Війна бізнесу Ахметова не заважає

Третій рік війни, домовленостей, перемир’їв, безкінечних людських втрат... І бізнесу, бізнесу, бізнесу. Сумнозвісна Авдіївка на лінії вогню – промислова зона скромної, не публічної людини, найбагатшого українця Рината Ахметова. Тутешній коксохімічний завод - основа його металургійної імперії. ЦУМ – торгівельно-розважальної, Київенерго – енергетичної. І багато іншого, всього близько 100 підприємств з різних сфер економіки. Все це валюта, прибутки, статки. І тут таки авдіївська «промзона» - військовий об’єкт, що збирає свою чорну данину людськими життями. Зона – одна. Території і світи – різні…

Багатий від війни не схудне

50-річний Ринат Ахметов – український підприємець, мільярдер, промисловець – в 2016 році знову найбагатша людина України. Війна? Лінія фронту? Зупинка заводів? Гуманітарна катастрофа? Дрібниці. Всього лише 8% скорочення бізнес-імперії СКМ (Систем Кепітал Менеджмент ) цьогоріч – до $4,1 млрд.

Не дивлячись на те, що на компанії СКМ  "зав'язано"  біля  20% українського ВВП (на 100 підприємствах групи працює 300 тисяч осіб, тобто  3% від усіх штатних працівників в Україні) загальна сума податків і зборів, що в 2015 році сплатив СКМ, склала 32 млрд грн. – 5,5% від зібраного в Україні. Однак, компанії Ахметова завжди в числі тих, хто найсумлінніше отримує відшкодування ПДВ. Наприклад, в жовтні минулого року Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча був на другому місці за сумою відшкодування (832 млн гривень) після конкурента АрселорМіттал Кривий Ріг (1 млрд гривень). Перевага Ахметова перед іншими українськими бізнесменами в тому, що його вважають «господарем» Донбасу. Хоча, як він там господарює, можемо бачити на власні очі.

Авдіївська промислова зона, промзона, «промка»…

29 січня через посилення обстрілів українська Авдіївка  лишилася без води, електрики і тепла у 20-градусні морози. Протягом кількох днів у боях навколо авдіївської промзони загинули 8 українських бійців. Авдіївський коксохімічний завод, найбільше в Європі коксохімічне підприємство, що входить до групи "Метінвест" Рината Ахметова (підприємство виробляє 23% українського ринку валового коксу для виплавки сталі, постачає продукцію як на українські підприємства, так і закордонним компаніям) виявилось знеструмленим. Керівництво оголосило про початок консервації обладнання.

З початку ведення бойових дій АКХЗ зупинявся 13 разів. Підприємство неодноразово зазнавало масованого обстрілу. На його території розірвалося понад 320 снарядів, 9 працівників загинули, понад 50 осіб дістали поранення.

Сьогодні через зупинку «коксохіму» зупиняються маріупольські підприємства Ахметова "Азовсталь", завод імені Ілліча та «Запоріжсталь». Це все на територіях підконтрольних Україні.

Але незважаючи на це, найбагатша людина України заробляє свої мільйони навіть тоді, коли в його рідному Донбасі триває війна.

 «Питання комунікацій (у Ахметова – Ред.) із тією стороною, безумовно, є. Там працюють від «Метінвесту» підприємства. Той же Єнакіївський, Макіївський метзаводи. Власне, вони домовляються там. Щоб вони сьогодні не говорили, але комунікації є. Думаю, що є сплата так званих «податків» до так званого «ДНР». Тому що, якби не платили нічого, я думаю, їм не дозволили б. У мене немає фактів підтвердження, але в мене є логічні роздуми з цього приводу», –таку думку  висловив голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

Возив, вожу і возити буду?

По одній із версій, нинішнє загострення військового протистояння в Авдіївці, окрім геополітичних пасьянсів, дивним чином збіглося з торговою блокадою непідконтрольних Україні територій на Донбасі. Ветерани АТО перекрили залізничну гілку, через яку йшли регулярні вантажні перевезення на окуповані території і звідти – в цілому було заблоковано рух 12 вантажних поїздів і понад 700 вагонів.

Серед усього іншого заблокована колія забезпечувала постачання вугілля на Щастинську ТЕС, яка виробляє електроенергією для всієї Луганської області.

Олігарх Ахметов видобуває половину вугілля в Україні і володіє близько 70% потужностей теплових електростанції (ТЕС). Чотири із 7-ми «антрацитових» ТЕС в Україні знаходиться в його руках (Придніпровська, Луганська, Криворізька та Запорізька).  Старобешівська належить «Донбасенерго» Ігоря Гуменюка. Дві електростанції (Старобешівська та Зуївська) знаходяться на непідконтрольній Києву частині Донбасу, і частково забезпечують електроенергією неокуповані території, ще дві (Луганська та Вуглегірська) - в безпосередній близькості до лінії фронту.

Три роки війни на території, яка поставляє вугілля для цих теплоелектростанцій. І за ці ТРИ роки не переобладнати котельні на інший тип вугілля та не диверсифікувати логістику?

В минулому році представники енергетичної компанії Ахметова ДТЕК стверджували, що вітчизняні ТЕС не можна переводити на газове вугілля, тому що є загроза виходу їх з ладу. Сьогодні ахметівські менеджери знову продовжуть стару пісню на новий лад – без антрациту ми всі помремо, а український схід перетвориться щонайменше на Антарктиду. Насправді ж Ахметов прямо незацікавлений в переведенні належних йому ТЕС на газове вугілля, бо є власником антрацитових шахт в ОРДЛО і боїться, що пропаде необхідність завозити антрацит з окупованих територій.

А тепер згадаймо, як наприкінці квітня 2015 року Києвом прокотилися «шахтарські» акції протесту, яких він не бачив 13 років. Учасники протестів вимагали від уряду погашення боргів з заробітної плати, а також звільнення тодішнього міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина та підвищення закупівельної ціни на вугілля. Потрібно зазначити, що ДТЕК майже 100% видобутого вугілля використовує для власних потреб, але не може вільно встановлювати ціну на нього – це прерогатива уряду.

Екс-міністр ЖКХ Олексій Кучеренко пояснив, що сьогодні завдяки рішенню Національної комісії що здійснює регулювання в енергетиці та комунальному господарстві (НКРЕКУ) все вугілля з окупованих територій надходить на українські станції (ТЕС і ТЕЦ) не за його реальною ціною, а за ціною нібито з Роттердамського порту з перевалкою, фрахтом і залізничною доставкою до місця призначення (так звана формула «Роттердам+»). Надходить по «лівим» документам різними манівцями. Частина йде через Росію. Ціна вугілля включається потім у вартість електроенергії і тепла, за які українці сьогодні  платять астрономічні суми. Олексій Кучеренко підрахував, що дивна формула обходиться населенню України в 15 млрд грн в рік, які вони сплачують у вигляді постійно зростаючих тарифів на електроенергію.

«Укрзалізниця» теж потерпає від апетитів олігарха. Щорічно втрачає близько $2 млрд, з них 400 мільйонів доларів на вантажних тарифах по номенклатурі вантажів СКМ. Про це заявив колишній заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер. За його словами, у СКМ є свої люди у всіх міністерствах, а в УЗ компанії підконтрольні цілі підрозділи.

Іншими словами, Ахметов робить заручниками цілу країну. І ніхто йому в цьому не заважає. Все - в рамках закону, про все домовлено. В нинішніх умовах функціонування бізнес-імперії олігарха таке ж гібридне, як і сама війна. На «цій стороні» підкріплено валютою, податками, «роттердамами», тарифами. На іншій – окупованими підприємствами, безперешкодним проїздом, провозом та найманими працівниками-заручниками, які не хочуть евакуюватися.

Дивно, коли з'явилася необхідність приструнити Коломойського, це було зроблено майже миттєво, а пан Ахметов, як робив, так і робить, - і торгує, і вигідні формули «просуває», і тарифи підвищує…  Велика розкіш – спокійно робити гроші, навіть коли гинуть люди. Особливо, коли ти знаєш, що тобі за це нічого не буде.

Оксана Поліщук. Київ.

P.S.  На Майдані у торгівок квітами сьогодні була «хапатня». Вони носилися серед свого різнокольорового товару жваві та заклопотані - кияни ж бо прийшли провести в останню путь військових, що загинули під час обстрілів Авдіївки. «Я же вам сказала, все по 20 гривень!" – тільки і встигала відмахуватись від покупців пишна продавчиня. Боляче було дивитись на цю збуджену метушню... Тьху! Не стала купувати квіти. Пішла проводжати хлопчиків так...