Скелет у кремлівській шафі. Чи повернеться Янукович?

Кажуть, що багато історичних інтриг ніби вилупилися із зозулиного яйця, підкладеного під троянського коня. От і Віктор Янукович минулого тижня довів до відома «всіх зацікавлених суб'єктів», що він повертається у політику, в Україну.

Коли відбудеться політична реінкарнація цієї «перлини українського політичного минулого» ніхто, крім нього, природно, не знає. Але, як зрозуміла «вся світова громадськість»: існує єдиний «суб'єкт», який дав зелене світло його евакуації та політичному відродженню - це Кремль, політики «великого Садового кільця Москви», а також колишні співкамерники, з якими він колись сидів у в'язниці радянського Донбасу.

Всі минулі два роки екс-президент (розшукуваний українською прокуратурою) проживав десь під Ростовом-на-Дону - такий собі «острів Ельба» Януковича. В Москву, на постійне місце проживання його колишній друг і спонсор Путін не пустив, є в Росії «смуга осілості» для колишніх. А, як відомо, революції, державні перевороти і «велика політика» робляться в столицях. Більше того, Путін не вважає Януковича політичним емігрантом. Тому «українському Бонапарту» залишалося сидіти за високим парканом у далекій російській провінції, їсти, пити, відправляти природні потреби і дивитися по телевізору новини з України. Ще, звичайно ж, мріяти про пеньки у Межигір'ї.

Бажання Януковича збіглися із сотні разів апробованою стратегією Кремля - «троянського коня і яєць зозулі» - політичного шахрайства

Підозрюємо, що Янукович став набридати своїми проханнями «лідеру російської нації» саме тоді, коли стоптав підбори своїх знаменитих «туфель» зі «страусиної шкіри». Але більш правдоподібна версія - тоді, коли закінчилися «тридцять срібників» - ті самі три мільярди доларів, які він отримав від Путіна, в обмін на те, щоб Україна стала російською губернією.

Бажання Януковича збіглися із сотні разів апробованою стратегією Кремля: «троянського коня і яєць зозулі». Коротше - міжнародне політичне шахрайство. Або, як кажуть: «політика хвоста, який крутить собакою». З Януковича вирішили «ліпити» слухняну політичну маріонетку. План такий - «Ви там дивіться у Києві! У нас тут є живий, законний, що володіє всіма ознаками легітимності, президент України. І ми завжди зможемо його посадити у президентське крісло!»

Є такий прийом у філософії політики - підвісити, вселити невпевненість, погрожувати страхом, дестабілізувати погрозами. Ось саме для цієї мети Кремль і дістав з шафи «скелет багаторазового використання». Той погодився з радістю, тим більше, що продавати Януковичу нічого. Він - відомий боягуз. Ось маніпулятор Путін і грає на страхах колишнього свого колеги. У такій ситуації смикати за мотузки маріонетку неважко.

Взагалі, після розвалу СРСР Росія традиційно є живим кладовищем президентів, генеральних секретарів, прем'єр-міністрів, втікачів політичних злодіїв, військових злочинців, опальних олігархів, «великих і середніх» діячів політичного криміналу пострадянського простору.

Список довгий. «Наших» українських - це сам Янукович, далі - «спеціаліст зі Столипіна» Микола Янович Азаров (сьогодні очолює «Комітет порятунку України» - такий уряд України в екзилі). Далі, як пише Вікіпедія, «український політик-корупціонер» Ігор Бакай і ще сотні дві-три огидних прізвищ, яких називати немає ніякого бажання.

Ну, ще були і є такі міжнародні «зозулині яйця в гнізді Росії, як азербайджанець Аяз Муталібов, німець Еріх Хоннекер, монгол Юмжагійн Цеденбал, грузин Аслан Абашидзе, вірменин Роберт Качарян, молдованин Григорій Маракуца, а в радянські часи - лідери IV Комуністичного Інтернаціоналу. Втім, більшість з них згнили у сталінських тюрмах. Був час, коли запрошували (писав Євген Примаков у своїх мемуарах) у Підмосков'я і Саддама Хуссейна, і Муаммара Каддафі.

«Якби маріонетки знали, що їхніми вустами говорять чужі голоси, вони вважали б себе ще й пророками»

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.