ВДЕ 2016 - підсумки і тенденції
За 11 місяців всіма видами відновлюваної генерації вироблено 1613,2 млн кВтг, що перевищило минулорічні досягнення на 5 млн кВт*г, відверто кажучи незначна перевага але все ж - показова. Лише вітроелектростанції не добралися до минулорічного показника на якихось 6% (вважатимемо це не визначальним ситуативним фактором), зате всі інші види генерації перевищили сукупно майже на 8% свій рівень виробітку за аналогічний період минулого року. СЕС за 11 місяців 2016 року виробили 474,3 млн кВтг, що на 17,9 млн кВтг (або на 3,9%) більше обсягу виробітку за аналогічний період 2015 року; МГЕС генерували 168,7 млн кВтг, що на 12,9 млн кВтг (або на 8,3%) перевищує минулорічний показник; найбільший прогрес вже традиційно протягом двох років поспіль показують виробники електроенергії з біомаси (БМЕС) у січні-листопаді 2016 року вони згенерували 148 млн кВтг, тобто на 27,7 млн кВтг (або на 23%) більше ніж в аналогічний період 2015 року.
В результаті, в цілому показники виробітку, досягнуті виробниками ВДЕ насамкінець року, дають впевненість у тому що й за підсумками 2016 року в цілому спостерігатиметься помітне в порівнянні з провальним 2015 роком пожвавлення. Втім, спочивати на лаврах явно заздалегідь – щоб повернутися на рівень 2014 року (навіть за винятком втрачених внаслідок агресії РФ потужностей, в основному це кримські ВЕС та СЕС), українським енергетикам відновлюваних джерел слід напружено нарощувати виробництво.
Запорукою успіху на цьому шляху може бути розширення кількісного складу робочих потужностей ВДЕ – і у цій царині знову ж таки маємо здобутки, що суттєво перевищують минулорічні. Якщо за підсумками 2015 року сукупна встановлена потужність всіх ВДЕ зросла заледве на 30 МВт, то у 2016 році очікуваний приріст встановленої потужності нововведених в експлуатацію електростанцій сягає 95 МВт, а сумарна загальна потужність всіх ВДЕ - 1092 МВт (на кінець 2015 було 997 МВт). Це серйозний переможний прорив, який дає сподівання на остаточне подолання деструктивних тенденцій 2015 року і повільне та невпинне набирання темпів розвитку та зростання, продемонстрованих молодою підгалуззю ВДЕ у 2013-2014 роках.
На фоні зростання потужностей та обсягів виробітку ВДЕ тривожним сигналом видається недосягнення вже другий рік поспіль (за даними НКРЕКП „Звіт за 2015 рік”: 2014 – 97,1%, 2015 – 98,1%, за 2016 дані не оприлюднені) 100% оплати товарної продукції, відпущеної ВДЕ в оптовий ринок України, всупереч ст. 17 ЗУ „Про електроенергетику”. Невже і у 2016 ВДЕ чеках така прикрість? В чім справа – якісь нововведені особливості обліку товарної продукції, чи обігу готівки, чи термінів оплати – чи, може, відверте порушення та ігнорування державних гарантій і вимог основного галузевого законодавства в галузі відновлюваних джерел енергії? Сподіваємося, що все ж за результатами 2016 року, як того і вимагає закон, уся товарна продукція, відпущена ВДЕ у оптовий ринок електроенергії України, буде оплачена своєчасно і в повному обсязі.
Незважаючи на різні стримуючі фактори, зростання сектору ВДЕ не зупинити, і можливо, саме 2016 рік стане рубіконом, про який згадуватимуть у подальшому як про початок глобальних видозмін у вітчизняній енергетиці – за двома показовими і навіть знаковими зрушеннями, якими ознаменувався рік.
Перше – це символічне і, цілком можливо, доленосне рішення про будівництво сучасного парку сонячних електростанцій на території зруйнованої і забрудненої Чорнобильської АЕС, що може стати першим кроком, сигнальною спробою у глобальній переорієнтації інвестиційних напрямків і стратегічних пріоритетів у електроенергетичній галузі. Вповні можливо, як у всьому світі, так і у вітчизняній електроенергетиці атомна енергія врешті поступиться першістю відновлюваним джерелам енергії. Адже розширення парку АЕС (а плани уряду по добудові атомних генеруючих блоків на 2 ГВт вже озвучені профільним міністром) це не тільки крок у технології минулого століття, це залежність від імпортованого палива, щогодинний аварійний ризик у поєднанні з, на жаль, такими актуальними зараз терористичними загрозами, це невирішена на сьогодні проблема поводжненяня з відходами (до 2018 року діє угода з РФ про тимчасове накопичення наших відходів у них з переробкою і продажем нам же, а починаючи з 2018, тобто ЧЕРЕЗ РІК всі відходи за весь період з 1991 року – ПОВЕРТАЮТЬСЯ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ на територію України). Не кажучи вже про те, що таке будівництво атомних блоків банально дорожче - і у частині капітальних вкладень і у подальших тарифних та позатарифних затратах суспільства на підтримку безпеки і взагалі можливості функціонування атомної інфраструктури – аніж будівництво аналогічних за потужністю ВДЕ.
Друге – 2016 рік став найінтенсивнішим періодом встановлення пересічними українцями домових СЕС; завдяки стимулюючому законодавству та здешевленню технологій, на кінець року сукупна потужність таких станцій перевищила 1МВт і з них 0,996 МВт з’явилися саме у 2016 році. По суті, цей сегмент української генерації з сонячної енергії з’явився у 2016 році. З початку року обсяг виробництва електроенергії домовими СЕС вже досяг чверть мільйона кВт*г, і це теж досить показова і знакова тенденція, оскільки вказує на переорієнтацію саме громадянського суспільства в бік ВДЕ, визнання цього продукту споживачами базового рівня - окремими домогосподарствами. Причини на поверхні, ось основні - енергонезалежність, економія на тарифах на електроенергію і опалення, і що не менш важливо – це фактор ліквідності грошових вкладень у побудову домової СЕС, що на сьогодні стає реальною альтернативою банково-фінансовим механізмам і нерухомості в галузі вкладення заощаджень. Інвестовані у домові СЕС кошти, по-перше, під постійним особистим контролем (на відміну від банків), по-друге, гроші працюють (на відміну від нерухомості чи авто) і нарешті – гроші забезпечують високий ступінь незалежності від суспільних інститутів життєзабезпечення, які як ми знаємо з власного гіркого досвіду мають останніми часами найнеприємнішу тенденцію або зникати в потрібний момент, або раптом стрімко дорожчати – перетворюючи базові потреби людини (наприклад потребу у теплі взимку) у предмет розкоші (з нашими тарифами на тепло 2016-2017 це розкіш не тільки для переважної більшості українського населення, а й навіть для залишків середнього класу). То ж власна електроенергія і тепло, у обсягах достатніх для домоволодіння – це новонароджена і одночасно одвічна цінність у сучасному світі. На черзі - власники квартир у багатоповерхівках – сонячні панелі-жалюзі, що можуть забезпечити скромне середньомісячне споживання квартири у 100 кВт вже розроблені – це наступний крок до енергонезалежності не тільки приватного будинку, але й кожної квартири у багатоквартирному. За кордоном зазначений тренд має вже потужну традицію і перспективу. Обчислено, що площа всіх лише дахів приватних будинків на території США (без багатоквартирних офісних тощо) може забезпечити половину споживання країни.
Слід відзначити, що в 2016 році Україна в числі перших ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, що свідчить про наявність доброї волі до конструктивних змін і в першу чергу в галузі декарбонізації та розвитку відновлюваної електроенергетики. Також цього року Україна і Євросоюз підписали новий Меморандум із стратегічного енергетичного партнерства, одним з основних меседжів якого є сприяння використанню та розвитку відновлюваних джерел енергії.
Подією регіонального значення стало прийняття Парламентом давно очікуваних законів про ринок електроенергії (поки лише в першому читанні), а також про незалежного регулятора, але щодо позитивного ефекту від їхнього впровадження поки що говорити рано, багато що залежатиме (особливо в царині ринкових реформ, передбачених ЗУ про ринок електроенергії) від масиву підзаконних норм, кодексів і правил, розробка яких має розпочатися невідкладно. Втім, на переконання багатьох фахівців, якщо в нові ринкові відносини входити у теперішньому кількісному і якісному складі генеруючих і передавальних енергетичних підприємств – нічого крім стрибка цін (і ще можливо ряду гучних банкрутств, наприклад ДП „Енергоринок”, або крупних містоутворюючих ТЕЦ, або навіть котроїсь із генеруючих/постачальних компаній з непередбачуваними наслідками для енергетики в цілому) нас не чекає...
Галузь потребує структурного і якісного переформатування, заснованого на стратегічному баченні перспектив і можливостей кожного виду генерації, ризиків та прихованих суспільних втратах при кожному з можливих сценаріїв розвитку енергосистеми, інноваційних, технологічних переваг, що працювали би на перспективу суспільно-економічного розвитку.
Для такого переформатування необхідні стратегічні підходи, у нас же, на жаль, підходи в більшості рятувальні, і наслідки їх застосування відповідні - зростання цін без покращення якості/кількості товару і послуг, а лише заради збереження їх на вже досягнутому рівні... Таким чином, до „досягнень” 2016 року мусимо віднести чергове підвищення тарифів як для непобутових споживачів, так і для населення. Це закономірні наслідки господарської діяльності електроенергетичного комплексу, який повністю побудований на принципах затратної економіки, монополізації, екстенсивного ведення господарства. Система створена і працює так, що компанії НЕ ЗАЦІКАВЛЕНІ у зменшенні затрат і досягнення прибутку через ефективність і рентабельність. Тільки з початку року, з введенням в дію формули розрахунку тарифів для ГК ТЕС „Роттердам+” середньозважений тариф для теплоелектростанцій зріс на 81%. Приймаючи за базу минулорічну їхню „товарку” (47 млрд грн) - приріст вартості має становити близько 38 млрд грн. Інший фактор – валютна складова у вартості палива – це десятки мільярдів гривень щороку додаткових затрат через падіння курсу гривні.
То чи не розвернути нам погляди, інвестиції і спільні зусилля громадянського суспільства та держави – у бік безпаливних, екологічно дружніх, інноваційних і перспективних технології виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, які завойовують світ і дають людству вихід з технологічних глухих кутів і кліматичних та техногенних загроз – до енергетичного достатку і безпеки.
