Американська дача: як російські дипломати "шпигунський" маєток покидали

Трохи більше години потрібно було російським дипломатам добиратися з Вашингтона до однієї зі своїх офіційних резиденцій поблизу містечка Сентервіль (штат Мериленд), яка офіційно за документами проходить як "рекреаційна установа", а американські ЗМІ охрестили її "шпигунським" маєтком. Десь опівдні в п'ятницю росіяни вже не змогли потрапити туди. Будинок опинився під суворими обмеженнями американського уряду, разом з іншою офіційною "дачею" під Нью-Йорком, а також 35 російськими дипломатами, які стали персонами нон грата на американській землі.

НА ВЛАСНІ ОЧІ

Як виявилось на місці, до російської "дачі" в Мериленді не під'їхати й близько: за дві милі до неї стоїть дорожній знак "Приватні дороги. Приватна власність. В'їзд заборонено".

Порушувати закон не можна, навіть для телевізійної картинки, тому близько одинадцятої ранку п'ятниці (за годину до визначеного Держдепом "дедлайну") тут уже зібралося сім-вісім машин з різних медіа й приблизно стільки ж камер. Перші дві, що потрапляють на очі – Russia Today (куди ж без них!), кілька американських телеканалів, колеги з турецького Anadolu Agency. У небі кружляє білий гелікоптер, як з'ясувалося – телевізійники з NBC. Не всі журналісти охоче спілкуються, але помітний легкий ажіотаж. Камери наведені на дальній поворот, звідки має виїхати колона з блакитними дипломатичними номерами, які починаються на DYR (код російських дипустанов у США). Єдине, що створює проблему – перемінний сніг, який час від часу ускладнює видимість "для картинки", а також пронизливий вітер, який у прямому сенсі здуває штативи з камерами.

"Їдуть!"- вигукнув англійською один із колег, а гелікоптер у небі перестав зависати над однією точкою та почав поступовий рух уздовж дороги. Колона з 12-ти легковиків, критої вантажівки, фургонів і повноцінного автобуса (усі з блакитними дипномерами) неспішно проїхала вздовж камер та зникла за наступним поворотом. "Це все?"- спитав хтось із журналістів. "Для них – так", - лаконічно відповів інший.

ОСЕРЕДОК ДЛЯ СТЕЖЕННЯ ЗА АНБ

Те, як дипломати масово лишають свої установи, а тим більше - примусово, за звинуваченнями уряду однієї з найвпливовіших держав, напевно, потрапляє в ранг неординарних новин і телесюжетів. Адміністрація Обами вже кілька днів "випускала" інсайдерську інформацію про свій намір запровадити санкції проти Росії через її хакерські атаки на політичні установи США в період виборчої кампанії. Однак таких масштабів, очевидно, не очікували й самі росіяни, що стало зрозуміло із вкрай обурених заяв російського МЗС на тлі більш ніж помірної реакції Путіна.

Крім демонстративних санкцій проти п'яти російських установ, дві з яких - ГРУ ГШ Росії і ФСБ, а також чотирьох керівників воєнної розвідки РФ, уряд США в четвер заявив ще про висилку 35 дипломатів, "які діяли не у відповідності з їхнім дипломатичним або консульським статусом".

У російському МЗС потім уточнили: якщо враховувати членів сімей, то йдеться загалом про висилку 96 росіян, у тому числі дітей. Американська влада дала їм 72 години, щоб вилетіти з країни. Водночас, в односторонньому порядку був закритий доступ росіян до двох "рекреаційних установ" у штаті Мериленд і поблизу Нью-Йорка, що, як виявилось, застосовувались для збору розвідданих.

Представники американських спецслужб розповіли журналістам, що російська розвідка використовувала, зокрема, власність у Мериленді як місце для спостереження за штаб-квартирою Національного агентства безпеки США (АНБ) у Форт Мід, а також за іншими установами АНБ на острові Кент, розташованими в околицях. За версією росіян, це була база відпочинку для членів сімей, і ззовні все так, начебто, й виглядало.

Російська резиденція, викуплена ще Радянським Союзом у 1972 році, складалася з відреставрованого особняка Джейкоба Рескоба (відомого як одного з творців Емпайер Стейт Білдінг у Нью-Йорку), десятка котеджів, чотирьох тенісних кортів, басейну, футбольного поля, причалу для катерів та кількох інших будівель. Фактично, це була ціла база на березі одразу двох річок – Честер і Корсика на 18-ти гектарах. Туди навіть звозили дітей російських дипломатів на літній відпочинок та новорічні свята. Однак що було приховано від зайвих очей, і чим насправді займався персонал цього "літнього табору", що так розлютило американський уряд, стане відомо, напевно, вже потім, з роками, з чиїхось мемуарів.

ДАЧА ЧУРКІНА

Інший російський особняк, який потрапив під санкції уряду США, розташований під Нью-Йорком, на Лонг-Айленді. Його ще називають "дачею Чуркіна" – постійного представника Росії при ООН, відомого "подовжувача" путінської пропаганди в Організації Об'єднаних Націй.

Цей об'єкт перебуває у власності Москви ще з 1950-х років (у стилі щедро фінансованої радянської дипломатії). І попри заяви самого Чуркіна, що цю територію (знову ж!) віддають на свята дітям, американські сусіди "дачі" розповіли журналістам, що там завжди було "не шумно", а активність була непомітною для зайвих очей.

У росіян ще залишається кілька об'єктів у дипломатичній власності на території Сполучених Штатів. Якою буде їхня доля, і чому вони не потрапили до "чорного списку", знають, очевидно, лише в американському уряді. Але у зв'язку з цим варто згадати, що рішення стосовно російських дипломатів і дипустанов у США в Держдепі пов'язали не тільки з хакерським втручанням у президентські вибори в Америці. В офіційній заяві з цього приводу йшлося також про переслідування американських дипломатів у Росії. Це включало довільні зупинки машин посольства США російською поліцією, напади, а також припинення роботи культурних американських осередків у Росії та перешкоджання безпеці Генерального консульства США в Санкт-Петербурзі.

Путін не вчинив "дзеркальних дій" проти американських дипломатів у відповідь на обмеження адміністрації США. І це дуже сподобалось Дональду Трампу, який знову став "зізнаватися в повазі" до російського лідера та сварити Обаму за незаслужено вороже (через відсутність прямих доказів) ставлення до Москви. Розрахунок кремлівського лідера очевидний: йому потрібен дружній президент США, готовий "забути й пробачити", а ще краще – повернути все, як було, в тому числі й дачі на американській землі. І не важливо, які методи використовуються для цього.

Ярослав Довгопол, Вашингтон-Сентервіль (штат Мериленд, США)