24 березня. Цей день в історії

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 290/2002 від 22 березня 2002 року щорічно в цей день.

Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз. Відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я. 24 березня 1882 року німецький мікробіолог Роберт Кох повідомив про відкриття збудника туберкульозу (в 1905 р. вчений був відзначений Нобелівською премією з фізіології і медицини).

Міжнародний день права на встановлення (з’ясування) істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертв. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2010 року. 24 березня 1980 р. у Сальвадорі під час церковної служби був убитий католицький священик, правозахисник Оскаро Арнульфо Ромеро (1917-1980).

Події дня:

80 років тому (1935) у Харкові відкрито пам’ятник Т.Г. Шевченку.

60 років тому (1955) на Бродвеї відбулась прем’єра п’єси американського драматурга Теннесі Вільямса «Кішка на розпеченому даху» (автор був удостоєний другої Пулітцерівської премії). В 1970-1980 рр. ставилась у багатьох країнах світу; в 1958 році була екранізована.

20 років тому (1995) український боксер Віталій Кличко став переможцем міжнародного турніру з боксу в м. Галле (Німеччина) у категорії понад 90 кг. Його молодший брат Володимир Кличко був третім у першій важкій вазі.

10 років тому (2005) в Киргизії почалися масштабні акції протесту опозиції, яка вимагала скасування результатів лютневих виборів («революція тюльпанів»). 24 березня опозиція захопила Будинок уряду. Президент країни Аскар Акаєв залишив країну.

Ювілеї дня:

195 років від дня народження Александра Едмона Беккереля (1820-1891), французького фізика.

130 років від дня народження Марії Іванівни Закревської (справж. –  Манцер-Закревська, 1885-1950), української співачки. У 1905-1926 роках працювала в оперних театрах Одеси, Харкова, Києва. Виконувала партії сопрано в таких спектаклях, як «Сорочинський ярмарок» М.П. Мусоргського (Парася), «Князь Ігор» О.П. Бородіна (Ярославна), «Євгеній Онєгін» П.І. Чайковського (Тетяна) та ін.

125 років від дня народження Осипа Навроцького (1890-1972), українського правника, військового й громадського діяча (Канада).

125 років від дня народження Леопольда Яковича Теплицького (1890-1965), українського композитора, диригента. Один із засновників та головний диригент симфонічного оркестру Карелії, оркестру Державного ансамблю пісні і танцю Карелії «Кантеле». Багатий діапазон творчості митця охоплює сюїти для симфонічного оркестру, марші для духовного оркестру, обробки народних пісень.

115 років від дня народження Івана Семеновича Козловського (1900-1993), видатного вітчизняного співака (тенор), народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР (1941, 1949). Був солістом Харківського оперного театру і московського Великого театру. В репертуарі співака було понад 50 оперних партій. Іван Гончар у своєму «Щоденнику» так згадує Івана Козловського: «Приїхав сюди, в Айвазовське, Іван Семенович Козловський. Їздив перед цим по Чернігівщині, в селі Заньках був – на батьківщині Заньковецької, в Сосновці перед пам’ятником Довженку при світлі вечірнього багаття співав «Чуєш, брате мій». В Новгород-Сіверському відвідав могилу Кирила Розумовського. Багато цікавого розповів – цілий день блукали тут із ним, понад морем. Як у громадянську війну взимку їхав з артистами з Полтави в Диканьку давати концерт, як вовки напали і оркестрант відбивався від них литаврами… І як Сталін на прийомі підійшов і, за лацкан взявши, запитав: «Ну що ви скажете про одинадцять?» Думка гарячково працює, що за цифра 11? Поки батько вусатий сам не пояснив. «11 мільйонів братів ваших і сестер повернулися в лоно України… Це ж здорово?» Розмова відбувалась одразу після возз’єднання українських земель в 1939 році. І ще Іван Семенович розповів, як руйнували Михайлівський собор у часи Постишева і що доручено це було татарам, бо ніхто інший братися не хотів. І що гетьман Дорошенко похований за 120 км від Москви по Можайськім шосе, поряд із маєтком Гончарової-Пушкіної… І розповів ще жахливу історію з батьком. Подарував син йому перед смертю гарний костюм, і батька поховали в тому костюмі. А через якийсь час могилу розрили, похованого роздягли… Гучна була історія. Втрутився Петровський, злодіїв зловили (прізвище одного з Василькова називає). А тепер серед дітей музшколи зустрічає хлопчика з тим же прізвищем. Виявляється нащадок!»

60 років від дня народження Ігоря Йосиповича Білозіра (1955-2000), українського естрадного композитора і виконавця. Лідер ансамблю «Ватра», в репертуарі якого були авторські україномовні пісні та сучасні обробки українських народних пісень. Писав пісні для своєї дружини Оксани Білозір, а також музику до кінофільмів та театральних вистав.

Роковини смерті:

160 років з дня смерті Василя Федоровича Федорова (1802-1855), українського астронома. З 1837 року – професор Київського університету (1843-1847 – ректор); засновник і перший директор Київської астрономічної обсерваторії. У 1842 і 1851 рр. брав участь у спостеріганні повних сонячних затемнень.

110 років з дня смерті Жюль Верна (1828-1905), французького письменника, одного з основоположників жанру науково-фантастичного роману. За фахом юрист (адвокат). Автор 65 романів і науково-популярних книг («Від Землі до Місяця», «Діти капітана Гранта», «Двадцять тисяч льє під водою» та ін.). Жюль Верн був не лише романістом, а й автором відомих праць з історії географічних відкриттів. За життя письменника було видано понад 120 томів: науково-фантастичних, пригодницьких, географічних та соціально сатиричних романів. Син Жюля Верна Мішель видавав твори батька до 1920 року. Велику роль у популяризації творів Верна в Російській імперії відіграла Марко Вовчок, яка переклала російською мовою 16 його книг.

35 років з дня смерті Пятруся (Петро Устинович) Бровки (1905-1980), народного поета Білорусії, Героя Соціалістичної Праці. Автор збірок «Дорога життя», «Пахне чебрець», «А дні ідуть…», «Серед червоних горобин» та ін.

30 років з дня смерті Іллі Ілліча Сухішвілі (1907-1985), грузинського балетмейстера, народного артиста СРСР. Організатор і художній керівник (разом з Н. Рамішвілі) Ансамблю народного танцю Грузії. В Україні поставив танці в опері «Даїсі» З. Паліашвілі (1938, Київський театр опери та балету), музичній комедії «Кето і Коте» В. Долідзе (1939, Київський театр оперети).

В матеріалі використані фото: wikipedia.org, photo.ukrinform.ua