Хто стоїть за кишинівським "майданом"?
Другий тиждень у Молдові не вщухають акції протесту. Хто організатори мітингів, кого пропонують у "альтернативний" уряд і чи правильне порівняння подій, що нині відбуваються в Кишиневі, з українським Євромайданом?
ІНІЦІАТОРИ Й ТІ, ХТО ПРИЄДНАВСЯ "ПІД ШУМОК"
Безсумнівно, деякі підстави для такого порівняння є: протести, що спалахнули два роки тому в столиці України, висували аналогічні вимоги: європейського шляху для держави, відставки влади, звільнення держінституцій від впливу олігархів та корупціонерів. Проте абсолютно очевидні й вельми істотні відмінності.
Якщо протести в Києві виникли спонтанно, коли "крапля переповнила чашу", мітинг протесту в Кишиневі був добре спланований, підготовлений і анонсований заздалегідь, зібравши 6 вересня в центрі Кишинева понад 100 тисяч. Причому протести, що проходять у молдавській столиці, розділилися на два мітинги.
Один, організований (нібито аполітичною) Громадянською платформою "Гідність і правда", розростався на площі Великих Національних зборів, де його організаторами були висловлені чіткі, виразні вимоги "звільнити народ від влади корупціонерів і злодіїв".
Учасники другого, "під шумок" зібраного рухом "Антифа" на чолі з її лідером, екс-депутатом парламенту Григорієм Петренком, були налаштовані радикально, влаштували блокування Генеральної прокуратури, спровокували там гучну бійку, намагаючись прорватися всередину. Не особливо добираючи вирази, вони вимагали також відставки уряду, зняття генпрокурора і ще щось, прагнучи при цьому штурмом взяти будівлю прокуратури. Бійка закінчилася не на користь бунтівників. Григорія Петренка та ще п'ятьох членів його команди заарештували на 30 діб. Як заявили правоохоронні органи, у сумці одного з арештованих, Павла Григорчука, знайшли залізні прути і ланцюги. Залишилося лише нагадати, що рух "Антифа" неодноразово влаштовував провокації біля Посольства України в Молдові, активно підтримуючи "своїх" із "ДНР" і "ЛНР".
Серед первинних вимог організаторів протестів, членів Громадянської платформи "Гідність і правда", було притягнення до кримінальної відповідальності винних у розкраданнях понад мільярда доларів з банківської системи країни. Це вважають причиною нинішньої кризи фінансово-банківської системи країни і, зокрема, краху трьох найбільших банків Молдови - Ощадбанку, Соціального банку та Unibank. "Геть олігархічну владу!", "Злодіїв із влади!" - такі плакати тримали протестувальники. На площі були представлені всі регіони країни.
Здавалося б, вимоги справедливі. Є небезпека провалу підписання чергового Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, Кишиневу перестала надходити фінансова допомога від Євросоюзу та інших міжнародних партнерів. На цьому тлі стала бліднути "історія успіху" Молдови в "Східному партнерстві".
ЗАМІНА ОДНИХ ОЛІГАРХІВ НА ІНШИХ?
У встановленому на площі Великих Національних зборів наметовому містечку, прозваному "містом у місті", вельми оперативно з'явилися свої "мерія", здоровпункт, адвокатське бюро та їдальня - звичні атрибути міської інфраструктури. Тобто жодного радикалізму, владу вирішили брати змором.
Громадяни розпочали і збір коштів для мітингувальників. І вже за декілька днів організатори акції оголосили, що було зібрано понад десять тисяч доларів. Вельми щедрі, треба сказати, пожертви в розпал фінансово-банківської кризи. Щоправда, про те, куди підуть кошти і кому довірили стежити за дотриманням чесного їх використання, особливо не розголошували.
Мешканці наметового містечка мають намір обрати також власний, альтернативний уряд. За словами активістів, його може очолити екс-міністр освіти Майя Санду.
Кому вигідний кишинівський "майдан"? На думку журналістів і аналітиків, це не стільки "російський слід", який так чи інакше проглядається, скільки чиясь власна гра. І за дуже короткий час допитливі журналісти оприлюднили вельми дивний "ланцюжок". Згідно з інформацією, що з'явилася в молдавських ЗМІ, фінансують акції протесту в Кишиневі опальні (багато хто їх називають втікачами) олігархи, колишні банкіри Віорел і Віктор Цопа. В останнього, як стверджують журналісти, родинні зв'язки з одним із керівників Громадянської платформи "Гідність і правда", адвокатом Андрієм Нестасе. Останній цього не підтвердив, але й не спростував.
До речі, сам Нестасе претендує у складі альтернативного уряду "Гідності і правди" ні багато ні мало на "посаду" генерального прокурора. Після оприлюднення цієї інформації містечко "Гідності" полишили ще декілька лідерів руху.
Одна з місцевих "селебрітіс", міс Вільного міжнародного університету Молдови Фелічія Мунтяну озвучила одну з частих оцінок розвитку подій: "Ми молдавани, на жаль, народ наївний, і нас знову намагаються використовувати для досягнення брудних політичних цілей. Організатори акцій протесту себе скомпрометували. Вони нічим не відрізняються від тих, проти кого ми протестуємо, і прагнуть за допомогою народу просто змістити одних олігархів з влади і привести туди своїх власних. Саме тому я вирішила відмовитися від участі в протестах".
Про проявилися "підводні рифи" протесту, що набирає обертів, на своїй сторінці в соціальних мережах написав і один з лідерів правлячої в країні коаліції, "Альянсу за європейську інтеграцію", керівник Ліберальної партії Міхай Гімпу. "Платформа "Гідність і правда" експлуатує страждання і проблеми громадян у власних інтересах, вважає він.
На переконання Гімпу, мета учасників акцій протесту - звільнити з в'язниці заочно засуджених Віорела і Віктора Цопа, а хто переможе на виборах, якщо вони відбудуться, і яким шляхом піде Молдова - у бік Росії чи ЄС, для членів Платформи, на думку ліберала, не настільки й важливо. "Вони постійно кричать: поверніть мільярд. Але тим не менше, ніхто з них ні разу не вимовив ім'я того, хто цей мільярд украв - Ілана Шора (нині мера молдавського міста Оргіїв, - ред.)", - підсумовує Гімпу.
Вельми цікавим видається спостереження, яким поділився колишній заступник міністра внутрішніх справ Молдови Геннадій Косован. За його словами, він з 2000 року уважно стежить за протестним рухом у країні. "І ось що цікаво. Дуже багато осіб тих, хто сьогодні протестує у центрі молдавської столиці, до болю мені знайомі за іншими мітингами, які проходили в Молдові в попередні роки (а їх було близько 40). Отже, хтось керує не якимось конкретним протестом, а розхитує ситуацію в країні в принципі.
Політичний аналітик Крістіан Табере прогнозує, що в разі дострокових виборів Росія "єхидно" порадіє. "І якщо при кожній політичній кризі в Молдові її західні партнери відступали від нас на два кроки назад, то у випадку нинішньої безвиході вони відбіжать від нас на десять кроків", - додає він.
РЕАКЦІЯ ВЛАДИ
Президент Ніколає Тімофті впевнений, що його відставка на руку лише ворогам Кишинева, які сплять і бачать Молдову губернією якоїсь іншої держави. "Я погодився зайняти цей пост три роки тому, щоб покласти край політичній кризі, що тривала майже три роки, і не хочу стати тепер каталізатором нової політичної кризи", - заявив глава держави.
Прем'єр Валеріу Стрелець з протестувальниками зустрівся, але також заявив, що добровільно зі своєї посади не піде, оскільки він очолює коаліційний уряд "Альянсу за європейську інтеграцію", за представників якого проголосували понад половина громадян. Відставка, за його словами, може спровокувати найглибшу економічну кризу в країні, у тому числі й обвал національної валюти.
І першим тривожним дзвінком може стати скасування візиту до Молдови місії МВФ (візит був запланований на першу половину вересня), що ще більше посилить і без того напружену ситуацію на фінансовому ринку. А уряду, у разі непідписання Меморандуму з кредиторами, доведеться заморожувати виплати зарплат і соціальних допомог.
Спікер парламенту Андріан Канду пообіцяв учасникам акцій протесту "розібратися" з реформою прокуратури і корупцією. Він уже запросив до країни румунського прокурора, який займеться переглядом деяких кримінальних справ. А з відставкою голови Нацбанку, якого всі, у тому числі і мітингувальники, вважають головним винуватцем проблем у банківському секторі, доведеться почекати: дочекатися результатів ще однієї ревізії, яку нібито проведуть представники відомої і в Україні американської компанії "Кролл".
МІТИНГ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПАРТІЇ?
Заява одного з лідерів Громадянської платформи "Гідності і правди", адвоката Станіслава Павловського про необхідність створення партії дещо протверезила протестувальників. "Нам немає за кого голосувати на наступних виборах, дорогі ви мої, якщо, звичайно, ми не створимо справжню партію народу", - оголосив адвокат. Ось, виявляється, де "собака заритий".
Утім, тут, доречно згадати про перші протести платформи навесні нинішнього року. Тоді активісти руху на весь голос стверджували, що якщо лідери Громадянської платформи задумають втягнути їх у політику, створюючи чергову політичну партію, то вони відмовляться надалі підтримувати протести, оскільки вони "втомилися вже від партій і політиків". Минулася, виявляється, втома.
Мер Кишинева Дорін Кіртоаке вважає створення нової партії основною метою, якої домагається платформа "Гідність і правда". На його думку, протести слугують рекламою і ширмою для цього.
Цілком імовірно, що саме через партійну причину кількість учасників недільного мітингу, 13 вересня, була куди скромнішою. Лише кілька тисяч осіб. Як і годиться, прийняли резолюцію. Висунули ультиматум владі. "Ми не будемо стояти на площі вічно. Або вони підуть, або ми їх "підемо", заявив один з авторів резолюції, офіцер поліції у відставці Кирило Моцпан. Проте, як саме протестанти планують "піти" цю владу, уточнювати не став.
Події, як, власне, і переконання мітингувальників на площі, що "прозрівають", продовжують досить динамічно змінюватися. Незважаючи на те, що намети на площі досі ще стоять, людей у них дедалі менше й менше. А ті, хто залишився, зайняті зовсім не майбутнім країни. Спорожнів намет з гучною назвою "мерія", не вдалося знайти і "адвокатів" з адвокатського бюро, як, власне, і інших керівників акції. А ось волонтер Віктор Бербекару продовжує сумлінно нести свою вахту на площі. "Ми стежимо за тим, щоб тут не розпивали спиртних напоїв, щоб не було бійок і заворушень, щоб не смітили і не тинялися без діла".
І правда, за час акції таких випадків не було зафіксовано. Але заключне слово в моїй "екскурсії" "містечком у містечку" сказав простий сільський трудяга Іон Лупу. "Знаєте, нас обдурили. Нас обікрали. І якщо злодії приходять у будинок, ти йдеш до поліції, щоб знайти. А куди піти, якщо злодії обікрали країну? Мільярд доларів! Це ж скільки людей можна нагодувати? У 2009 році ми вийшли, щоб скинути злодійкуватих комуністів, які довели людей "до ручки". А що змінилося? Влада нова, а проблеми старі. Влада, як чума, вражає високі пости. А дітей нагодувати нічим. І не мені одному. Невже людей і цього разу просто використовували у своїх цілях?" - тихо, але гірко розмірковував він, стоячи в центрі площі.
Зінаїда Гурська, Кишинів.
