Мовчання васала: Чи є вибір у Лукашенка?
Республіка Білорусь незабаром стане військовим плацдармом Росії. Розміщення російської авіабази ставить під сумнів білоруський нейтралітет у російсько-українському конфлікті.
ЗАХИСТ ВІД «ТЕРОРИСТІВ» БІЛЯ КОРДОНІВ НАТО
Росія прагне розширити зону свого впливу за рахунок Білорусі. Ще у лютому 2009 року Москва і Мінськ підписали договір про спільну охорону зовнішнього кордону Євразійського економічного союзу (ЄЕС). І зараз в Кремлі нагадали, що настав час рахуватися з домовленостями. Президент Росії відкрито звернувся до Білорусі з пропозицією розміщення на її території військової авіабази. Чи то прохання, чи то вимога Путіна. В односторонньому порядку він розпорядився підписати угоду про створення авіабази і тільки після цього провести з Білоруссю переговори.
Кремль планує розмістити базу спочатку на 15 років, а кожні наступні 5 років термін може продовжуватися, якщо сторони готові йти на це. В угоді прописаний порядок використання російської авіаційної бази та взаємодії російського контингенту бази зі збройними силами Білорусі. За заявою Путіна, проект угоди був попередньо опрацьований з білоруською стороною.
Прем'єр-міністр РФ Медведєв поспішив заявити, що подібні авіабази збройних сил РФ дислокуються у Киргизстані та Вірменії. «І нічого в цьому дивного немає. Ми, власне, готові це робити з тими країнами, з якими нас пов'язують союзницькі відносини», - сказав він. За його словами, подібна авіабаза необхідна для захисту як Росії, так і Білорусі, від потенційних збройних нападів з боку міжнародних терористичних формувань.
Не так давно стало відомо, що росіяни планують розмістити авіабазу під білоруським Бобруйськом. Так би мовити, біля самих кордонів НАТО.
Наразі у Білорусі вже розміщені два російські військові об'єкти. Один з них - це радіолокаційна станція "Волга" в Ганцевичах. Її будівництво було розпочао в 1986 році, а запуск відбувся лише у 2003-му. Головне завдання "Волги" - постійно сканувати простір для виявлення запуску балістичних ракет. Радіус сканування досягає 4 800 кілометрів. До того ж "Волга" контролює переміщення натівських підводних човнів у Північній Атлантиці і Норвезькому морі. Ця станція радіолокації входить до складу космічних військ Росії, і без неї РФ може легко пропустити ракетну атаку з боку Європи або НАТО.
Другий російський військовий об'єкт на території Білорусі - 43-й вузол зв'язку ВМФ Росії «Антей» у Вілейці. У 1958 році почалося секретне і масштабне будівництво станції «Антей» на відстані семи кілометрів від Вілейки. Ця територія була обрана через її болотистість (так звана «хороша земля для зв'язку») і віддаленість від важливих пунктів, які могли б атакувати натовські літаки. У 1964 році «Антей» був введений в дію і почав свою роботу.
Крім того, з 2013 року у білоруському місті Барановичі на бойовому чергуванні ЄЕС постійно стоять чотири російські винищувачі-перехоплювачі Су-27П.
ІЛЮЗІЯ НЕЙТРАЛІТЕТУ
Розмови про розміщення авіабази у Білорусі вже стали темою злободенної полеміки. Відсутність будь-яких коментарів з боку Мінська лише розпалює інтригу. І хоча Путін раніше заявляв, що білоруська сторона розглядала проект угоди, все ж Лукашенко відтягує пікантний момент надання відповіді.
За словами міністра оборони Білорусі Андрія Равкова, "питання про час і місце створення російської авіабази на території Білорусі наразі знаходиться у політичній площині його вирішення".
Ситуацію з «білоруським затишшям» прокоментував відомий білоруський політолог і експерт, фахівець з проблем безпеки Андрій Поротніков. За його словами, Кремлю потрібна не стільки база в Білорусі, скільки доказ васальства Білорусі. «Президентська кампанія ні при чому. Просто офіційному Мінську нагадали, хто в домі господар, і встановили для білоруської зовнішньої політики певні обмеження, назва яких - інтереси Кремля. З КНР і Заходом можна грати, але не заграватися», - заявив Поротніков.
Експерт вважає, що офіційному Мінську варто проявити жорсткість щодо Москви, як би важко це не було ні у фінансовому, ні в політичному плані. Або ж «помахати ручкою» Кремлю в односторонньому порядку. Оскільки Білорусі зараз невигідно знову псувати відносини з ЄС, а також «прилюдно» позбавлятися свого нейтралітету. Іншими словами - не варто бути агресором мимоволі, з примусу Путіна.
Чому мовчить Мінськ? Причин, за словами Поротнікова, кілька. «Мінськ веде з Москвою закулісний торг, вибиваючи для себе преференції. Якщо така база все ж буде розміщена, білоруський диктатор втратить міжнародну суб'єктність», - впевнений експерт.
Другою стороною медалі є той факт, що самі білоруси проти розміщення російської авіабази. Згідно з даними НІСЕПД (Незалежний інститут соціально-економічних і політичних досліджень) Білорусі, близько 45 відсотків білорусів не схвалюють цю ідею. Власне, виникає питання - навіщо напередодні виборів Лукашенко сваритися з народом? І з опозицією.
Напередодні в Мінську відбулося засідання,під час якого опозиція підписала заяву про незгоду з розміщенням російської авіабази. На їхню думку, країна в такому випадку перетвориться на військовий плацдарм. «Поява російської військової бази поверне Білорусь в стан міжнародної ізоляції, поставить нездоланні перешкоди на шляху інвестицій, нових технологій, економічного розвитку», - йдеться у заяві.
Від Лукашенка чекають рішучого кроку. Чекає народ, чекає Кремль, чекає Захід. Західні експерти дуже занепокоєні ситуацією, що склалася. Литовський політолог Вітіс Юрконіс, оцінюючи відсутність реакції Мінська на пропозицію Москви, налаштований скептично. На його думку, білоруській владі дуже хочеться «продати Заходу ілюзію нейтралітету і версію з опором наполегливості Росії. Насправді Білорусь як була, так і залишається військовим союзником Росії».
Міністр оборони Литви Раса Юкнявічєнє заявила, що Білорусь має всі шанси бути стертою з лиця землі. За її словами, те, що Кремль в односторонньому порядку узаконює свою базу в європейському суверенній державі, є анексією.
Історично так склалося, що Білорусь має специфічну геополітику. Скільки пам'ятають себе білоруси, стільки і знаходяться в епіцентрі конфлікту заходу і сходу. Розміщення авіабази на території Білорусі може бути розцінене як підтримка білоруською владою ескалації конфлікту на сході України. І в такому випадку Білорусь позбудеться багато чого. Наприклад, зовнішньополітичних дивідендів, які їй принесла демонстрація нейтралітету після початку кризи в Україні, вважає директор мінського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень Арсеній Сивицький. На його думку, це остаточний розрив позитивного діалогу з ЄС і втрата останньої надії на фінансову допомогу від Євросоюзу, на яку так розраховує і якої так потребує Білорусь. Країні гостро необхідний приплив фінансових інвестицій. Лукашенко зацікавлений у більш тісній і плідній співпраці із західним партнером, а також нарощуванні промислових потужностей. Тим більше, що ЄС активізував ряд пропозицій і проектів для білорусів. Крім того ЄС заявив про можливе зняття санкцій з Білорусі - і переговори з даного питання вже проходять. Черговий конфлікт Білорусі та Заходу вкрай невигідний Лукашенку. Саме тому він затягує процес підписання угоди. Саме тому мовчить.
І ще одне. Миротворча місія Лукашенка у російсько-українському конфлікті позитивно розцінюється західними партнерами. Від самого початку ескалації конфлікту Білорусь стала організатором переговорів у Мінську на майданчику саміту Митний союз - Україна - ЄС, потім в рамках контактної групи ОБСЄ, а також в "нормандському форматі". Офіційний Мінськ навіть готовий взяти на себе функції технічного секретаріату контактної групи ОБСЄ. Взявши на себе миротворчу місію, Білорусь повинна гарантувати неможливість агресивних кроків щодо України. В іншому випадку довіру і нейтральний імідж Мінських переговорів будуть підірвані.
З іншого боку, угода з Кремлем щодо авіабази не дасть Білорусі ніякої фінансової вигоди. Підписувати ж угоду в обмін на кредит нерозумно, впевнений Сивицький, так як це не компенсація можливих витрат - гроші доведеться повертати.
Положення Білорусі таке, що у разі подальшого розгорання конфлікту, вона серйозно постраждає. Сам собою зрозумілий факт: НАТО зробить все можливе для нейтралізації російської загрози, звідки б вона не виходила. Отже, у першу чергу небезпека існує для самої Білорусі. Не виключено до того ж, що надалі в Білорусі з'являться й інші види озброєнь російських військових угруповань. Що призведе до зростання напруження у регіоні.
Отже, Білорусь опинилася в центрі пильної уваги. Від рішення Лукашенка залежить подальший перебіг відносин з політичними сусідами. Як глава держави, президент повинен зважати на думку свого народу. Як гарант Конституції, він повинен виконувати її приписи, зокрема зберігати нейтралітет держави, а також не піддавати білорусів військовій загрозі. Адже у статті 18 білоруської Конституції недвозначно прописано: «Республіка Білорусь ставить за мету зробити свою територію без'ядерною зоною, а державу - нейтральною».
Погодьмося, зараз не найкращий час для «прикрашання» території нейтральної держави російською військовою базою.
От і думає Лукашенко, як бути.
Алеся Набережна, спеціально для Укрінформу.
