Візит екзаменатора. Чого очікувати від Байдена?

Віце-президент США Джозеф Байден у понеділок офіційно розпочне свій дводенний візит в Україну, програма якого обіцяє бути насиченою. Серед основних її заходів, напевно, слід виділити зустрічі на Банковій, в Кабінеті Міністрів, а також виступ віце-президента у Верховній Раді. Скоріш за все, основні меседжі американського лідера не стануть чимось неочікуваним для українських можновладців. Однак, важливими будуть оцінки та підсумки цього візиту, які визначатимуть подальшу стратегію підтримки Штатами зусиль української влади.

Якщо не вдаватися в складнощі американської зовнішньої політики, то підходи США в українському питанні можна звести до трьох головних аспектів: реагування на російську агресію проти України, проведення в країні ключових реформ та викорінення повальної корупції. Спробуємо розібратися, про що може йтися під час візиту віце-президента США по кожному з них.

РЕАГУВАННЯ НА АГРЕСІЮ

У питанні російської агресії позиція американської адміністрації залишається залізобетонною: Москва мусить повністю виконати зобов'язання, на які погодилась у Мінську, інакше санкції проти Росії зберігатимуться і, можливо, розширюватимуться. При цьому Сполучені Штати не дають Євросоюзу послабити хватку антиросійських санкцій, попри неухильне бажання деяких європейських лідерів нарешті розпочати зближення з Москвою.

Конче важливим для України залишається зосередження уваги Заходу на російській агресії

У цьому зв'язку, для Заходу важливо, щоб українська влада продовжувала "синхронізувати" свої дії зі США та ЄС. Іншими словами, Вашингтону потрібні гарантії, що Київ не піддаватиметься на провокації РФ та не відходитиме від плану, в основі якого лежать мінські домовленості. В першу чергу, тут, очевидно, йдеться про дотримання режиму припинення вогню, проведення децентралізації, а також непростий у нинішній ситуації процес підготовки виборів в окупованому Донбасі.

Для Києва ж важливим у цьому питанні залишається зосередження уваги Заходу на російській агресії, попри спалахи нових проблем з тероризмом, ускладнення ситуації в Сирії, кризу біженців і т.п. Не менш значущими для України є також гарантії Вашингтона, що тиск західних санкцій примусить Росію відступитися.

Цілком вірогідно, що під час зустрічей Байдена у Києві також йтиметься про військову підтримку України, адже бюджет Пентагону на 2016 фіскальний рік передбачає для цього $300 млн, у тому числі - можливість виділення $50 млн на летальне озброєння. Підкреслимо, саме можливість, а не виділення.

Це питання цілком перебуває в полі інтересів української сторони. Тому підсумок по ньому залежатиме від того, наскільки переконливою (й не тільки під час візиту Байдена) буде українська влада, щоб нинішня адміністрація Білого дому остаточно змінила свою позицію щодо летальної зброї для України.

США мають свою стратегію протидії російській анексії Криму

Окреме питання для розмови - Крим, і в Білому домі вже підтвердили, що хотіли би поспілкуватися на цю тему. І тут, очевидно, є про що поговорити, враховуючи останні події, пов'язані зі знеструмленням півострова. Як підкреслили у Вашингтоні перед візитом Байдена, Сполучені Штати мають свою стратегію протидії російській анексії Криму, маючи на увазі, передусім, економічні обмеження та санкційний тиск. Припинення електропостачання з боку України, безумовно, може прискорити процеси довкола Криму. Однак, для США, в цьому зв'язку, важливим залишається те, щоби все відбувалося у встановлених міжнародно-правових рамках.

ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ

Не менш актуальною темою під час зустрічей у Києві, безумовно, стане проведення ключових реформ, спрямованих на відновлення національної економіки. Це складна комплексна проблема, яка охоплює, в тому числі, й зміни на законодавчому рівні, втілення їх на практиці, прийняття "правильного" держбюджету на 2016 рік, виконання Програми МВФ, що, без перебільшення, є основою для подальшої економічної підтримки з боку Заходу, й багато інших аспектів.

Докладну оцінку по цьому питанню дав у своїй недавній публікації для "Атлантичної ради" відомий міжнародний економіст Андерс Аслунд, проаналізувавши, що зроблено в Україні за два роки після Майдану.

Критичною проблемою реформування в Україні є відсутність реформ у судовій системі, яка потребує чистки Генпрокуратури і реформування судів

Зокрема, експерт позитивно оцінив введення непопулярних, але важливих для економіки реформ. Серед них - запровадження "плаваючого" валютного курсу гривні, що дало можливість збалансувати поточні рахунки держави; підвищення енерготарифів, яке знищило більшість корупційних лазівок та пільг для великих підприємств. До того ж, Україна провела "серйозне фіскальне корегування", скоротивши витрати з 53% до 46% ВВП, пише експерт. Він також відзначає певний успіх в реструктуризації та підвищенні прозорості банківської системи України, введенні електронних закупівель у сфері держзамовлень та, зрештою, отримання значного фінансування за програмою МВФ.

"Завдяки цьому економіка, схоже, стабілізувалася", - підсумовує Аслунд. Втім, на його переконання, "критичною проблемою реформування в Україні є відсутність реформ у судовій системі, яка потребує чистки Генпрокуратури і реформування судів, а це дуже непросте завдання".

Аслунд ставить у пряму залежність відновлення економіки від реформ судової системи в країні, оскільки основна причина всіх бід криється в корупції. "В Україні існує 1883 державні компанії, які є стабільним джерелом корупції", - пише експерт.

Подібну думку висловив у коментарі Укрінформу екс-посол США в Україні Джон Гербст. Він побачив певний прогрес на цьому напрямі в Україні після офіційного призначення антикорупційного прокурора, а також логічного завершення корупційного скандалу довкола депутата Миколи Мартиненка. Водночас, колишній дипломат підкреслив, що проблема корупції в Україні є системною, і США, разом з ЄС, продовжать тиснути на керівництво України в очікуванні "повноцінних реформ Генеральної прокуратури і судової системи". Іншими словами, саме ця тема стане однією з головних у розмовах Байдена з Порошенком і Яценюком.

СИСТЕМНЕ ЯВИЩЕ КОРУПЦІЯ

Ні для кого не секрет, що віце-президент США постійно порушує цю тему в діалозі з українським керівництвом - під час попередніх візитів в Україну, а також у регулярних телефонних розмовах. Саме на цьому він наголошував і у своїх публічних виступах щодо ситуації в Україні - наприкінці травня в Інституті Брукінгса та в середині липня під час Українсько-Американського бізнес-форуму. До речі, на форумі він побудував свою промову на прямому зверненні з трибуни до прем'єр-міністра Яценюка, який сидів у перших рядах зали. Спершу Байден назвав його своїм другом, але потім "по-дружньому" докладно розповів, чому підтримка США в подальшому залежатиме від антикорупційних успіхів України.

Після цього у Вашингтоні на офіційному рівні знову й знову говорили про системну корупцію в Україні та необхідність суттєвого прогресу в її подоланні. Тож цілком очевидно, що під час візиту Байдена до Києва ця розмова продовжиться з того моменту, на якому зупинилися минулого разу.

І тут не виникає сумнівів, що Штати мають достатньо ресурсів, аби детально відстежити абсолютно всі крупні корупційні схеми, які діють в Україні. В більшості з них незаконно здобутий капітал виводиться за кордон, і стає об'єктом міжнародного розслідування.

Гарним прикладом у цьому зв'язку стало висунення в четвер Мінюстом США офіційних звинувачень проти топ-чиновників ФІФА, яким упродовж 24 років вдавалося прокручувати корупційні схеми та відчувати себе недосяжними для правосуддя. Як підкреслила з цього приводу генпрокурор США, "це стало сигналом для всіх тих, хто залишається в тіні та сподівається уникнути розслідування: вам не вдасться перечекати та уникнути нашої уваги". З великою долею ймовірності можна сказати, що цей вислів американської "Феміди" стосується й тих в Україні, хто досі пов'язує свої можливості при владі з веденням власного "бізнесу".

Четвертий за останні два роки візит Джозефа Байдена в Україну став уже системним явищем, яке, з одного боку, свідчить про постійну підтримку Сполучених Штатів, а з іншого - виглядає чимось на кшталт іспитів для української влади. Коли у Вашингтоні кажуть, що не покинуть Україну сам-на-сам із проблемами, які почалися з відкритою агресією Росії, це означає одне: ми допомагатимемо вам, якщо ви самі докладатиме до цього не менших зусиль. Тут варто розуміти, що підтримка США не обмежується допомогою лише однієї країни: в більшості питань - це індикатор для міжнародних фінансових донорів та провідних економік світу, наскільки можна довіряти Україні.

Байден, який у Білому домі, фактично, взяв на себе більшу відповідальність за український напрямок, тепер виступає в ролі екзаменатора, від оцінки якого залежить подальше ставлення цивілізованого світу до майбутнього України.

Ярослав Довгопол, Вашингтон.