Депортація кримських татар в 1944. Інфографіка

Примусове виселення кримськотатарського населення відбулось 18 травня 1944 року. Саме в цей день співробітники карального органу НКВС прийшли у кримськотатарські будинки та оголосили власникам, що через зраду вони будуть виселені з Криму. За наказом Сталіна сотні тисяч сімей ешалонами було відправлено до Середньої Азії. У період насильницької депортації загинуло близько половини переселенців, третина із них - діти до 14 років.

Відтак Укрінформ інфографіку присвячену Дню пам'яті жертв геноциду-депортації кримськотатарського народу із Криму.

Весна 1944-го: хронологія подій

8-13 квітня - операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова;

22 квітня - у доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії;

10 травня - Берія в листі Сталіну запропонував виселити кримськотатарське населення до Узбекистану мотивуючи це звинуваченням у «зрадницьких діях кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу»;

11 травня -  прийнято таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися не обґрунтовані претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує.

18-20 травня - силами НКВС розпочалася депортація кримськотатарського населення з батьківщини.

«Детатаризація» Криму каральними органами НКВС:  

• до операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС;
• депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини;
• дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину (насправді ж 20-30 кг речей та продуктів).
• кримськотатарське населення ешелонами під конвоєм відправляли до місць заслання.
• залишене майно було конфіскована державою.

Кількість депортованого з Криму кримськотатарського населення:

• 183 тис. осіб на загальне спецпоселення,
• 6 тис. у табори управління резервів,
• 6 тис. до ГУЛАГу,
• 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту,
• разом 200 тисяч осіб.

Також серед дорослих спецпоселенців знаходилося 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей.

Географія розселення киримл:

Понад 2/3 із виселених кримських татар були спрямовані в Узбецьку РСР. Перші 7 ешелонів із виселенцями прибули в Узбекистан 1 червня 1944 р., наступного дня – 24; 5 червня – 44; 7 червня – 54 ешелони. Усіх їх направили до Ташкентської – 56 тис. 641, Самаркандської – 31 тис. 604, Андижанської – 19 тис. 773, Ферганської – 16 тис., Наманганської – 13 тис. 431, Кашкадар’їнської – 10 тис., Бухарської області – 4 тис. осіб.

Усього до Узбецької РСР було депортовано 35 тис. 275 сімей кримських татар.

Поряд з цим контингентом кримські татари прибули також в Казахську РСР – 2 тис. 426 осіб, Башкірську АРСР – 284, Якутську АРСР – 93 особи, в Горьківську область Росії – 2 тис. 376 осіб, а також Молотовську – 10 тис., Свердловську – 3 тис. 591 осіб, Іванківську – 548, Костромську область – 6 тис. 338 осіб

За підрахунками дослідників, людські втрати під час перевезення кримських татар ешелонами на схід становили 7 тис. 889 осіб. У довідці про рух спецпоселенців Криму в 1944–1946 роках зазначалося, що у перший період серед них загинуло 44 тис. 887 осіб, тобто 19,6 %.

Наслідки депортації

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання. Значна кількість депортованих (за оцінками - від 15 до 46%) померла від голоду та хвороб у першу ж зиму 1944-45 років.  

У результаті депортації у кримських татар було вилучено: понад 80 тис. будинків, понад 34 тис. присадибних будинків, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тон сільськогосподарської продукції. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 646 бібліотек у початкових і 221 у середніх школах. В селах перестали діяти 360 хат-читалень, у міста і райцентрах – понад 9 тис. шкіл і 263 клуби. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах.

Окрім цього, радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

Кримських татар не торкнулась беріївська амністія 1953 року і до 1956 року вони мали статус спецпоселенців без права залишити місце проживання під страхом кримінальної відповідальності. Формально кримські татари отримали таке право лише в 1974 році, а фактичне - в 1989 році, коли Верховна Рада СРСР засудила депортацію кримських татар і визнала її незаконною і злочинною.

Довідково: киримли або кримли - самоназва кримськотатарського народу, що перекладається як кримці.