Рада відмовилася скасувати закон про Конституційний суд
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, Рада розглянула два проекти постанови про скасування такого голосування авторства позафракційних нардепів Юрія Левченка та Юрія Дерев'янка.
Зокрема, проект постанови Левченка підтримали лише 54 народні депутати з мінімально необхідних 226 голосів, а Дерев'янка - 51 народний обранець.
Відтак тепер Голова Верховної Ради має право підписати відповідний закон про Конституційний суд.
Як повідомляв Укрінформ, 13 липня Верховна Рада ухвалила Закон "Про Конституційний суд України", яким реформується організаційна структура суду, зокрема передбачається діяльність суду у складі Великої палати, двох сенатів та шести колегій. Голова Конституційного суду, згідно із документом, обирається зі складу суддів КС лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Головою суду вважається кандидат, за якого проголосувала більшість суддів.
При цьому планується зберегти положення чинного закону, що до складу Конституційного суду входить 18 суддів.
Велика палата уповноважена розглядати питання щодо відповідності Конституції актів парламенту, Президента, Кабінету міністрів України, актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Також палата офіційно тлумачить Конституцію і розглядає конституційність питань, які пропонуються на референдум.
Сенат діє у складі 9 суддів КС і розглядає питання щодо конституційності законів України, їх окремих положень за скаргами.
Передбачено, що колегія діє у складі 3 суддів КС. До її повноважень належить відкриття конституційних проваджень за поданнями, зверненнями, скаргами.
Крім того, даним законом вносяться зміни в інші закони, в тому числі до Закону про уповноваженого Верховної Ради з прав людини. При цьому своїм рішенням парламент змінив процедуру обрання омбудсмена, закон визначає, що голосування проводиться під час пленарних засідань парламенту бюлетенями для таємного голосування. Ряд депутатів критикували це положення за те, що це несе ризики ліквідації гарантій незалежності та політичної упередженості уповноваженого.
