9 «покращень» для е-декларації: весь інструментарій саботажу
Пройти крізь вушко голки в рай - нелегке завдання. І якщо уявити раєм для політика суспільну довіру, а вушком голки - е-декларації, то зрозумілою є боязкість депутатів, які не поспішають сповідатися електронним чином у своїх майнових гріхах.
Станом на 6 жовтня, як і раніше, жоден народний депутат України, крім Михайла Гаврилюка, не подав свою декларацію.
Ні біло-блакитні, ні біло-червоні, ні праві, ні ліві. Звичайно, до закінчення терміну подачі ще три тижні. Але чого вони чекають - і ветерани, і «молоді надії». Може, розраховують на те, що щось зміниться?
Адже спроби змінити антикорупційне законодавство не припиняються. І не припиняться, думаємо, до останнього дня - 30 жовтня. Ідей про те, як би щось приховати про стан своїх засіків, так багато, що їх вже можна розкласти по групах. Що ми й спробували зробити. Отже.
1. Відстрочка. Першими, хто подав законопроект, який пропонує відстрочити подачу декларацій, були Володимир Мисик та Андрій Деркач. Вони спробували внести поправку в Держбюджет 2016 року, яка б відстрочувала декларування. Мета зрозуміла: за рік можна встигнути багато чого приховати по чужим засікам, вивезти за кордон, роздати в борг знайомим і вийти на білий світ в одному лахмітті, підперезаному поясом. А там - може вдасться ще раз перенести терміни. І аж до тих пір, поки актуальність боротьби з корупцією сама собою зійде нанівець... Але антикорупціонери підняли шум, і поправка прожила трохи більше місяця.
2. Обмежитися «дуже багатими». Наступну поправку «покращення» е-декларацій вніс Вадим Денисенко. Він провів свої правки (пізніше частину з них скасували) під час скасування поправок Деркача. Правки не мали зухвалого та демонстративного характеру. Але, наприклад, він серйозно пропонував збільшити поріг декларування для цінного рухомого майна, автомобілів, подарунків, ювелірки, для банківських вкладів. Тому коло чиновників, зобов'язаних подавати е-декларації, звузився б до категорії «дуже багатих», а «вельми багаті» - залишалися б поза списком. Або пропонувалося, наприклад, декларувати банківські рахунки понад 197000 гривень. Хоча, враховуючи скромні заробітки наших чиновників, цікаво - як людина могла заощадити навіть 8 тисяч дол. США?
3. Розпорошення уваги. Ще був запропонований цікавий прийом - відсилання до інших джерел (в даному випадку - реєстрів нерухомості, транспортних засобів, юридично осіб). Тобто, якщо за чинним законом будь-який житель райцентру може дізнатися все про власність голови райадміністрації з одного джерела, то за законопроектом, запропонованим Тетяною Донець, щоб зібрати всю інформацію про чиновника, доведеться копирсатися в безлічі різних реєстрів. Згідно з поправками, декларант не оприлюднює інформацію про нерухомість, транспортні засоби або співвласників власності, а вона розміщується відповідними інстанціями в реєстрах нерухомості, транспортних засобів, юридичних осіб. Тобто чиновник вже, виходить, не несе відповідальність за неправдивість інформації про свій майновий стан, а чи будуть її нести укладачі реєстрів, про це в законопроекті нічого не сказано.
4. Ускладнення доступу. Цим же законопроектом серйозно ускладнювався доступ до самої декларації. Частина інформації (наприклад, про цінні папери, передані в управління іншій особі) буде надаватися тільки після письмового запиту від Національного агентства протидії корупції.
5. Приховування від громадськості. Запропонованим законопроектом фактично закривався відкритий доступ до Єдиного держреєстру декларацій чиновників. Можливість переглянути інформацію лишалася тільки для суб'єкта декларування. Публікувати ж у відкритому доступі пропонувалося тільки витяги з неї.
6. Можливість відмови. Законопроект Донець припускав таку можливість: "у разі відмови члена сім'ї суб'єкта декларування надати які-небудь відомості або їх частину для заповнення декларації", про це слід вказати в декларації.
У чинному ж законопроекті перед декларантом ставиться безумовна вимога: надати всю відому йому інформацію про такого члена сім'ї.
Законопроект Тетяни Донець став найбільш масштабною спробою секвестру закону про е-декларації. У журналістів навіть склалася думка, що до нього доклали руку «кращі уми» всіх гілок влади. Адже він давав можливість уникнути повного декларування власності будь-якому чиновнику - і регіонального, і центрального рівня.
Цей законопроект не пройшов експертизу парламентського комітету.
6. Звернення до «основного інстинкту». Несподівано для всіх у «покращенні» декларації взяв участь єврооптиміст Мустафа Найєм. Його поправка стосувалася прописування критеріїв визначення поняття «спільне проживання» (малося на увазі головним чином - «в цивільному шлюбі»).
Це викликало бурхливу віртуальну дискусію з Єгором Соболєвим. Соболєв, обурюючись ініціативою Найєма, зауважив: «У документі, зокрема, змінюється визначення близьких осіб. Додається вимога проживати з ними 183 дні у рік. Це відверте шахрайство, яке ставить нездійсненну вимогу перед детективами НАБУ, які повинні доводити факти незаконного збагачення сімей клептократів, де дуже часто все "переписують" на дружин. При такому формулюванні і "прокурор АТО" Кулик, і голова Національної комісії з регулювання енергетики Вовк, у чиїх коханих за останні два роки з'явилося багато майна, зможуть легко сказати: "А я минулого року прожив зі своєю дівчиною 182 дні. Був у відрядженнях або жив у батьків. І тепер спробуйте довести протилежне».
7. Укриття готівки. Соболєв також дорікав Найєму, що той пропонує просто вказати, скільки грошей у декларанта зберігається в кожній з валют, не вказуючи, що є в банках, а що готівка. (Якщо згадати історію з Чаусом, то недбайливий суддя повинен був би сьогодні розповісти, яка сума доларів закопана у нього на городі, а законопроект Найєма дозволяв би йому цього не робити).
Після довгих віртуальних дискусій Мустафа відкликав законопроект. Нам залишається лише здогадуватися, що стало причиною цьому: чи його спинив Держдепартамент, чи не захотів плямувати репутацію Демальянсу. Але така от вийшла мерехтлива поправка: то вона є, то відразу немає.
8. Для службового користування. Схоже, найбільшу небезпеку е-декларування нардепи бачать в публічності. Чи посприяє, мовляв, стабільності в суспільстві той факт, що український народ дізнається про доходи та предмети розкоші своїх «слуг»? Адже у нас за довгі роки культивувався (причому, самими депутатами) міф про виняткове безсрібництво як головну якість справжніх народних обранців. Реальні дані про їх багатства можуть не на жарт похитнути психіку електорату. Так чи інакше, але лідер фракції "Блоку Петра Порошенко" Ігор Гринів зареєстрував законопроект, яким пропонується закрити частину інформації в деклараціях чиновників. Згідно з цим законопроектом, дані про автомобілі, подарунки та готівку не будуть публікуватися у відкритому доступі. "Ця інформація, яку подають підписанти, повинна бути для службового користування та для НАБУ, а не бути предметом політичних спекуляцій", - говорив він.
Лідер БПП вважає, що ця інформація з декларацій може стати наводкою для "хуліганів і грабіжників". Втім, незабаром Гринів теж відкликав свій законопроект.
9. Технічна неготовність. Жоден електронний ресурс в Україні не глючить з такою силою, як Єдиний держреєстр декларацій. Спочатку його чомусь запустили працювати в тестовому режимі. Потім стали відбуватися технічні збої. А нещодавно Єгор Соболєв заявив, що через технічні проблеми подати декларацію взагалі неможливо. Важко не бачити у всьому цьому злого умислу.
Та й чи була у сучасній історії України інша така ініціатива, яка викликала б настільки одностайний опір еліт, як е-декларування? П'ять результативних голосувань за її секвестр по різним вищезазначеним законопроектам - найкраще підтвердження. Але Європа і Америка, судячи з усього, непохитні. Якщо їхніх чиновників звільняють за подарований перський килимок, то чому тут має бути по-іншому? Вони по-різному продавлювали декларацію. МВФ (головна скрипка там - Америка) не давав транш, реально відкладали безвізовий режим.
Чи допоможе цей елемент зовнішнього управління налагодити практику прозорості та звітності українським елітам, стане відомо зовсім скоро.
Лана Самохвалова, Євген Якунов, Київ
