- І ці проблеми все ще залишаються актуальними. Чергові річниці трагічних подій на Волині весь час це підтверджують. Яким чином можна врешті наблизитися до вирішення цієї проблем у двосторонніх відносинах?

- Я дивлюся на це з оптимізмом, адже в нас не має іншого виходу. Якщо ми хочемо реалізовувати проект європейської інтеграції України, то мусимо піднятися над злобою і проблемами минулого, і думати про майбутнє. Без сумніву, в цьому випадку важливим є те, що Росія розпочала агресивні дії проти України. Зараз очевидною є підтримка України з боку Польщі, і ми б дуже хотіли, щоб процес європейської інтеграції України завершився успіхом. Якщо зможемо це зробити, то це допоможе змінити також існуючу систему в Росії, адже Україна буде неї прикладом.

З іншого боку, ми не маємо іншого виходу: лише незалежна, інтегрована з Європою Україна є у змозі забезпечити безпеку всього європейського проекту і східних кордонів ЄС. Якщо ми не зможемо цього зробити і станеться катастрофа проекту інтеграції України з ЄС, тоді Росія зможе реалізувати свій план по дестабілізації державності України. Тоді реальним може стати варіант мільйонів біженців на польсько-українському кордоні. Цей варіант не підходить ані українцям, ані полякам. Тому, у нас є неповторний історичний шанс реалізувати спільний проект, незважаючи на всі перешкоди режиму Путіна.

- Позиція Польщі в цьому питанні є очевидною: слід продовжити санкції проти Росії, доки вона не перестане здійснювати агресивні дії по відношенню до України і не поверне кримський півострів. Насправді, ситуація є складною, оскільки з'являються голоси, що санкції треба відмінити і повернутися до реалізації бізнес-проектів з Росією. Наприклад, йдеться про Нордстрім-2, який німці вважають економічним проектом, а Єврокомісія, навпаки, політичним. Тестом на польсько-німецькі відносини буде рішення щодо майбутнього цього проекту, тобто, чи буде досягнуто згоду по відмові від реалізації Нордстрім-2. Якщо не зможемо, то це буде втратою як для України, так і Польщі та балтійських країн. Зараз уже з'являються голоси деяких країн Вишеградської групи, Німеччини, зрештою про це говорив нещодавно міністр Штайнмайєр, що слід сприймати Росію як партнера. У перспективі ми ще маємо президентські вибори у США, де невідомо, хто переможе: демократи чи Дональд Трамп, який певною мірою був би зацікавлений нормалізацією відносин з РФ.

Польська політика стоїть на позиції, що санкції слід утримувати доти, доки Росія не виконає Мінські домовленості. Водночас, ці положення є настільки туманними, що існує їх різна інтерпретація. Утім, зовсім очевидним є те: якщо у так званих сепаратистських республіках "ДНР" і "ЛНР" мають відбутися вибори, то однією з умов їх проведення є відновлення Україною контролю над східним кордоном. Зараз ніхто не знає, як це забезпечити. Нещодавно з'явилася пропозиція міністра Штайнмайєра щодо введення туди озброєної поліцейської місії, на що з обуренням відреагували представники сепаратистських республік. Зараз не видно поступу на шляху реалізації Мінських домовленостей і це свідчить про те, що Мінський формат потроху вичерпує свої можливості. Можливо, з'являється простір для нового формату переговорів, який передбачав би також якусь роль Польщі, що колись декларував президент Дуда.

КОРУПЦІЮ ПОДОЛАЄ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ

- Окрім вирішення історичних проблем, які перешкоджають нормальним відносинам України і Польщі, на чому ще ви хотіли б акцентувати увагу під час своєї дипломатичної місії в Україні?

- Мені здається, що ключем для вирішення багатьох українських проблем є децентралізація і реформа місцевого самоврядування. Вона значною мірою обмежить корупцію, оскільки не всі кошти з податків потраплятимуть до Києва і значно складніше буде місцевим чиновниками вчиняти корупційні дії на локальному рівні, адже люди зможуть дивитися їм на руки. Ці реформи є дуже важливими для України, і тут польський досвід може стати Україні в нагоді.

Наприклад, фундація PAUCI реалізовувала проект "громадський бюджет" у невеликих українських містах, і він викликав значне зацікавлення. Українці бачили в цьому шанс на свою більшу участь у розподілі коштів на місцевому рівні. Наш офіс у Києві продовжує отримувати багато телефонних дзвінків і прохань від місцевих органів залучити їх до цієї програми, або, принаймні, отримати інформацію про польський досвід.

Це нас дуже стимулює до роботи і є свідченням того, наскільки змінилася Україна, наскільки трагічні події Революції Гідності, анексії Криму тощо вплинули на свідомість українців, що вони бачать свою роль і суб'єктність у формуванні державності. Це - великий дар і сподіваюся, що це продовжуватиметься й надалі. Думаю, що в питанні децентралізації і реформування місцевого самоврядування Польща може надати Україні допомогу.

- В Україні зараз є значний десант польських радників і топ-менеджерів, зокрема співголова групи стратегічних радників Лешек Бальцерович чи новий гендиректор "Укрзалізниці" Войцех Бальчун. Вони допомагатимуть реформувати Україну. Як у Польщі ставлять до їхньої присутності в Україні, чи це є позитивним сигналом для двосторонніх відносин?

Аби щось змінити в Україні, тут треба працювати зранку і до ночі

- Це приємно і добре, що поляки хочуть тут працювати і декларують підтримку для реформ в Україні. Зараз в Україні новий уряд. Це новий етап, і цікаво, що в ньому з'являється також і польський слід. Участь колишнього польського віце-прем'єра Бальцеровича не є польською урядовою ініціативою. З нею до Бальцеровича звернувся президент Петро Порошенко. Аби щось змінити в Україні, тут треба працювати зранку і до ночі, як це робитиме новий гендиректор "Укрзалізниці" Бальчун. Натомість, Бальцерович декларував, що перебуватиме тут від часу до часу. Його функція буде більше іміджевою і дорадчою, а не тяжкою працею, яка дуже потрібна Україні.