і стає кандидатом наук, потім отримує ще й юридичну освіту, ось він уже й професор, доктор наук.
У цей же час він стає адвокатом у найгучніших справах у Росії. Навіть не просто най-, а най-найгучніших. У вересні 1999 року в Москві вибухають два житлові будинки, гинуть майже дві з половиною сотні людей, понад 1700 осіб отримують поранення або стають каліками. Адвокатом потерпілих виступає Трунов. Усі, хто побачив у вибухах "руку ФСБ", зрозуміло, незабаром замовкли, Трунов нічого подібного не побачив, і далі його кар'єра адвоката пішла тільки вгору. 2002-й рік, теракт у "Норд-Ості" на Дубровці. Адвокат потерпілих - Трунов. Потім був теракт на Замоскворецькій лінії метро в Москві, падіння купола "Трансвааль-парку", загибель Сергія Бодрова в Кармадонській ущелині, авіакатастрофи А310 в Іркутську і Ту-154 під Донецьком. І в кожній цій справі як захисник потерпілих з'являється адвокат Трунов.
фото: vk.com
Тут і виникають численні питання, які супроводжують усю бурхливу біографію Трунова. Зокрема: що, в Росії немає більше адвокатів, крім неповторного І.Трунова? Чому саме його обирають потерпілі та їх рідня? Тому що Трунов найчесніший і найрішучіший, найбільш незалежний і не контролюється Кремлем? Чи навпаки, тому що контролюється? З такою непростою біографією, погодьтеся, по-всякому можна впливати на людину. А щодо появи його у всіх цих процесах саме в ролі адвоката на стороні потерпілих, то в країнах з настільки "розвиненою" демократією, як Росія, відомо, для цього є свої механізми.
Про роль Трунова в одному з гучних процесів на Радіо Свобода різко висловилася відома російська журналістка і письменниця Юлія Латиніна. Вона коментувала справу щодо аварії на Ленінському проспекті в Москві (про те, як "Мерседес" віце-президента "Лукойлу" Баркова убив двох жінок) і мала сміливість згадати "бекграунд" нашого адвоката, який знову захищав потерпілих. Трунов подав до суду на Латиніну, але суд відхилив його позов. Ось найбільш "незручні" питання, які поставила Латиніна і які розглядав суд:
 |
|
Юлія Латиніна. Фото: old.novayagazeta.ru |
«1) Имя Трунова впервые громко прозвучало при расследовании "Норд-Оста". Но как-то так странно произошло, что в результате было очень много пиара господина Трунова и очень мало расследования "Норд-Оста". В частности, 2) когда расследованием занялась другой адвокат, Каринна Москаленко, то быстро выяснилось, что погибших не 130, а как минимум 174. Трунов почему-то этого не обнаружил. Более того, 3) пока делом занимался исключительно Трунов, никому из пострадавших не выплатили ни копейки, и первая победа, если вы помните, была победа не Трунова, а молодого адвоката Венеры Камаловой, к которой обратились совершенно другие люди. 4) И только уже после победы адвоката Камаловой, которая добилась существенных выплат, стали какие-то копеечные выплаты получать и подзащитные Трунова. 5) Получилось, что люди, пострадавшие в "Норд-Осте", это какие-то жадные гадины, которые не хотят правды, а хотят исключительно денег. 6) Получилось, что расследование "Норд-Оста" было заменено пиаром адвоката Трунова, и, надо сказать, ему никто не мешал все время объяснять, что он не может получить денег из-за крайней злобности нашего проклятого государства».
Трунов так старанно створював свій образ, що дуже легко зачепити його "честь і гідність". Він член всіляких рад та спілок, академік всіляких академій - від Російської академії адвокатури до Міжнародної академії енергоінформаційних наук. Це - теж про нього. Нагороджений хрестом "За заслуги перед козацтвом Росії" і медаллю Російського козацтва "За державну службу". І це - теж про нього. Майстер Великої масонської ложі Всесвітнього ордена вільних каменярів - про нього, про нього, про нього.
фото: osmthrussia.ru
фото: osmthrussia.ru
Юлія Латиніна так підсумувала свої висновки про Трунова, публічно звертаючись до нього:
«Должна Вам сообщить, что до тех пор, пока вы не подали на меня в суд, я мало присматривалась к вашей деятельности. Я была более-менее осведомлена только о нескольких эпизодах. А именно, убийствах инвалидов, которые продавали вам квартиры за 5 и 10 тыс. руб., и Вашем беспроигрышном пиаре на крови и трупах жертв «Норд-Оста», которым было заменено расследование теракта.
Ваш иск заставил меня изучить вопрос. Вы построили чудовищную юридическую пирамиду, второй «МММ», на крови и слезах ваших клиентов. Где громкий скандал – там Трунов. Он бегает, суетится, дает интервью, а потом оказывается, что его клиенты проиграли дело или получили смешные компенсации, а все дивиденды от общественного расследования (проводимого совсем другими людьми) получил Трунов. В ряде случаев Ваши действия можно объяснить либо полной некомпетеностью, либо жаждой пиара, либо продажей интересов своих клиентов в пользу ответчиков.
Как и большинство мошенников, Вы разделяете со своими коллегами по Академии Естественных Наук Петриком и Грабовым поразительную тягу к липовым титулам.
Вы состоите – или именуете себя членом Экспертного совета Автоматизированной системы управления Пограничной Службы ФСБ, про которую пресс-служба ФСБ сообщила «Новой Газете», что таковой не существует; членом Академии Проблем Безопасности, Обороны и Правопорядка, - мошеннической организации, ликвидированной 10 декабря 2008 года решением Верховного Суда, членом Академии Энергоинформационных Наук, базирующейся, согласно ее сайту, на методах «космобиоритмологии, астрологии, уфологии, биолокации, психофизики, психотроники».
Игорь Леонидович, кто и когда присвоил Вам звание «генерал-майора»? Марсиане путем психотроники? Мошенники из Академии безопасности? Что такое «Головной совет генеральных (главных) конструкторов при ФСБ РФ», членом которого Вы себя именуете? Вы все-таки жертва ФСБ, которое, по вашим словам, дежурит у вашей двери, или член академий ФСБ?
Среди Ваших титулов значатся мастер Великой Масонской Ложи Всемирного ордена вольных каменщиков и заместитель начальника главного юридического управления Великого братства казачьих войск России и Зарубежья. Не буду спорить о качестве и общественном весе этих двух замечательных организаций. Проблема в том, что казачьи организации утверждают, что «нами правят сегодня враги – жидо-масоны».
Игорь Леонидович, вы-таки казак или масон? Про жидомасонов мы слыхали, но казакомасоны?
фото: osmthrussia.ru
Вы являетесь «Командором, рыцарем, великим офицером суверенного воинского ордена Храма Иерусалимского», и одновременно - главой «Защитников православных христиан имени святого князя Дмитрия Донского». Хорошо, что не Александра Невского, который бил католических рыцарей на Чудском озере, но все-таки, Игорь Леонидович, - вы православный или католик? Ваш иск – а иски против СМИ и угрозы исков вы мечете, как рыба икру, - я рассматриваю как террор против журналистов».
Цим оцінками Латиніної вже кілька років. Тим часом, інші журналісти (Не такі, зрозуміло, як Латиніна, занесена прокремлівськими політологами у список "ворогів Росії"), щосили оспівували діяння Трунова.
Голова партії "Демократична Правова Росія" Ігор Трунов, фото: vk.com
Ось, скажімо, заголовок одного з інтерв'ю Трунова російській пресі: "Тамплієр-антифашист Ігор Трунов присвятив себе служінню миру". Як саме цей пан служить "справі миру"?
фото: osmthrussia.ru
З інтерв'ю зрозуміло, як саме: пише листи генсеку ООН Пан Гі Муну про вбивства "мирних жителів на Донбасі і використання зброї масового ураження" (зрозуміло, ким). Піднімає на боротьбу з "київською хунтою" побратимів по масонству. Ось як він розповідає журналісту про останній "подвиг" на ниві масонства: "Багато в чому завдяки позиції російських тамплієрів Всесвітній Капітул ордену (а це 1000 лицарів і великих пріорів з 42 країн) у березні цього року підтримав дії Росії в Криму".
Тут ми бачимо фінал-апофеоз нашої історії - у ній з'являється Україна. "Тамплієр-антифашист" освячує захоплення Криму, бореться проти "київської хунти" і звірств "українських фашистів на Донбасі". І саме для цього знадобиться той самий Московський Червоний Хрест.
Промовиста деталь: як написав недавно один з репортерів, у Московського Червоного Хреста навіть немає свого офісу, він "тулиться в адвокатській конторі Трунова". Чи треба коментувати всю абсурдність цієї ситуації? Організації, яка апріорі не повинна залежати від кого-небудь, дав притулок той самий Трунов. А Трунова з його біографією і послужним списком, як ми вже переконалися, Кремлю не становитиме ніяких труднощів тримати на гачку.
Так що питання, як Кремль може контролювати Московський Червоний Хрест, більш ніж риторичне.
Одним із основних принципів роботи Червоного Хреста є нейтральність. "Щоб зберегти всезагальну довіру, Рух не може приймати чиюсь сторону у збройних конфліктах і вступати в суперечки політичного, расового, релігійного або ідеологічного характеру", - говориться і на офіційному сайті Московського відділення Червоного Хреста. Але тут же, на цьому ж сайті, - меседжі про те, що в Україні здійснюється "політичний тиск голодом на населення" і т.д. і т.п.
При цьому якось уже навіть незручно говорити про те, що цією своєю діяльністю Трунов безжально б'є навідліг по репутації самого Червоного Хреста, організації якого по всій Росії безкорисливо, самовіддано працюють заради порятунку інших людей, Їм просто невтямки, хто прикривається ними.
Замість епілогу
...Говорити про можливість справедливого розгляду позову Трунова до Укрінформу і низки інших іноземних ЗМІ мені не доводиться. Яскравих прикладів "безпристрасності" і "незалежності" російських судів достатньо, особливо, коли справа стосується громадян України. Взяти, наприклад, справу щодо народного депутата України Надії Савченко. Московські суди приймають політичні рішення, які їм спускаються зверху. Жоден суд навіть не звернув увагу на факт її викрадення в Україні і на незаконне переправлення через кордон у Росію.
Справа української льотчиці, як і українського кінорежисера Олега Сенцова, очевидно, стали кремлівськими замовленнями. Тепер у цьому замовному списку з'явилися українські медіа, зокрема Укрінформ. При цьому, зауважте, той же Кремль майстерно формує картинку для свого обивателя - "позов проти 18 українських і американських ЗМІ". Хоча в переліку ЗМІ лише одне формально можна назвати американським (журнал Newsweek), цей обиватель повинен розуміти, що Україна з Америкою тут заодно. І це вони разом з рештою світу хочуть посадити "російського ведмедя на ланцюг".
А ось це - правда. Немає іншого виходу. Такому "ведмедикові" - місце тільки там.
Віталій Сич, Укрінформ.
