- Дуже важливо те, що в нас зберігається висока динаміка двосторонніх контактів, і Польща продовжує лобіювати інтереси України на міжнародній арені. Нинішній уряд, як власне і попередній, дуже чітко ставить питання про підтримку України в боротьбі з російською агресією, продовження санкцій, про запровадження безвізового режиму і розвиток двосторонньої співпраці.

- Цей рік є непростим для двосторонніх відносин. У липні польський парламент прийняв резолюцію по Волинській трагедії, а незабаром на широкі екрани вийде фільм «Волинь» з досить відвертими сценами насильства, що може внести додаткову напругу між нашими суспільствами. Як можна вирішити проблему, аби вона не впливала на майбутнє?

- Маю запитання у відповідь: а що погіршується в українсько-польських відносинах? Відбувається достатньо інтенсивний діалог на рівні президентів, урядів, парламентів. Це правда, що деколи парламенти не мають єдиної точки зору на історичні питання. У цей же час мають однакову позицію, однаковий підхід як будувати відносини в майбутньому. Зараз відбуваються контакти на рівні МЗС, на рівні інших міністерств і відомств. Ми підписали і реалізовуємо угоду про обмін молоддю. Вже в цьому році розпочнеться реалізація 55-ти проектів, завдяки яким кілька тисяч українських та польських дітей і молоді розпочнуть між собою спільно реалізовувати проекти й обмінюватися досвідом. Польща продовжує передавати Україні досвід у реформі самоврядування, польські експерти й радники працюють в українському уряді.

Міцне українсько-польське партнерство є гарантією безпеки і стабільності в регіоні та в Європі загалом

Тобто, розвиваються нормальні відносини, які мають характер стратегічного партнерства. Звичайно, є питання щодо розбіжностей в оцінці історичного минулого, і це показали різні заяви, які були зроблені, відповідно польським й українським парламентом. Звичайно, прикро, що ці заяви мали односторонній характер, бо українська сторона неодноразово виступала за те, щоб вийти зі спільною заявою. І я вважаю, що правильно було б зробити таку заяву і сподіваюся, що все ж таки наші політики, наші парламентарі підійдуть до того, аби така заява з приводу нашого історичного минулого була прийнята. Але для цього потрібен час, і потрібна робота істориків, щоб вони працювали над тим, що насправді відбулося на Волині, і кого історики, експерти і юристи вважають відповідальними за цю трагедію. Але головне, я вважаю, що діалог і співпраця тривають, і в наших відносинах є значно більше того, що об'єднує, а не вносить розбіжності. А об'єднує, насамперед, спільне розуміння, що Україна і Польща - стратегічні партнери, а міцне українсько-польське партнерство є в інтересах не лише наших країн і народів, але й гарантією безпеки і стабільності в регіоні та в Європі загалом. 

Повертаючись до питання щодо фільму «Волинь», який має незабаром з'явитися на екранах у Польщі, я хочу ще раз підкреслити, що це все ж таки є артистичний художній твір талановитого режисера Войцєха Смажовського, його мистецьке бачення того, що відбувалося на Волині. Це не є документальна стрічка і, як підкреслив сам режисер, не є «підручником історії». І слід усвідомлювати, шо Смажовський має особливий підхід до представлення історичного минулого, історичних сцен - дуже брутальний. І це видно не лише з фільму “Волинь”, але і з інших фільмів, які він знімав. Друге, насправді фільм «Волинь» не відображає всю картину процесів, які відбувалися на Волині, в українсько-польських відносинах і взагалі на міжнародній арені. Тому, це свого роду один з епізодів, представлених польським кінорежисером. Більше того, сценарій польського режисера базується виключно на польських джерелах без врахування українських. Тому вважати цей фільм джерелом правди і говорити, що все відбувалося саме так, як представлено у фільмі, є неправильно. Я вважаю, що потрібно попрацювати над створенням спільного фільму, або показати українське бачення - як українці оцінюють події, і чому українці і поляки почали братовбивчу війну одне проти другого. І ще одне, на чому хотів би наголосити: якими б не були оцінки фільму «Волинь», я вважаю, що українці і поляки, які пройшли через горнило страшної і трагічної спільної історії, насправді уже зробили для себе правильні висновки. А найголовніший висновок - це спільне усвідомлення, що нам потрібно поглиблювати взаєморозуміння, взаємоповагу і партнерство між нашими народами, щоб минуле зло більше ніколи і ніде не повторилося. 

- В Україні можуть ініціювати створення такого фільму?

- Думаю, що було б варто це обговорити і на рівні форуму партнерства, і на рівні міністерств культури. Принаймні, ми заохочуватимемо, аби такі розмови відбувалися на урядовому рівні, чи також на рівні парламентів. 

При перегляді цього фільму зрозуміло, що насправді причиною братовбивчого конфлікту між українцями і поляками став початок Другої світової війни, радянська і нацистська окупація. До початку війни, знову таки, як показує цей фільм, відбувалися спільні весілля, спільні святкування, і було бачення спільного майбутнього. На жаль, війна це перекреслила і більше того - внесла велику дозу ненависті. Тому, нам треба виходити з того, що слід вшанувати пам'ять людей, які загинули - і українців і поляків, поставити по християнському хрести на їхніх могилах. І важливо, щоб цей фільм не був використаний політиками чи різними середовищами для розпалювання ненависті, для задоволення чиїхось вузькополітичних партійних інтересів чи особистих амбіцій, а залишався лише твором кіномистецтва - кінопродукцією, а не аргументом і документом, який політики використовуватимуть у той чи інших спосіб. 

- Потрібно ще не забувати і про фактор зовнішніх сил, зокрема Росії...

- Так, це може бути використано не тільки політиками, але й третіми силами, які використовуватимуть цей фільм для розпалювання ворожнечі між українцями і поляками. 

- Дійсно, є зацікавлення в реалізації такого проекту, триває відповідна робота. Зараз створюються нові можливості, наприклад, впровадження в дію терміналу скрапленого газу в місті Свіноуйсцє (північний захід Польщі) і використання цього терміналу для транспортування цього газу в Україну. Це вимагає певного часу й інвестицій. Враховуючи інтерес до цього як з боку держави, так і з боку приватного сектора, цей проект можна реалізувати. Наступний напрямок співпраці - це енергетичний міст Україна-ЄС. У нас є величезні можливості й потужності, а Польща може або користуватися з нашої енергетики, якщо цей енергетичний міст буде запроваджено, або ж бути транзитною країною, якщо ми будемо продавати електроенергію далі на Захід. Така технічна можливість є, але вона також потребує інвестицій по модернізації високовольтної лінії від Хмельницької АЕС до польського Жешува. І це можна зробити, адже є інтерес до цього проекту на рівні бізнесу, і є реальні можливості це здійснити. 

ПОЛЬЩА - АДВОКАТ «БЕЗВІЗУ» І САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ 

- Наскільки Україна може розраховувати на адвокатську роль Польщі в українських питаннях, таких наприклад як надання Україні «безвізу» у найближчій перспективі. 

- Всі наші партнери, з ким в останні місяці відбулися зустрічі й переговори, а упродовж останнього року відбулися візити президента Польщі в Україну на святкування 25-річчя Незалежності України, був візит голови Верховної Ради до Польщі, візит прем'єр-міністра України до Польщі на Економічний форум до Криниці, і візит глави МЗС Польщі в Україну, на усіх рівнях звучали заяви, що Польща й надалі готова бути адвокатом України в ЄС і лобіювати щонайменше дві важливі на сьогодні речі: підтримувати продовження санкцій проти Росії й запроваджувати безвізовий режим ЄС з Україною. Я впевнений, що ці слова підкріплені конкретними діями, і Польща є однією з тих країн, яка буде в цьому надалі сприяти, аби такі рішення на рівні ЄС були прийняті. Треба також брати до уваги і той факт, що Польща зараз має певні суперечки з європейськими інституціями. Однак, що стосується питань безпеки, візового режиму та санкцій, то тут Польща знаходить спільну мову з іншими партнерами і Брюсселем.