Вибори - 2016: гроші та подарунки - найкраща агітація
17 липня у семи одномандатних виборчих округах № 23, 27, 85, 114, 151, 183, 206 проводитимуться проміжні вибори народних депутатів України. Своїх представників у Верховну Раду обиратимуть у Волинській області (смт Маневичі), Дніпрі, Івано-Франківській області (Калуш), Луганській області (смт Станиця Луганська), Полтавській області (Лоховиця), Херсоні та Чернігові.
Кореспонденти Укрінформу поцікавилися, як проходить передвиборча кампанія у найбільш «гарячих» регіонах, а головне, у що це може вилитися? Сьогоднішня розповідь - про вибори у Луганській області (смт Станиця Луганська) .
Виборчий округ №114 (Луганська область, смт Станиця Луганська) одразу захопив лідерство у виборчій гонці, причому одразу за кількома показниками. Почати з того, що тут встановлений абсолютний кількісний рекорд: у боротьбу за «недоторканий» мандат включилися 107 кандидатів. Спочатку їх було 108, але один чомусь «дезертирував». Інші, з різним ступенем агресивності, продовжують боротьбу. Йдеться про Сергія Мошенського, який 10 червня звернувся у ЦВК із заявою про зняття його з реєстрації кандидати. При цьому в окрузі зареєстрований і активно проводить передвиборчу агітацію його брат Валерій Мошенський.
Зі 107 кандидатів 13 висунуті політичними партіями, 94 - самовисуванці. У свою чергу, 48 з них - безробітні, що, на думку Комітету виборців України, свідчить про їхню технічність і може бути використано зацікавленими людьми для встановлення контролю над дільничними виборчими комісіями.
ЧИЙ ПОДАРУНОК ЦІННІШИЙ?
Другий рекордний показник - територія округу: п'ять прилеглих безпосередньо до російського кордону сільськогосподарських районів плюс чималий шмат Новоайдарського, що лежить на т. зв. лінії розмежування вогню. Можливо, це відлякало видатних київських політтехнологів? У всякому разі, жоден поки що тут не засвітився. Тому думки, наведені тут, належать здебільшого функціонерам виборчих штабів. Я постарався опитувати тих активістів, чиї кандидати реально претендують на депутатство у вищому законодавчому органі країни. Зі зрозумілої причині, ні імена співрозмовників, ні їхню «штабну» приналежність я не називаю.
У 2014-му він у цьому самому 114-му окрузі хоч і програв нинішньому голові Луганської облдержадміністрації Юрію Гарбузу, однак своїх виборців на свавілля місцевих начальників не кинув, продовжуючи вести з ними медійну війну. А крім того, він продовжував дарувати обладнання: місцевим ФАПам - аж до велосипедів для фельдшерських для марш-кидків, лікарням - «швидкі», підростаючому поколінню - дитячі майданчики тощо. Цю щедрість тепер намагаються використовувати проти Мошенського, мовляв, була помічена «швидка» з емблемою «Фонд Валерія Мошенського», на що штаб кандидата відреагував з олімпійським спокоєм: «Просимо всі претензії пред'являти до Фонду, оскільки Фонд і однойменний кандидат - вони ж навіть не однофамільці...
Другим, за негласним соцопитуваннями, йде висуванець партії «Наш край» Сергій Шахов. Директор ТОВ «Шахов Сергій Володимирович», депутат Сєверодонецької міськради від партії «Наш край», яка й висунула його кандидатом в нардепи. Мабуть, Сергій Володимирович поки що єдиний кандидат, команду якого суперники встигли звинуватити у підкупі виборців. Як кажуть, свічку не тримав (та й важко відстежити на величезній території з 90-відсотковим сільським населенням). Але шаховскі конкуренти надали фото-свідоцтва: т. зв. «Соціальні картки» благодійного фонду «Наш край».
Від подарунків Мошенського, які він робив територіальним громадам в цілому, картки відрізняються тим, що вручаються індивідуально: «Власник даної картки має пріоритетне право на участь у соціальних програмах БФ «Наш край» та ГО «Захист селян»...»
У чому конкретно полягатиме така «участь», виборцю, очевидно, також пояснюють в індивідуальному порядку. При цьому конкуруючі представники Опоблоку стверджували, що спочатку селянам тупо платили по 200 гривень, обіцяючи таку ж винагороду за підсумками голосування, але тут пройшов слух, що в окрузі секретна бригада СБУ відстежує всі випадки підкупу - і «шаховці» стрімко модернізували свою «роботу з виборцем».
Правда це чи ні - бригада СБУ - сказати не можу, а ось головне управління Національної поліції в області у спеціальному зверненні відкрито нагадало про санкції статті 160 КК України. І пообіцяло, що «працівники поліції оперативно реагуватимуть на факти порушення виборчого законодавства та вживатимуть у межах своєї компетенції необхідних заходів щодо їхнього недопущення».
СПРАВА «ТЕХНІКИ»
Третій з реальних кандидатів - Борис Лебедєв, голова Новопсковської районної ради, природно, член «Опозиційного блоку». За нього приїздив агітувати сам голова фракції опоблок у Верховній Раді Юрій Бойко. Наскільки можна зрозуміти, розрахунок Лебедєва - на консервативну традиційність сільського виборця, а ще - на не менш традиційну сварливість наших «демократів». Тому що головою окружної виборчої комісії якимось дивом опинився такий собі Євген Байрамов, людина, близька до народного депутата-«опоблоківця» Сергі Дунаєва. Був його радником в бутність Дунаєва головою міста Лисичанська.
У 2010-му місцевий сайт «Лисичанськ on-line» повідомив про те, що Байрамов підробив свій диплом про вищу освіту. Правоохоронці навіть порушували справу за таким прозаїчного фактом. Мабуть, невдало, якщо Євген Вахід-огли займає таку посаду. Чи буде він «заморочуватися» вимогами Закону під час формування комісій та підрахунку голосів? Пропоную читачеві відповісти на це заитання самостійно.
Адвокат Ігор Слесарєв (той самий, який нещодавно був захисником мера Сєверодонецька Валентина Казакова у судовій тяжбі з "путчистами" з міськради) опублікував на своїй сторінці у ФБ пост, в якому прямо звинуватив Байрамова у фальсифікації виборчих документів. Наскільки можна зрозуміти з посади, якісь «ліві» люди, нібито, подали заяви про участь у виборах в якості спостерігачів, і в якості членів ДВК одночасно. «Таким чином було підроблено близько 300 заяв. На підставі цих підроблених документів, суб'єкти виборчого процесу позбулися своєї квоти у виборчій комісії», - пише Слесарєв.
Схему докладно описав той самий Сергій Шахов: «Першого липня ОВК реєструє офіційних спостерігачів від технічного кандидата, 2 липня включає тих самих людей у склад ДВК, а 4 липня достроково припиняє їхні повноваження, оскільки вони зареєстровані спостерігачами. В результаті, більшість партій і кандидатів залишаються без своїх членів дільничних комісій», - резюмував Сергій Шахов.
Незважаючи на численні звинувачення у підробці підписів, ОВК під керівництвом Байрамова дала заяві хід. І тепер, якщо, ближче до дня голосування, «хтось» захоче з цим розібратися, ці «подвійні агенти» з дільничних комісій вилетять, залишивши в них представників «Опоблоку» у переважній більшості. А ввечері 4 липня біля під'їзду власного будинку невідомі побили Євгена Байрамова. Постраждалий з діагнозом: закрита черепно мозкова травма, СГМ, рвана рана нижньої повіки правого ока, руйнування правого очного яблука, численні підшкірні гематоми голови і правого передпліччя, госпіталізований в реанімаційне відділення ЦМЛ р. Сєверодонецьк.
М-да-а... Стрімко розвиваються події у 114-му окрузі. Коли починав писати, нічого такого не намічалося.
Що стосується технології самого п. Лебедєва, то він розповідає своїм виборцям про те, що з нинішньою владою домовлятися ні про що не збирається, що уряд треба гнати і ставити на його місце професіоналів з «Опоблоку». Головним своїм досягненням Борис Вікторович вважає те, що керована ним райрада відмовилася визнати Росію країною-агресором. Кажуть, народу це подобається, хоча невідомо, кого саме зганяють на зустрічі з цим кандидатом.
У якого, треба сказати, є ще одна перевага: Новопсковський район - другий, після Станично-Луганського, за кількістю виборців. Але Станицю з виборів можуть вибомбити російські терористи. До речі, ось може бути тест на політичну благонадійність Лебедєва: обстріл у неділю, 17 липня.
ЦІКАВА ЕЛЕКТОЛОГІЯ
Серед маси «техніків» і маргіналів зареєструвалися на окрузі і люди, скажімо так, знакові. Один екс-міністр сільського господарства Ігор Швайка чого вартий!
Не можна не згадати і кандидата від БПП «Солідарність» Дениса Денищенка. Вигравати Денищенко то чи не збирається, то сподівається на допомогу «губернатора» Юрія Гарбуза, чиє крісло він повинен зайняти в Раді. У всякому разі, людина, яка реально хоче перемогти в цій гонці, не поїхала б у Німеччину (за якоюсь програмою обміну чи що), і вже тим більше не стала би публікувати фотографії на фоні німецьких пам'яток.
Мені надіслали фотографію, на якій глядачу показують великі пальці Денищенка та його конкурента Миколи Грекова - перетнулися шляхи електоральної війни. Греков, крім досить екзотичної зовнішності, володар не менш екзотичної біографії. Депутат Луганської міськради від ПР (з його депутатської діяльності запам'яталася хіба що пропозицією зарахувати краснодонських «молодогвардійців» до лику святих), він у 2010 році (все від тієї ж партії) обрався мером міста Олександрівська (передмістя обласного центру), але досить скоро опинився у слідчому ізоляторі.
Чи брав він хабарі - цього слідство не змогло довести. Грекова випустили десь ближче до подій «російської весни», а невдовзі він уже красувався в камуфляжі знаменитого бійця батальйону «Айдар». Причому зустріти його можна було і в Щасті, і в Сєверодонецьку, і в Києві. Де він, згідно з інформацією ЦВК, і проживає зараз.
Приїхала з Києва поборотися за мандант екс-губернаторка Луганщини Ірина Веригиина («Батьківщина»). Їздить по селах з концертами; її екс-заступник з адміністрації роздає селянам благодійну допомогу від фонду власного імені - не забуваючи анкетувати одержувачів.
Ірина Костянтинівна має серйозну суперницю - перший заступник Георгія Туки часів його «губернаторства» Єлизавета Пушко-Цибуляк. Сама Єлизавета Михайлівна на окрузі присутня, а от її команда, принаймні на 3 липня, зуміла дістатися тільки до Харкова. Якщо у неї немає якогось проривного плану кампанії, розраховувати на серйозний результат вкрай проблематично.
А найдивніший кандидат зі 107 - це, на мій погляд, такий собі Тарас Костанчук. Не буду живописати його кампанію на окрузі, просто про існування такого кандидата я дізнався, пересуваючись по трасі Сватове - Сєверодонецьк. Десь в районі Кремінної і до самого Сєверодонецька по узбіччях стали з'являтися білборди з мужнім красенем у камуфляжі. Не одразу й збагнув, що вибори проходять зовсім в іншому краї Луганської області, а через Кремінну та Рубіжне жоден автобус з Марківки, Новопскова або Біловодська до обласного центру (Сєверодонецька) не їздить.
Не знаю, скільки точно коштує білборд, але, думаю, дорого. Причому в межах виборчого округу в розпал кампанії це задоволення коштує значно дорожче, ніж за сотню кілометрів від нього...
Але я з цього приводу жодних висновків не роблю.
Михайло Бублик, Сєверодонецьк
