Щодо представників влади є питання, а “тітушки” практично всі оголошені в міжнародний розшук
- Усіх осіб, як ви самі прекрасно розумієте, їх можна поділити на кілька категорій. Передусім це представники влади, яких знову ж таки, можна поділити на кілька підкатегорій. Основних із них дві – це вищі посадові особи і рядові представники влади, до яких, до речі, включені працівники міліції або працівники поліції. Ну, і друга категорія – це цивільні особи, які не були представниками влади, але брали активну участь у розгоні протестуючих на Майдані, це – так звані “тітушки”. Так от, щодо представників влади є питання, а щодо “тітушок”, то, в принципі, практично всі вони оголошені в міжнародний розшук.
- А куди ведуть їхні сліди? Де вони переховуються від українського правосуддя?
- Відповідь очевидна і для вас, і для мене, і для всієї громадськості - куди і в яку країну. Переважно на окуповані українські території і на територію самої країни-окупанта – Російської Федерації.
- Яка кількість "тітушок", оголошених в міжнародний розшук?
- Умовно кажучи, десятки “тітушок” оголошені в розшук. Загальну ж кількість, я називав — 1754 особи. Скільки серед них представників колишньої влади чи режиму Януковича - ні я, ні ви вирахувати не зможемо. Тому що це така собі фраза-штамп – от представник колишнього режиму Януковича, кого до нього відносити? Якщо є якийсь науковий критерій, давайте його застосуємо і розберемося в цій ситуації.
- Чому топ-чиновників часів Януковича і самого екс-президента Інтерпол знімає з міжнародного розшуку?
- Матеріали щодо оголошення в міжнародний розшук топ-чиновників режиму Януковича і його самого почали до нас надходити із березня 2014 року. Першим був надісланий файл щодо самого президента Януковича, саме у зв’язку з подіями, пов’язаними на Майдані. Далі, і щодо колишнього міністра внутрішніх справ Захарченка, і щодо його заступника Ратушняка, і щодо керівника Головного управління МВС України у місті Києві на той час Коряка та інших. Потім був тривалий період нашого спілкування з Генеральним секретаріатом і з комісією по контролю за файлами Інтерполу. Але після вивчення всіх цих матеріалів, висновок в тому числі і Генерального секретаріату був такий, що справи, пов’язані із діяльністю і з діями українських екс-чиновників, тобто, колишнього президента Януковича і всіх представників влади в період протестних акцій не відповідають критеріям визначеним статтями 2 і 3 Статуту Інтерполу і правилам обробки даних. І розшукові заходи щодо цих осіб, у зв’язку з подіями на Майдані, не можуть здійснюватися каналами організації. Таке було прийнято рішення. Воно абсолютно вмотивовано в тому контексті, що як би ми не хотіли, але всі ці особи, починаючи з Януковича і закінчуючи останнім сержантом чи рядовим співробітником «Беркуту», відносяться до представників влади. А події, які відбувалися в період Майдану, хочемо ми це визнавати чи не хочемо, вони пов’язані зі зміною політичного режиму в Україні. Тобто, цей процес, так чи інакше, має ознаки політичного процесу.
- Як у такому випадку Україна може відшукати цих осіб і притягнути до відповідальності?
- Насправді Інтерпол – це не єдиний інструмент. Є можливості спілкування на двосторонньому рівні з іншими країнами, наприклад, по лінії Міністерства закордонних справ, Генеральної прокуратури, по каналам спецслужб, тощо. Згадайте, наприклад, справу Ейхмана, ізраїльтяни знайшли його через 15 років без застосування каналів Інтерполу.
