Просвітництво, оповіщення, створення центрів безпеки: 5 кроків до безпечної громади

Безпека — одне з головних слів 2023-го, поряд зі словами «мир» та «перемога». Адже повномасштабне вторгнення принесло не один десяток викликів та загроз: від прямих — ракетних обстрілів, замінувань та окупації — до опосередкованих — збільшення числа побутових пожеж, вибухів газових балонів та аварій внаслідок відключень світла. І поки триває війна, повної безпеки в Україні, на жаль, сподіватися марно. Але вже сьогодні ми можемо впроваджувати важливі зміни, аби зробити свої громади значно безпечнішими.

Разом з експертами ДСНС розповідаємо, які п’ять кроків допоможуть громадам знизити ризики для мешканців та стати безпечнішими.

1. Просвітницька робота

Дотримання правил безпеки всіма мешканцями громади — ключ до зміни безпекової ситуації в цілому. Доки вони неправильно користуються пічним опаленням та газовими пальниками, нехтують повітряною тривогою та необхідністю носити світловідбивальні елементи на дорозі в темний час доби — статистика надзвичайних подій та ситуацій росте. Якщо ж цивільне населення ставиться до цього відповідально — рятувальники можуть зосередитися на ліквідації масштабних надзвичайних ситуацій, які щодня виникають внаслідок воєнних дій.

Підвищити обізнаність громадян і допомогти їм власноруч пильнувати свою безпеку – завдання, яке можна виконати всередині кожної громади. Для цього слід формувати світогляд, спрямований на культуру безпеки життєдіяльності. У цьому можуть стати в пригоді матеріали кампанії «Безпека (Ци)Вільних».

Що можна робити:

• Проводити просвітницьку діяльність у навчальних закладах.

• Створювати класи безпеки для навчання дітей, як діяти у надзвичайних ситуаціях.

• Організовувати лекції, доповіді, конференції й тематичні вечори.

• Друкувати та розповсюджувати серед населення пам’ятки, методичні рекомендації, посібники.

• Спільно з локальними медіа створювати матеріали на тему цивільної безпеки.

• Організовувати мобільні пункти з навчання населення діям під час надзвичайних ситуацій.

2. Оповіщення населення

Якісне оповіщення — важлива складова шляху до безпечної громади. Електросирени можуть не працювати під час відключення світла або ж сигнал повітряної тривоги не чути у віддалених куточках громади. Тоді люди просто не знають цього і наражають себе на небезпеку.

Що можна робити:

• Використовувати не лише електросирени централізованого та ручного запуску, а й вуличні гучномовні пристрої, сирени спецтранспорту та інші доступні засоби.

• Публікувати сповіщення про тривогу у соціальних мережах.

• Використовувати для оповіщення місцеве телебачення та радіомовлення.

• Розробити та використовувати чат-боти, щоб сповістити населення.

• Організувати резервні канали зв’язку з використанням обладнання супутникового зв’язку Starlink.

3. Заходи безпеки в умовах війни

Життя в умовах війни диктує нові правила: відтепер кожен українець має знати, де найближче укриття, щоб будь-якої миті мати змогу туди спуститися. За даними ДСНС, лише 10% українців забезпечені укриттям у захисних спорудах, облаштованих за всіма нормами. 90% мешканців перечікують повітряну тривогу в найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення. Відтак, у громаді варто потурбуватися, щоб усі її мешканці мали доступ до захисних споруд.

Що можна робити:

• Визначити потреби громади: чи є захисні споруди, чи вистачає їх.

• Оцінити стан укриттів.

• Провести огляд приміщень у підвальних і цокольних поверхах будівель на території громади.

• Оснастити ці споруди необхідним обладнанням.

• Розмістити карту захисних споруд у людних місцях громади.

4. Створення підрозділів добровільної пожежної охорони

Підрозділи добровільної пожежної охорони (ДПО) — ще один важливий крок до безпечної громади. З огляду на підвищення кількості пожеж внаслідок бойових дій та відключень світла — це реально робочий інструмент. Так, за даними ДСНС, після створення мережі ДПО, час очікування рятувальних підрозділів у віддалених населених пунктах значно скорочується: з 40–70 хв до 5–20 хв. Рятувальний підрозділ прибуває швидше.  А отже попереджує значні матеріальні та людські втрати, забезпечуючи вчасну допомогу мешканцям віддалених населених пунктів.

Що можна робити:

• Утворити підрозділ добровільної пожежної охорони рішенням органу місцевого самоврядування, громадської організації, суб’єктом підприємництва або навіть як симбіоз попередніх варіантів.

• Зібрати команду місцевих жителів, готових пройти навчання та медогляд, виїжджати на пожежі та проводити превентивні кампанії й тренування.

5. Створення центрів безпеки

Розбудова мережі Центрів безпеки у громадах має забезпечити ефективне реагування на надзвичайні ситуації, скоротивши час очікування бригади у віддалених населених пунктах до 20 хвилин. Центр безпеки — це об’єкт інфраструктури громади, в якому можуть розміщуватися декілька служб, які виконуватимуть функції у сфері забезпечення безпеки життєдіяльності населення:

• місцевий пожежно-рятувальний підрозділ,

• підрозділи служби екстреної медичної допомоги,

• приміщення для роботи дільничного офіцера поліції.

В Україні вже працюють 36 Центрів безпеки, які об'єднують пожежну, медичну допомогу та поліцію в єдину модель безпекової комунікації. За словами експертів, це ефективний шлях до безпечної громади.

Що можна робити:

• Затвердити радою ТГ розділу Програми соціально-економічного розвитку, який передбачатиме створення Центру безпеки та здійснення на території ТГ відповідних заходів.

Безпечна громада — це не просто словосполучення, а реальна можливість. Починати організовувати безпечне середовище для її мешканців можна вже сьогодні, рухаючись від елементарних нововведень до глобальних змін.

Пильнуйтеся та пильнуйте інших!

Ця публікація була створена в межах кампанії «Безпека (Ци)Вільних». Кампанія «Безпека (Ци)Вільних» реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.