Чого очікують і на кого орієнтуються українські громадяни: в Укрінформі презентовані результати соціологічного опитування центру SOCIS
Київ. 7 червня в ІА «УКРІНФОРМ» на прес-конференції були оприлюднені результати соціологічного опитування Центру соціальних і маркетингових досліджень SOCIS на тему «Аналіз соціальних очікувань українців від виборів-2019», що проводилося на замовлення Центру соціального інжинірингу «РАНД».
Метод дослідження: стандартизоване інтерв’ю «face-to-face» за місцем постійного проживання респондентів. Середня тривалість одного інтерв’ю склала 24 хвилини.
Вибірка: загалом було опитано 3000 респондентів в усіх областях України, в т.ч. в місті Києві (без врахування населення АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей). Дані наводяться в розрізі 10 регіонів. У кожному з виділених регіонів було опитано по 300 респондентів (n=300). Результати є репрезентативними як на рівні кожного із виділених регіонів, так і на рівні країни загалом, за такими показниками, як вік (від 18 років), стать, регіон проживання та тип поселення (місто/село).
Статистична похибка вибірки: не більше 2%.
Терміни проведення дослідження: 11–22 травня 2018 року.
СТАВЛЕННЯ ДО КЛЮЧОВИХ ПРОБЛЕМ В КРАЇНІ
Найактуальнішими проблемами для більшості опитаних є війна на сході України (52,1%) та соціально-економічні негаразди: низький рівень зарплат чи пенсій (35,6%), зростання цін та інфляція (32%), безробіття (27%), висока ціна та низька якість медичного обслуговування (24,2%), високі тарифи на комунальні послуги (22,9%), соціальне розшарування між бідними і багатими (16%).
Значна частина респондентів віднесла до найактуальніших проблем корупцію в центральних органах влади (23,2%).
Як показало опитування, загалом населення негативно сприймає політичний курс нинішнього керівництва держави. Так, відповідаючи на запитання про те, чи події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі, більше як половина опитуваних (53,3%) вважають, що країна рухається у хибному напрямі. 37,3% щось підтримують, а щось не підтримують у нинішньому курсі. І лише 5,6% респондентів оцінюють соціально-політичні зміни в Україні позитивно.
Як зазначив виконавчий директор Центру соціального інжинірингу «РАНД» Сергій Дем’янов, незважаючи на те, що на першому місці серед проблем, які турбують українців, стоїть воєнний конфлікти на сході України, сукупно (55%) процес вирішення соціальних проблем людей хвилює більше, аніж завершення війни. На його думку, це пов’язано з тим, що за чотири останні роки населення втомилося від «вождизму» та млявоплинного голого популізму і вже орієнтується на швидке вирішення конкретних справ і чітку ідеологію.
Так, від майбутніх політиків для покращення ситуації в країні і для підвищення якості життя людей, на думку переважної більшості респондентів (44,2%), необхідно вимагати рішучого і швидкого реформування проблемних сфер. 27,1% виступають за здійснення кардинальних, революційних змін, і лише чверть (24,7%) – за поступове вирішення найгостріших проблем.
ІДЕОЛОГІЧНА ОРІЄНТАЦІЯ
За словами Сергія Дем’янова, більші очікування респондентів на рішуче вирішення соціальних проблем і сподівання на встановлення соціальної справедливості може свідчити про те, що сьогодні в Україні є високий запит на ліву – соціал-демократичну – ідеологію. Саме на таку, яка має високі рейтинги в країнах Євросоюзу.
Саме це й продемонструвало опитування. Серед найближчих ідеологічних течій громадяни віддали перевагу: соціал-демократичній – 14% опитаних респондентів, національно-демократичній – 10,1%, соціалістичній – 8,7%, християнсько-демократичній – 6,4%, націоналістичній – 6,2%, ліберальній – 4,9%, «зеленій» – 4,5%, комуністичній – 3,9, іншій – 3,9%. Жодній або не визначилися – 22,2% і 17,9% відповідно.
Також більшість опитаних громадян хотіли б, щоб «ідеальний» Президент дотримувався соціал-демократичних поглядів (21%). 12,9% віддають перевагу націонал-демократичному главі державі, 7,1% бачать на посаді націоналіста, 6,5% вважають, що країною має керувати соціаліст.
ЕЛЕКТОРАЛЬНІ НАСТРОЇ УКРАЇНЦІВ
Якби президентські вибори відбулися найближчої неділі, то найбільшу б підтримку виборців отримала Юлія Тимошенко: за неї готові проголосувати 9,3% респондентів. Друге та третє місце посідають Петро Порошенко (8,4%) і Святослав Вакарчук (7,3%). Інші кандидати отримали б такі результати: Анатолій Гриценко – 7%, Володимир Зеленський – 6,6%, Юрій Бойко – 5,6%, Олег Ляшко – 4,8%.
Загалом близько 19,2% виборців на даний час не знають, за кого б проголосували, 13,2% взагалі не планують брати участі у голосуванні.
Водночас в українців є запит на нових політиків. Окрім Святослава Вакарчука і Володимира Зеленського, певна частина опитаних громадян готова підтримати на виборах Сергія Капліна, Ольгу Богомолець (по 1,6%), Іллю Ківу (0,5%). Загалом 47,3% респондентів підтримують зміну політичних поколінь і появу нових облич.
Щодо лідерів можливих парламентських перегонів, то серед політичних партій ними є ВО «Батьківщина» (Ю.Тимошенко) – 9,7%, Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 8,8%, партія «Слуга народу» (В.Зеленський) – 7,2%. П’ятивідсотковий бар’єр також подолали б: партія «Громадянська позиція» (А.Гриценко) – 6,9%, «Опозиційний блок» (Ю.Бойко) – 5,5%, Радикальна партія Олега Ляшка – 5%.
ОЧІКУВАННЯ В СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
На думку виконавчого директора Центру соціального інжинірингу «РАНД» Сергія Дем’янова, реальні рейтинги кандидатів у Президенти та політичних партій будуть формуватися лише з осені, коли громадяни почнуть порівнювати свої соціальні очікування з реальними справами політиків і їхніх політичних сил.
Зокрема, опитані громадяни орієнтуються на встановлення таких середніх показників: прожиткового мінімуму – 6700 грн, заробітної плати – 12 000 грн, пенсії – 7450 грн.
Серед елементів соціального захисту, яких сьогодні найнагальніше потребують респонденти, є надання субсидій на оплату комунальних послуг малозабезпеченим верствам населення (37,7%), а також виплата заробітної плати (27,9%) та пенсій (20,8%).
Щодо тарифної політики на ЖКП, то майже половина опитаних українців (49,7%) вважають, що тарифи повинні визначатися для кожної сім’ї окремо, відповідно до рівня доходів; 19,7% виступають за збереження колишнього розміру – 19,7%; 17,1% покладаються на рекомендації експертів-економістів та міжнародних організацій. І лише 2,5% респондентів погоджуються з тезою, що комунальні тарифи мають відповідати європейським нормам.