«Вінницький бізнес адаптувався до реалій війни» - начальник ОВА

Вінницький бізнес адаптувався до реалій війни, зокрема, аграрний.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив начальник Вінницької ОВА Сергій Борзов, передає Укрінформ.

«Аграрії тримають свій фронт. Так, торік була проблема з добривами і пальним. Але заощадливість під­приємців врятувала — мали свої резерви, посівну завершили і непоганий урожай зібрали. Багато проблем вирішувалися у ручному режимі, десь були конфісковані російські добрива, намагалися налагодити логістику засобів захисту з Європи. Сьогодні на ринку є все, бракує лише обі­гових коштів у аграріїв. Мінеральними добривами на весняно-літній період забезпечені на 35% (до початку посівної кампанії аграрії матимуть необхідну кількість добрив), вистачає і паливно-мастильних матеріалів», -сказав Борзов.

За його словами, структура посівних площ у поточному році дещо зміниться: менше буде площ під зерновими культурами, а більше під технічними — овочами, картоплею та кормовими культурами.

Щодо викликів, то головним для аграрїїв він вважає питання зберігання зерна і його реалізації, яка сповільнилася через зменшення експортних можливостей.

«Хоча, кожен виклик можна розглядати як нову можливість. Що маю на увазі? Раніше аграрії збирали урожай, вивозили його в порт, продавали і чекали на новий сезон. Нині зерновий коридор обмежений, що спонукає до пошуку нових експортних можливостей або створення переробної промисловості, яка збільшує додану вартість. Успішний кейс реалізував Павло Каленич з Ольгополя. Вирощені культури використовуються для харчування в тваринництві, а молоко з ферми — на переробку. Так з поля виходить великий асортимент якісної молочної продукції під брендом Villa Milk, який можна придбати навіть у столичних супермаркетах. Зрозуміло, що це нові виклики, але і можливість не тримати зерно в елеваторах, а виробляти кінцеву продукцію: молочну, хлібобулочну, зрештою, макарони чи інші вироби», - зазначив посадовець.

Також Борзов повідомив, що на Вінниччину з початку війни релокувалися 270 під­приємств: 156 ФОПів та 114 юридичних осіб. 34 підприємства — за програмою уряду, тобто держава профінансувала їхнє переміщення залізничними чи автомобільними шляхами. Найбільше релокованих підприємств було в ІТ-сферу (34%), торгівлю(25 %), переробну промисловість (15%), сферу послуг (12%), транспорт і логістику(6%), сільське господарство (2%). У цих сферах створено майже 1300 робочих місць.

Він додав, що станом на кінець минулого року 19 підприємств повернулися в рідні міста та відновили роботу на старих локаціях.

«Для тих, хто вибрав нашу область, аби розвивати свій бізнес, створена група спеціалістів із релокації. Вони напрацювали базу даних по підприємствах, які можуть прийняти на свої потужності релокованих. І маємо вже кілька успішних кейсів колаборації, коли релоковане підприємство за кілька днів запускає виробництво на базі діючого. Яскравий приклад — Брацлав, де місцева компанія ТДВ «Брацлав» прийняла на свої площі шість релокованих підприємств. Вони підсилили один одного, і це дозволило не просто наростити виробничі потужності, а розширити асортимент, поліпшити менеджмент і вийти на збільшення експортних позицій», - повідомив очільник регіону.

Сергій Борзов зазначив, що наразі виграє той бізнес, який зуміє швидко адаптуватися. Наприклад, як підприємство «ПромАвтоматика Вінниця». На початку війни воно було змушене зупинитися, але вже з березня 2022 року почало виробляти пристроїв Bandera. Це портативні джерела для забезпечення критично важливого резервного електроживлення різної ємності, які, зокрема, наразі активно використовуються військовими.