- Я мав дуже відверту розмову з постпредом Білорусі, я все йому висловив. Однак не почув жодних аргументів, які б мені пояснили, чому саме вони зайняли таку позицію. На жаль, ця позиція є антиукраїнською, і про це я можу сказати відверто. Думаю, що нам з цього потрібно робити відповідні висновки вже на міждержавному рівні. Я не боюся таких визначень, тому що прикриватися в таких випадках словами "солідарності", "дружби", "єдиного народу" - це несерйозно. Маючи таку ситуацію в країні, враховуючи конфлікт і агресію з боку Росії, ми не можемо миритися з тим, що наші найближчі сусіди відверто виступають проти нас в ООН.

- Що прийняття резолюції означає для Москви?

- Для Росії це має бути серйозним сигналом. До сьогодні вони розповідали, що проблем у питанні Криму не існує, що ця тема закрита раз і назавжди, що "народ Криму" визначився, що хоче бути в Росії, і так далі. Але навіть той факт, що вони через делегацію Білорусі, що нас дуже здивувало, запропонували так званий "no action motion", тобто відкласти рішення з цього питання чи взагалі його не приймати, або не згадати про цю резолюцію… Це свідчить лиш про одне: вони наближаються до повного розуміння того, що питання Криму в ООН існує. Ця резолюція - не останній крок, ми будемо продовжувати нашу роботу над цим. До того ж, тепер питанням Криму займатиметься напряму Верховний комісар ООН з прав людини і окремі делегації. Тобто, у нас з'явився інструмент додаткового тиску на Росію, щоб все-таки якимось чином змінити ставлення до Кримського питання щонайменше в рамках ООН.

- Далі нам треба працювати з усіма країнами, тому що, за процедурою, резолюція повинна бути схвалена на пленарному засіданні Генеральної асамблеї. Це буде приблизно через два-три тижні, точна дата поки не визначена. Як свідчить практика ООН, різниці практично не буває, натомість ми працюватимемо, щоб збільшити базу нашої підтримки. Але для нас головне, що вперше в офіційно схваленому документі ООН є кваліфікація таких речей, як анексія і окупація Криму. Це дуже важливо також з точки зору позовів, які вже зроблені українською стороною і готуються з усього спектру питань по Криму. Йдеться і про Міжнародний суд ООН, і Міжнародний кримінальний суд, і так далі.

Крім того, головне, що Верховний комісар ООН з прав людини тепер має чіткий мандат. Я з ним зустрічався минулого тижня, і він сказав, що просто чекає цей документ, щоб почати роботу з російською стороною та переконати їх відкрити доступ до Криму для правозахисних організацій системи ООН. Це, мабуть, найбільш важливо, бо ті люди, які залишилися в Криму й відчувають абсолютний безлад та відсутність будь-якої допомоги з боку міжнародних організацій, тепер можуть сподіватися на те, що ці двері відкриються для них.

Ярослав Довгопол, Вашингтон - Нью-Йорк.