Іван Гнатишин, Посол України у Республіці Молдова

Україна вважає неприйнятною федералізацію Молдови за нав'язаними ззовні сценаріями

13.03.2017 15:00

Україна вважає неприйнятною федералізацію Молдови за нав'язаними ззовні сценаріями

13.03.2017 15:00

10 березня Україна і Молдова відзначили 25-у річницю встановлення дипломатичних відносин. Про пріоритети українсько-молдовської взаємодії, спільні проекти у сфері європейської інтеграції, роль України у Придністровському врегулюванні та об'єднання зусиль у протистоянні російській агресії, в інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний та Повноважний посол України у Республіці Молдова Іван Гнатишин.

- Пане Посол, як ви оцінюєте стан співробітництва між Україною та Молдовою, відзначаючи знаменну для обох країн дату?

- Хотів би зазначити, що українсько-молдовські відносини завжди були і залишаються досить активними. Вони традиційно грунтуються на принципах дружби, добросусідства, взаємоповаги та розуміння, що сприяє активізації розвитку двостороннього співробітництва.

Про це свідчить позитивна динаміка обсягу двосторонньої торгівлі товарами і послугами - у 2016 році цей показник досяг 785,2 млн доларів США, що на 148,4 млн доларів більше, ніж у 2015 році.

Серйозною основою для подальшого розвитку українсько-молдовського співробітництва є і відповідна договірно-правова база, що нараховує близько 150 двосторонніх документів: міждержавних, відомчих, міжурядових угод, які допомагають нам у дружньому діалозі.

Серед головних базових документів, які регулюють наші відносини, виділив би Договір про державний кордон, підписаний президентами України і Молдови у 1999 році. І сьогодні ми підходимо до завершення процедури демаркації кордону. За ці 25 років проведено делімітацію 1222 км та практично завершено його позначення на місцевості - демаркацію. Залишилось лише дві короткі ділянки - в районі Джурджулєшть та греблі Дністровського гідровузла.

Основними документами залишаються також Договір про добросусідство, дружбу та співробітництво, підписаний 1992 року, та Консульська конвенція 1995 року.

Ведеться постійна робота з вдосконалення та розширення договірної бази відповідно до сучасних умов та згідно зі стандартами ЄС.

- У лютому, під час перебування з офіційним візитом у Києві прем'єр-міністра Молдови Павла Філіпа, прем'єри України та Молдови підписали Дорожню карту співробітництва на 2017 рік. Які пріоритетні напрямки взаємодії містить цей документ, і які з них вже перебувають у стадії реалізації?

- На порядку денному, перш за все, стоїть питання збільшення обсягів двосторонньої торгівлі. Не менш важливим є завершення переговорів з питань договірно-правового врегулювання умов експлуатації Дністровського комплексного гідровузла, подальші кроки по завершенню демаркації державного кордону, включаючи впровадження спільного контролю у пунктах пропуску на українсько-молдовському кордоні, розвиток спільного транспортного потенціалу України і Республіки Молдова, у тому числі відкриття мосту "Бронниця-Унгурь" для пересування легкового і пасажирського автомобільного транспорту. Окрім того, це співпраця в екологічній, енергетичній та інших сферах, а також активізація діяльності єврорегіонів "Дністер", "Верхній Прут" та "Нижній Дунай".

- У Києві також досягли домовленості по роботі Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Наскільки ефективних дій можна чекати, на ваш погляд, від цього механізму взаємодії при реалізації спільних проектів європейської інтеграції двох країн?

- Як уже відомо, в травні-червні планується проведення чергового засідання українсько-молдовської Міжурядової змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

Очікується, що найближчим часом ми зможемо остаточно вирішити питання, що роками перебувають на порядку денному двосторонніх відносин.

Значна частина спільних проектів, у тому числі запровадження спільного контролю на кордоні, транскордонне співробітництво в рамках єврорегіонів, розбудова інфраструктури, розрахована на залучення коштів зі структурних фондів ЄС. Ефективне освоєння європейських фондів - одне з пріоритетних завдань, які стоять сьогодні перед Україною та Молдовою.

Успішна реалізація цих проектів пов'язана з неухильним євроінтеграційним курсом наших держав та реалізацією внутрішніх реформ.

- Україна і Молдова приступили до реалізації проекту прикордонного та митного контролю в пунктах перетину кордону. Чи є вже перші результати ефективності прийнятого рішення?

- Хотів би підкреслити, що пріоритети взаємодії в області спільного контролю на українсько-молдовському кордоні були визначені ще в 2016 році під час зустрічі Президента України Петра Порошенка з молдовським прем'єром Павлом Філіпом. Символічно, що ця зустріч відбулася саме на одному з контрольно-пропускних пунктів. На підтвердження факту реалізації досягнутих у Києві домовленостей говорить і те, що 24-го лютого відбулась робоча зустріч за участі віце-прем'єр-міністра Республіки Молдова Георге Балана у пункті пропуску "Кучурган-Первомайськ" стосовно підготовки до впровадження там спільного контролю.

Відбулось предметне обговорення деталей облаштування інфраструктури пункту пропуску, визначено потреби та шляхи їх забезпечення.

На завершальному етапі знаходяться проектні розробки щодо організації спільного контролю в пунктах пропуску "Маяки-Паланка-Удобне" (на території Молдови) та "Рені-Джурджулєшть" (на території України). Як раз цими днями проводяться відповідні робочі зустрічі в цих пунктах пропуску за участі представників місцевих органів влади, прикордонних і митних служб сторін, а також Місії ЄС з прикордонної допомоги Україні та Республіці Молдова (EUBAM).

- Україна - одна з головних учасників у переговорах з Придністровського врегулювання. Які перспективи переговорного процесу у контексті ситуації, що склалася у Молдові, зокрема після обрання президентом Ігоря Додона, який має відкрито проросійські погляди, а також після заяв новобраного лідера Придністровському регіону Вадима Красносельского про незалежність регіону і наміри приєднатися до Росії?

- Попри агресію, розв'язану проти України одним з учасників переговорного формату з придністровського врегулювання "5+2", українська сторона залишається неупередженим та послідовним посередником у цих переговорах.

І наша позиція є незмінною: конфлікт має бути вирішений мирним шляхом на основі дотримання територіальної цілісності Республіки Молдова у міжнародно визнаних кордонах.

Українська сторона підтримує тактику "малих кроків", яка має призвести до розгляду політичних питань у процесі придністровського врегулювання, але вважає неприйнятною реінтеграцію Придністровського регіону шляхом федералізації Молдови за нав'язаними ззовні сценаріями (зразка 2003 року).

Щодо перспектив переговорного процесу, ми солідарні з молдовською стороною щодо необхідності скорішого переходу до розгляду політичних питань майбутнього статусу регіону, заради чого й було створено цей формат. Але, не всі учасники переговорів поділяють таку позицію.

- По трагічному збігу обставин, Україна та Молдова встановили дипломатичні відносини, коли на берегах Дністра йшли бойові дії між захисниками суверенітету Молдови та прихильниками самопроголошеного Придністров'я. А сьогодні, через 25 років, вже Україна протистоїть російській агресії, захищаючи свою цілісність та суверенітет країни. Наскільки важлива і ефективна взаємопідтримка у цьому протистоянні?

- Республіка Молдова неодноразово демонструвала свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в умовах російської агресії.

Яскравий приклад - Молдова разом з Україною стала співавтором ухваленої в грудні 2016 року резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

Ми повністю підтримуємо вимоги молдовської сторони щодо необхідності виведення російських військ, озброєнь та боєприпасів з території Республіки Молдова та заміни військової миротворчої операції на цивільну місію під мандатом міжнародної організації.

Крім того, спільні джерела і причини походження обох конфліктів обумовлюють взаємну зацікавленість в пошуку шляхів їхнього вирішення та мінімізації наслідків.

Так, на дипломатичному рівні ми вивчаємо досвід один одного у питаннях врегулювання, юридично-правових підходів у національному законодавстві та з точки зору міжнародного права. Ведеться активний обмін думками та інформацією між експертами двох країн.

Впевнений, що й ключ до вирішення обох конфліктів один: консолідовані міжнародні зусилля з протидії підтримці сепаратизму і тероризму, ефективне проведення внутрішніх реформ з метою підвищення якості життя населення та неухильне дотримання євроінтеграційного курсу.

Зинаїда Гурська, Кишинів.

Фото: Сергій Аніщенко / Укрінформ