Україні слід змінити свій погляд на підтримку неприбуткових організацій

Кожного дня неприбуткові організації надають їжу та гуманітарну допомогу переселенцям, організовують безкоштовну правову допомогу людям, права яких були порушені, та допомагають захищати навколишнє середовище для наступних поколінь. Незважаючи на ці великі внески - які у багатьох випадках є компенсацією того, що не може забезпечити уряд - деякі політичні лідери цинічно перешкоджають роботі некомерційних організацій під приводом збільшення прозорості та запобігання корупції в некомерційному секторі, не надаючи жодних доказів того, що ця проблема насправді існує. Тим часом, влада майже нічого не робить для того, щоб підтримати неприбуткові організації та тих, хто залежить від їхньої допомоги. Українським лідерам слід докласти зусиль до налагодження співпраці з неприбутковими організаціями для того, щоб знайти правильний баланс між підтримкою їхньої діяльності та забезпеченням прозорості у громадському секторі.

Без жодних консультацій із громадянським суспільством Адміністрація Президента передала до парламенту два законопроекти, які запроваджують нові вимоги до звітності неприбуткових організацій на додачу до тих форм, які вони вже надсилають до податкових та інших органів. Ці пропозиції передбачають непропорційно великі санкції за дрібні адміністративні помилки. Якщо вони будуть прийняті, вони можуть стати серйозною загрозою для існування організацій, а також приводом для свавільних рішень та вибіркових перевірок “небажаних” НДО з боку податкових інспекторів. Наприклад, організація, яка своєчасно не подала новий звіт, може втратити свій неприбутковий статус та бути змушеною сплачувати податки з отриманих грантів, щоб підтримувати благодійну діяльність. Мотиви авторів законів сумнівні - чи це намір карати некомерційні організації за прості адміністративні помилки, чи це створення нового адміністративного важеля, щоб контролювати некомерційні організації за рахунок тих, хто залежить від їхньої роботи та допомоги?

Порівняння цих пропозицій із вимогами щодо звітування та прозорості неприбуткових організацій в США є некоректним. Невеликі некомерційні організації США, чий річний бюджет не перевищує 50 000 доларів США, повинні подати тільки одну просту річну онлайн-декларацію, щоб підтвердити свої доходи. Великі організації із щорічним бюджетом до 200 000 доларів США повинні зробити свою податкову декларацію відкритою для громадськості, опублікувати загальну інформацію про свою діяльність, суму отриманих грантів та перелік працівників та підрядників, які заробляють за рік понад 100 000 доларів США. Фінансові пороги для збільшення вимог до звітності є виправдано високими, особливо щодо оприлюднення персональних даних працівників та підрядників. Ці документи, відомі під загальною назвою IRS 990, спрямовані на запобігання зловживанню податковими пільгами, які отримують неприбуткові організації, відповідають розміру організації та є важливими для сприяння довірі та підзвітності в некомерційному секторі. Вони також є єдиним звітом такого типу, який мають подавати неприбуткові організації, на відміну від подвійної звітності, запропонованої Адміністрацією Президента.

Американська система працює завдяки пропорційності зобов'язань, які неприбуткова організація приймає в обмін на її привілейований статус, і штрафи, які вона повинна сплатити, якщо порушує їх. Більш того, ця система заохочує організації грати чесно та робить нескладним дотримання вимог. Якщо організація не надсилає правильний звіт, вона отримує невеликі штрафи за кожен день, що вона не дотримується вимог. Тільки в крайніх випадках організація в США може бути позбавлена ​​свого некомерційного статусу через помилку у звіті. Фактично, організація втратить податкові пільги неприбуткового статусу лише через три роки невиконання вимог щодо звітності, і цей процес є автоматичним.

Основою законодавства США, що регулює діяльність неприбуткових організацій, є відданість влади та суспільства ідеї того, що некомерційні організації сприяють соціальному добробуту і що підтримувати їх - в інтересах громадськості. В Україні є дуже мало фінансових заохочень для приватних осіб та компаній, що підтримують некомерційні організації. Незважаючи на те, що українські неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з отриманих грантів чи благодійних внесків, громадяни, які їх підтримують через пожертвування чи членські внески, не отримують жодних заохочень, крім розуміння того, що вони допомагають гідній справі. Це ще більше ускладнює захист громадських інтересів і змушує неприбуткові організації шукати зовнішнє фінансування за рахунок грантів, переважно з-за кордону, з метою підтримки їхньої діяльності. У Сполучених Штатах та багатьох інших країнах особи та компанії, що роблять пожертви благодійним організаціям, отримують певні податкові пільги, що є потужним стимулом для підтримки неприбуткового сектора.

Кожна країна повинна вибирати таку політику регулювання діяльності неприбуткових організацій, яка є найбільш логічною за її конкретних обставин. Цей шлях, однак, не може відходити від встановлених стандартів підтримки та забезпечення свободи об’єднань. Це принцип, який пов’язує всі демократії. Правила та норми, що регулюють неприбутковий сектор, повинні бути обґрунтованими як такі, що служать суспільним інтересам Такі правилпа та норми повинні бути дуже чітко аргументовані необхідністю вирішення реальних проблем, а не прикриватись загальними гаслами. Будь-які обмеження діяльності некомерційних організацій повинні бути повністю виправданими з точки зору національної безпеки чи захисту прав та свобод інших громадян. Будь-які інші цілі не можуть бути законними відповідно до міжнародних стандартів.

Чесним політикам, які визнають значення громадянського суспільства, слід звернути увагу на досвід США та інших країн як на орієнтир, але визначити правильний баланс регулювання мають українці з активною громадянською позицією на свій власний розсуд. Адміністрація Порошенка повинна діяти добросовісно, ​​активно консультуватися з громадянським суспільством та з повагою поставитись до своєї обіцянки подати законодавчі ініціативи про статус неприбуткових організацій на розгляд Венеціанської комісії Ради Європи. 

Метью Шааф, директор Представництва Фрідом Хаус в Україні

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства