Рада узаконила реструктуризацію держборгу

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, закон № 3058 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання" підтримали 309 нардепів.

Другий закон № 3057 щодо внесення змін до закону "Про цінні папери та фондовий ринок" стосовно державних деривативів підтримали 307 нардепів.

За закон № 3059 "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання" проголосували 308 обранців.

Як зазначила міністр фінансів Наталія Яресько, ці закони спрямовані на реалізацію міжнародних домовленостей щодо реструктуризації державного боргу та його часткового списання.

"Україні вдалося досягти домовленостей, що відповідають критеріям МВФ: $3,6 млрд, що становить 20% від $18 млрд, списуються кредиторами, залишок боргу погашається з 2019 до 2027 року, процентна ставка - 7,75%. Кредитори погодились на таку значну поступку за умови отримання додаткового інструменту", - сказала Яресько.

Вона додала, що за умовами, досягнутими з кредиторами, Україна сплачуватиме держборг, якщо приріст реального ВВП буде більше ніж $125,4 млрд.

"Порівнюючи з сьогоднішнім ВВП, який приблизно становить $85 млрд, платитимемо тільки якщо реальний приріст ВВП буде більше 3%. Ми взагалі нічого не платитимемо до 2021 року", - сказала Яресько.

За домовленостями, які підтверджені у згаданих трьох законопроектах, якщо приріст реального ВВП буде від 3 до 4%, то Україна платитиме 15% від цього приросту.

Водночас, додала глава Мінфіну, якщо приріст ВВП буде більше 4%, то платитимемо 40% від цього приросту. Термін дії цього інструменту - 20 років (від 2021 до 2040 року).

"Крім цього, від 2021 до 2025 року, тобто перші 5 років, існуватиме обмеження, верхня межа для платежів - не  більше 1 відсотка ВВП", - уточнила Яресько.

Міністр запевнила, що таким чином економіка України матиме 10 років для виходу на новий, якісний рівень ВВП для продовження сталого розвитку.

"Отже, наша країна буде платити за цим інструментом тільки тоді, коли вона буде спроможна здійснювати ці платежі", - підсумувала Яресько.

Читайте також: У Кабміні спрогнозували обсяг держборгу

Народні депутати 309 голосами також ухвалили постанову № 3056 щодо забезпечення фінансової стабілізації в рамках виконання програми МВФ "Механізм розширеного фінансування".

"Метою постанови є нормативне врегулювання деяких аспектів реалізації попередніх умов, виконання зобов'язань, взятих на себе Україною відповідно до програми МВФ, що забезпечить економічну безпеку держави, захист суспільних інтересів та інтересів держави у зв'язку з погашенням та обслуговуванням державного та гарантованого державою боргу",- йдеться у пояснювальній записці до документа.

Цією постановою Рада надає Кабміну дозвіл на тимчасове перевищення граничної величини загального обсягу державного та гарантованого державою боргу за результатами проведення боргової операції у тримісячний термін після її завершення.