Торнадо: як розібратися, хто правий?

Це була брудна справа. Коли вранці я вийшла з будинку, який знаходиться в ста метрах від Оболонського суду, мій шлях туди був встелений листівками з компроматом на адресу Семена Семенченко та комбата "Торнадо" Руслана Онищенко. Точніше, листівками порнографічного змісту, на яких фотошоп зобразив героїв цього, вибачте, "акту" - Руслана Онищенко та комбата нта Донбасу. У їхніх опонентів явно відсутнє почуття міри, оскільки листівку було огидно тримати у руках, але одну я все ж таки прихопила на роботу.

Суд, який знаходиться на вулиці Тимошенко (сьогодні мало відбутися засідання у справі "Торнадо", по всьому периметру був оточений Нацгвардією та машинами патрульної поліції. Перші журналісти прибули сюди за півтори години до початку засідання, але ніхто не міг сказати, чи буде суд відкритим.

На галявинах біля гуртожитків консерваторії стояли бійці батальйону Донбас, колишні співробітники Торнадо, бійці ОУН. Поруч бігали дівчата-журналістки з двох проросійських телеканалів, що активно набирають рейтинг, та бадьоро сипали цифрами та фактами з історії - як ті чи інші держави розстрілювали ґвалтівників, яких раніше вважали героями. Здавалося, що вони вже знають рішення суду. Їхній впевненості можна було позаздрити.

Про себе я точно знала, що будь-який батальйон - це і розбійники, і герої. Я знала, що якщо перші з них будуть горіти в пеклі, то я буду роздавати за них милостиню. Тому що, в тому числі завдяки їм, мої батьки і дитина не сидять в таборах для біженців десь там на Закарпатті. І також я точно знала з перших рук, що комбатантів "Донбасу" сепаратисти не залишали в живих - у полоні у них не було шансів вижити. Тому що це руйнувало міф про єдність народу "Новоросії".

У той же час, за злочини треба карати. Ніхто не має права забирати у держави право на насильство. Це ставить під сумнів існування самої держави.

Не варто робити категоричних висновків та суджень у справі, судове слухання за якою вже закрито. Все, що є у журналістів та спостерігачів: виступи керівників "Торнадо" по телебаченню, заяви Військової прокуратури, злита ними ж ефір відеонарізка судового засідання, коментарі товаришів по службі "Торнадо". Ефір, під час якого один з постраждалих розповідав, як його під дулом автомата торнадовця Моджахеда, змусили зґвалтувати іншого постраждалого, переглянуло щонайменше чверть мільйона глядачів.

І все ж у всіх, хто стежить за справою, склалося своє враження про жахливу поведінку торнадовців на попередньому судовому засіданні, де ще три дні смерділо фекаліями.

До мене підійшли дві симпатичні дівчини в камуфляжі й самі сказали, що служили в Торнадо і хочуть поговорити про підозрюваних.

Одна з них, Ольга Швидка, почала мене емоційно переконувати в тому, що ніякого насильства у Торнадо не було.

- Зрозумійте, командир "Торнадо" щодо цього був суворим. Він одразу сказав: хлопці живуть окремо, дівчата окремо, навіть якщо любов раптом трапиться. А та дівчина, яка скаржиться на насильство, півтора місяці жила на базі зі своїм цивільним чоловіком. Ну ось, я звідти, і я молода, і все при мені, ви ж бачите. Ніхто мене не ґвалтував там, ніхто ні до кого не чіплявся.

Як не огидно, але про насильство тут йшла мова постійно.

Народний депутат України Семен Семенченко, багаторазово вибачаючись перед камерами, пояснював:

- Тут стоять чоловіки, одружені, і я сам одружений чоловік. Ви напевно бачили відео, викладене прокуратурою. Ну, ви вірите, що одна людина під дулом автомата може зґвалтувати іншу? Ну, адже ерекції не буде просто...

Журналісти обступили легендарного Вано Надірадзе, підполковника, члена батальйону Донбас:

- Вано, навіщо хлопці "Торнадо" зупиняли потяг з вугіллям? - запитую я. - Це нездорове, але рішення центральної влади - брати вугілля з окупованих територій. Ми не погоджуємося з цим рішенням, але його і не обговорюємо, крапка.

- Ну, якщо це державне рішення, то навіщо нам пропонували десять мільйонів гривень, а наші не взяли? - відповідає питанням на питання Вано. Якщо це законний державний вантаж, то з яких грошей керівникові пропонували хабар?

Я не знаю, вірити мені Вано чи ні. Дуже мало інформації.

Комбатанти вимагають відкритого суду.

- Ну що - у Торнадо немає темних справ? - запитую я у людини, яка представляється одним із спікерів батальйону.

- Є. Я змушував їх фарбувати пам'ятники, прибирати городи та території. Це мої особисті темні справи, - каже Віктор Панджакідзе.

- Взагалі, якщо послухати товаришів по службі, хлопці з Торнадо - святі люди. Військове бойове братство, воно таке, вони все вміють дружити.

Віктор Панджакідзе, апелюючи до своїх 56 років, розповідає ту ж історію, що не може людина під дулом автомата чинити насильство.

- Моджахеду 19 років, розповідає він, - Знаєте, чому він на милицях був на фото? На даху розірвалася граната, і він впав з третього поверху (там був його пост). Йому навіть соромно було зізнаватися, якщо в суді про це дізнаються, що він впав з третього поверху. І уявіть, калатають гради, а ми тільки про це й думаємо. Ми думаємо, що в тих потягах, які ми зупинили. Нам за десять днів до початку цієї епопеї нагороди давали. І потім, навіщо нам сепаратистів катувати. Що записувати до протоколу? Щоб вони сказали, де Путін живе?

Знову потяги. Я не знаю, чи вірю я їм. Чи вірю я в те, що у нас на верхівці політичної влади завелися ретти батлери, які гірше, ніж батлер через те, що заради потоку контрабанди готові садити добробатів? Не знаю. Чи вірю я в те, що комбатанти безгрішні? Ні, не вірю.

- І що, ось прям жодного разу по фізіономії сепару не з'їздили? - я по очам бачу, що не повірю його похвалянню.

- Я бачив, як їхні снайпери знімали наших хлопчаків, у яких і сім'ї не було. І мені вдавалося врятувати від смерті навіть сепарів, - ухильно відповів він.

- В суді ваші хлопці вели себе огидно, це підрив авторитету суду.

- Ви маєте рацію, але зрозумійте цих людей. Вони спокійно могли піти на бік сепаратистів. Комбат Руслан Онищенко був бізнесменом, але він обрав Україну, обрав з Тореза людей,  всьому їх навчив, і він більше року за ґратами. У нього здали нерви. А замкомбата Цукур - як він прийняв Україну, як він вивів генерала СБУ! Невже такі люди не потрібні країні?

У цей час сталася бійка. Молодий член Торнадо, позивний Гарасим, відмовився зупинитися та представитися Нацгвардії. Його намагалися заарештувати, за нього заступилися літні жінки, які приїхали на акцію з Київської та Житомирської області. Вони просто стали галасувати. Комбатанти мобілізувалися й кинулися до стареньких.

- Усі назад, - гучно заволав хтось з добробатів.

Всі зупинилися.

Гарасима відпустили, він одразу ж став перед камерами і схвильовано став відповідати на запитання.

На прохання показати, що у нього в сумці, він розщібнув формуляр та продемонстрував його вміст: там був тільки камуфляж.

- Приїхав на акцію, а від Нацгвардії просто захотів, щоб вони показали посвідчення, - пояснював він (було видно, що він хвилюється).

Суд так і не починався.

До журналістів вийшов адвокат Володимир Якимів.

Журналісти вкотре слухали героїчну біографію деяких керівників "Торнадо" (вона і насправді героїчна).

- Вбивство, грабіж та зґвалтування, про які кажуть, все має свої номери. Але статей з цими номерами немає в обвинуваченні.

На питання про те, які судимості були у деяких членів батальйону, він згадав тільки крадіжки. Знову подробиці-подробиці, про те, чому сексуальні злочини були там неможливі.

До обіду стало відомо, що судове засідання відклали на тиждень.

Володимир Якимів висловив упевненість, що справа найпізніше в грудні закінчиться оправдальним вироком.

Лана Самохвалова, Київ

Фото: Укрінформ