Щовесни мільйони громадян України мають декларувати свої доходи. У квітні терміни добровільного декларування спливли і вже можна давати оцінку цьому процесу. Про підсумки деклараційної кампанії–2019, про фінансові та нефінансові позитиви цієї кампанії, про нововведення у Податковому кодексі, про зірок шоу-бізнесу, які сумлінно сплачують податки, про кількість мільйонерів та мільярдерів у столиці, а також про те, що робити тим людям, які не встигли до 2 травня задекларувати свої доходи, в інтерв’ю Укрінформу розповіла начальник Головного управління ДФС у м. Києві Людмила Демченко.

– Пані Людмило, які особливості цьогорічної кампанії декларування доходів громадян? Які тенденції можна відстежити, враховуючи останні дані у 2019 році? Чи є вони позитивними?

- Останні кілька років ми бачимо значне підвищення активності громадян щодо декларування доходів у ході кампаній декларування, передбачених статтею 67 Конституції України та нормами податкового законодавства. Ми, як фахівці податкової справи, задоволені тим, що і в минулому році, й за результатами цьогорічної кампанії декларування доходів, кияни продемонстрували значну активність, – особливо, якщо порівнювати з результатами декларування доходів по всій Україні.

Якщо брати результати 2018 року, то, за наслідками кампанії, до бюджету було сплачено 1 мільярд 106 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та більш як 121 мільйон гривень військового збору, що склало 50% від всієї сплати по Україні.

А загалом, упродовж цьогорічної кампанії декларування доходів кияни подали 19,7 тисячі декларацій про майновий стан та доходи, отримані у 2018 році, із загальною сумою задекларованого доходу в майже 40 мільярдів гривень. У своїх деклараціях мешканці столиці визначили та узгодили до сплати в бюджет 2 мільярди 53 мільйони гривень податку на доходи фізосіб, що майже на 1,04 мільярда більше, ніж на початок травня 2018 року. Ця сума становить більш як 63% всіх визначених до сплати громадянами податкових зобов’язань по Україні сум ПДФО. Також не слід забувати, що у результаті кампанії 2019 року до бюджету мають надійти ще щонайменше 287 мільйонів гривень військового збору, що в півтора рази більше, порівняно з попереднім роком.

- Окрім значного приросту фінансових показників, які ще особливості можна відзначити у цьогорічній кампанії декларування?

– У ході кампанії ми побачили значне пожвавлення цікавості з боку платників податків – хто саме і як має декларувати доходи, як та коли необхідно сплачувати ці зобов’язання й таке інше. Це свідчить про зростання рівня податкової культури і про те, що люди приділяють більше уваги необхідності сплати майнових податків. Що стосується особливостей, то, як на мене, дуже показовим є той факт, що у Києві кожен п’ятий вже звітує про свої доходи, не відвідуючи податкову. Цього року майже вдвічі збільшилась кількість громадян, які подали декларацію в електронному вигляді. Якщо у минулому році лише 11% надіслали майнові декларації через інтернет, то вже в цьому році щонайменше 20% декларантів, скориставшись цифровим підписом, подали звітність через електронний кабінет платника. Це є беззаперечним нефінансовим позитивом кампанії декларування.

– Податок на доходи фізичних осіб є бюджетоформуючим у будь-якому бюджеті. Яку частку цей податок займає в бюджеті Києва і як планується його залучати у майбутньому?

- Ви маєте рацію. ПДФО був і залишається таким собі «фінансовим стрижнем», який дозволяє наповнювати кожен із бюджетів.

Якщо скористатись статистикою зі Звіту про виконання бюджету міста Києва за 2018 рік, то питома вага податку на доходи фізичних осіб до обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету перевищила 50% та склала 18,6 мільярда гривень у грошовому вираженні.

У більшості випадків – надходження цього податку акумулюються із заробітних плат найманих працівників і приріст надходжень значною мірою залежить від їхнього зростання. Саме тому, з одного боку, ми проводимо систематичну роз’яснювальну роботу з підприємствами, які навмисно сплачують лише мінімальний рівень зарплатні, гарантований державою, або навіть нижче мінімального рівня, а з іншого – ми спрямовуємо наші зусилля, щоб залучати до оподаткування саме ті доходи, про які багато з киян намагаються не розповсюджуватись. Це і здавання в оренду власної нерухомості, це й отримання фізичними особами різного роду доходів, з яких не утримується та не відраховується податок на доходи, як того вимагає законодавство. Це і є наші головні пріоритети.

– Із чим пов’язана висока результативність цієї кампанії декларування?

- На моє переконання, позитивним моментом для підвищення якості нашої роботи стало об’єднання в одну юридичну особу всіх органів ДФС столиці, й безпосередньо підрозділів оподаткування фізичних осіб районних податкових інспекцій в єдиний управлінський центр, який на сьогодні розташований за однією адресою – по вулиці Лєскова, 2. Саме можливість чіткої координації та швидкого обміну даними всередині відомства, посилення сервісної складової діяльності фіскальної служби сприяли значному зростанню цих показників. Хочу наголосити, що за цим процесом – згуртована робота всього колективу податківців. Також це результат тісної взаємодії з Київською міською державною адміністрацією і широкі роз’яснювальні заходи, які постійно проводить ДФС, і, без сумніву, – зростання сумлінності платників податків.

- Але ж не всі громадяни є свідомими платниками податків. Які заходи ви вживаєте для виявлення порушників?

- Звісно, ми працюємо з несумлінними платниками – моніторимо інформаційні оголошення громадян у відкритих джерелах, у тому числі й про надання нерухомості в оренду, реагуємо на відповідні звернення та скарги громадян, співставляємо, аналізуємо й таке інше. Але все ж, значно більше енергії ми спрямовуємо саме на роз’яснення, інформування та зміцнення довіри платника податків до нас. Практика доводить: це відгукується набагато кращими результатами, аніж прискіплива увага та контроль.

– Які види доходів є найбільшими у структурі задекларованих. З яких доходів, кияни сплачують найбільше податків?

- Серед усіх 40 мільярдів отриманих киянами доходів, на першому місці є іноземні доходи – їх отримують і, відповідно, зазначають у деклараціях найчастіше. Загалом кияни зазначили в деклараціях, що більш як 16 мільярдів гривень вони отримали з джерел за межами України.

На другому місці за обсягом отриманих доходів у мешканців столиці значаться так звані «інші доходи» – це можуть бути доходи, отримані від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування. Це, наприклад, прощений (анульований) банком кредит й інші подібні доходи. Загалом майже 7,4 мільярда гривень таких доходів ми побачили в деклараціях.

І лише на третьому – заробітна плата. Згідно з поданими деклараціями про доходи, кияни отримали майже 5,3 мільярда гривень саме у формі заробітної платні.

- Два мільярди спрямованих до бюджету податків – за вашою оцінкою, це багато чи мало?

– Це досить філософське питання, чесно кажучи, але, якщо порівнювати у співставних величинах, то приблизно таку ж суму відшкодував за останні три роки уряд України за програмою енергозбереження.

Але слід зазначити, що податок на доходи фізичних осіб – це той податок, який зазнає розподілу між державним та місцевими бюджетами. І в Києві саме в бюджет міста потрапляють лише 40% від усіх надходжень ПДФО. У підсумку – це близько 800 мільйонів гривень за результатами кампанії декларування у бюджеті міста. Але й ця сума видається досить відчутною, адже аналогічну суму було виділено у бюджеті столиці на капітальний ремонт закладів освіти у 2018 році.

– А як декларують свої доходи відомі особистості? Публічні люди?

– Звичайно. Цього року до наших сервісних центрів приходили Дмитро Монатік й Олег Винник, а загалом, столична кампанія декларування 2019 року бачила декларації таких відомих артистів як Потап, Костянтин Меладзе, ONUKA, Ірина Білик, Наталія Могилевська, Анастасія Каменських, Тіна Кароль й багатьох інших. Під час нинішньої кампанії декларування лише представників шоу-бізнесу ми нарахували 111, з яких 23 – народні артисти України.

Також досить активними є спортсмени. До речі, футболістами та працівниками «Динамо» Київ у цьому році було подано 95 декларацій про майновий стан та доходи й задекларовано дохід у більш як 170 мільйонів гривень.

– Питання, яке всіх цікавить: скільки у Києві мільйонерів?

- За результатами цьогорічної кампанії декларування, у Києві 2941 особа вказала в деклараціях суму доходу більшу, як 1 мільйон гривень. Це на 589 осіб більше, ніж у минулому році. Найбільшу кількість мільйонерів ми зафіксували у Печерському (614), Шевченківському (545) та Голосіївському (314) районах столиці.

Загалом, столичні мільйонери задекларували 36 мільярдів 505 мільйонів гривень, що на 73% більше, аніж торік. Вони мають сплатити податку на доходи фізичних осіб на суму 1 мільярд 930 мільйонів гривень і більш як 270 мільйонів гривень військового збору. Крім того, у Києві є 3 мільярдери, які проживають у Шевченківському та Печерському районах.

Є цікаві дані фіскальної служби Києва: найстаршим декларантом цьогорічної кампанії виявився 99-річний мешканець Солом’янського району столиці, який задекларував 8 мільйонів гривень, а батьки наймолодшого декларанта – 3-річного мешканця Святошинського району – відобразили у декларації про майновий стан та доходи отримання малюком спадщини на суму 64 тисячі гривень.

– Хто більше декларує доходи – чоловіки чи жінки?

– Традиційно звітують про доходи більше жінки. В цьому році їхня частка склала 58%, водночас, серед мільйонерів переважають чоловіки – їх більше 63%.

– Що робити людям, які не встигли до 1 травня задекларувати доходи?

- Фактично, ще до 31 липня включно будь-яка фізична особа, яка не встигла подати декларацію, може її подати, сплативши невеликий штраф – всього 170 гривень. Проте, у випадку, коли платник, який зобов’язаний був подати декларацію про майновий стан і доходи, не подає її у встановлені строки, податкова має право самостійно донарахувати податкові зобов’язання. У такому випадку платнику також будуть додатково нараховуватись штрафні санкції у розмірі 25% від основної суми податку.

– Норми законодавства передбачають можливість подання декларації про доходи на отримання податкової знижки. Велика кількість киян знає про цю можливість і користується цим інструментом повернення коштів?

- Дійсно, на компенсацію частини сплачених коштів за умов декларування доходів можуть розраховувати платники, які протягом минулого року сплачували податок на доходи фізичних осіб. Це особи, які сплачували відсотки за іпотечним кредитом, перераховували благодійні внески неприбутковим організаціям, сплачували кошти за своє навчання або навчання своїх дітей, страхували себе та свою родину, сплачували кошти за переобладнання транспортного засобу на альтернативні види палива, здійснювали оплату допоміжних репродуктивних технологій та оплату вартості державних послуг при усиновленні дитини, включаючи сплату державного мита, сплачували кошти на будівництво чи придбання доступного житла, у тому числі на погашення пільгового іпотечного кредиту.

І значною перевагою в поданні декларації на отримання податкової знижки є можливість це зробити не лише до кінця кампанії декларування, а й до кінця усього року. Наголошу: якщо платник до кінця року не скористався таким правом – то на наступні роки воно не переноситься.

За нашою статистикою, впродовж 2018 року більш як 9,5 тисячі киян скористались правом на отримання податкової знижки. Відповідно, майже 28,5 мільйона гривень податків буде повернено на рахунки громадян.

Цього року в Києві ми вже отримали від громадян 5,4 тисячі декларацій на отримання податкової знижки, в яких задекларовано доходів на загальну суму в понад 1,4 мільярда гривень. За попередніми підрахунками, за вказаними деклараціями громадянам мають повернути понад 20 мільйонів гривень компенсації податку на доходи фізичних осіб. Якщо брати за напрямами, то абсолютним лідером є компенсація витрат, сплачених платниками на користь закладів освіти.

– Ви зазначили, що саме компенсація коштів за освіту користується найбільшим попитом у громадян. За яку освіту все ж можна компенсувати кошти?

- З початку року в Києві 4395 осіб виявили бажання отримати компенсацію за оплату освітніх послуг. Зазначу, що раніше таке право мали лише платники, які сплачували за навчання у вітчизняних закладах професійної, професійно-технічної та вищої освіти. Але цей перелік було розширено і, на сьогодні, компенсацію також можна отримати, якщо платник платив за освітні послуги, що надаються дошкільними, шкільними та позашкільними закладами освіти.

Важливо, що платники податків мають право скористатися податковою знижкою за фактично понесені витрати за навчання у звітному році, незалежно від того, за який період навчання вони заплатили. Наприклад, якщо у 2018 році оплату було здійснено одразу за весь навчальний рік, тобто, за 1 семестр 2018 року та 2 семестр 2019 року.

- Чи є ще якісь нововведення у Податковому кодексі щодо можливостей скористатись податковою знижкою?

- Так, є. Це можливість скористатись податковою знижкою у разі витрат на орендну плату житла, тобто квартири чи будинку, внутрішньо переміщеною особою. Компенсувати кошти можна за умови наявності договору оренди житла, оформленого відповідно до вимог законодавства, за умови, що платник або члени його сім'ї першого ступеня споріднення не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України та не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Підкреслю, що розмір такої знижки не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

– На сьогодні ведеться розробка законопроектів про нульову декларацію та декларування доходів усіма українцями. Як особисто ви ставитесь до такого питання і як, на вашу думку, це зможе втілити податкова?

- У цілому я досить позитивно ставлюсь до ідеї запровадження в Україні так званої «нульової» декларації. На мою думку, у одноразовому декларуванні, коли громадяни відкривають для держави інформацію про свої капітали, легалізують їх і таким чином інформують про готовність у подальшому сплачувати з цих активів усі необхідні податки, закладені значні фінансові ресурси для країни і, беззаперечно, ці ресурси необхідно спрямовувати на подальше втілення реформ.

«Нульова» декларація – це в жодному разі не амністія капіталів, а певна точка відліку для того, щоб держава почала контролювати всі доходи резидентів України, і я переконана, що капітали українців, які працюють зараз на інші країни, мають повернутися в Україну і працювати виключно на нашу державу.

Звісно, досить суперечливим є питання – чи варто встановлювати певний одноразовий податок з «нульової» декларації і чи потрібно залучати до цього процесу всі верстви населення – молодь, людей похилого віку, але очевидним є те, що необхідність цієї дискусії вже назріла в суспільстві.

Більше того, оскільки запровадження системи електронного декларування доходів державними службовцями вже зняло певну напругу стосовно володіння майном та активами представниками державного сектору, то потрібно дати можливість усьому суспільству перейти у формат прозорих відносин.

А стосовно питання, як можна це все реалізувати на практиці й чи впорається з цим завданням податкова, скажу, що, за умови постійного посилення діяльності інформаційних систем, яке останніми роками демонструє фіскальна служба, та активного обміну даними між відомствами, створюється реальне підґрунтя для втілення й таких складних проектів у податковій системі.

 Олена Мігачова, Київ