Розмова про відмову: що означатиме зупинка фінансування російських «гумконвоїв»?

15 вересня світом розлетілась новина про те, що на засіданні російського уряду було прийнято рішення про припинення фінансування поставки гуманітарної допомоги на Донбас. В бюджеті РФ на 2018 рік і в планах на 2019-2020 роки не буде пункту про «гуманітарні конвої» для України. Зараз ще рано говорити про це, як про доконаний факт, адже ані бюджет ще не ухвалили, ані 2018-й рік ще не наступив. Але сама новина, безумовно, наштовхує на роздуми щодо подальших планів Путіна.

Перше враження, безумовно, позитивне – Росія відчула, що таке український опір і тиск наших партнерів – економічний і політичний. Але якщо копнути глибше, можна побачити, що поки про зменшення фінансування Л/ДНР аж ніяк не йдеться. Чому? Бо за три з половиною роки російсько-української війни, потік для фінансування «недореспублік» та окупаційних військових формувань — аж ніяк не один єдиний. І гумконвої, в яких, крім борошна та олії, перевозилися зброя і боєзапас - лише один з них. Між Росією і ОРДЛО уже давно налагоджене залізничне сполучення і немає жодної потреби, крім пропагандистської, ганяти всім добре помітні колони білих КАМАЗів. А відтак, стає очевидним, що відмова від гуманітарних конвоїв має інші причини. Які саме?

З таким запитанням “Укрінформ” вирішив звернутись до експертів.

Олеся Яхно, політичний експерт:

”Росія зрозуміла, що вона вже не може цей конфлікт ні на що розміняти, нав’язати ті чи інші політичні зміни Україні"

Скорочення присутності РФ, в тому числі через скасування «гумконвоїв», - незворотній процес, який набиратиме обертів. Чому? По-перше, наростає міжнародний тиск на РФ, зокрема, економічний. Крім того, зараз іде предметна розмова між Заходом і РФ, яка стосується миротворчої місії ООН на Донбасі. По-друге, Росія зрозуміла, що вона вже не може цей конфлікт ні на що розміняти в політичній площині, нав’язати ті чи інші політичні зміни Україні, про що свідчать чіткі заяви і Заходу, і Сполучених Штатів. Тому затягування часу грає точно не на користь Росії — розміняти Донбас вже не вийде.

Виходячи з того, що тиск посилюється, а з січня ще й вступають в дію санкції, які стосуються персональних рахунків еліти, в Росії немає іншого варіанту, аніж скорочувати свою присутність на Донбасі. Так, майбутні президентські вибори в РФ не сприяють здійсненню помітних кроків з деокупації Донбасу, але іншого шляху немає, що поступово стає зрозумілим і для самої Росії. Якщо раніше Росія сподівалась на зміну зовнішньої кон’юнктури — сприятливі результати виборів в Європі та в США, то зараз вже очевидно, що ці сподівання не виправдались.

Як тільки на Донбас зайде місія ООН, і буде присутня на всій території, включаючи україно-російський кордон, РФ не зможе розказувати світу, що “нас там нема”, або що “це не ми”. Тоді Росії доведеться або визнати свою присутність і претензії на ці території. Або припиняти постачання зброї та військових, і починати реальне відведення військ. Тому відмова від «гуманітарних конвоїв» свідчить про те, що процес деокупації - питання близько- або середньострокової перспективи.

Росія не хоче українського варіанту вирішення ситуації з Донбасом, а хоче пом’якшеного, серединного, щоб все ж таки якось закріпити свій вплив.

Віктор Небоженко, політичний експерт:

"Росія намагається продемонструвати міжнародній спільноті, що вона робить для миру на Донбасі більше, аніж Україна".

Відмова від «гуманітарних конвоїв» — своєрідний акт миролюбності. Адже ці конвої сильно дратували Київ і були очевидним доказом втручання Росії у внутрішні справи України, як на військовому, так і на гуманітарному рівнях. Загальновизнано у світі: будь-які подібні конвої потребують міжнародного мандату. А Росія це проігнорувала.

Справа навіть не в дефіциті грошей, це не зовсім правда. Росія намагається продемонструвати і ООН, і міжнародній спільноті загалом, що вона робить для миру на Донбасі більше, аніж Україна.

Зрештою, відмову від гумконвоїв можна сприймати як димову завісу. Головне питання на сьогодні — чи проголосує Росія, або ж як мінімум, чи не накладе вето, на рішення щодо введення миротворчої місії на всій окупованій території, включаючи україно-російський кордон.

Для миру на Донбасі більш важливо не призупинення фінансування, а відмова Росії від ротації своїх військових, які і забезпечують боєздатність сепаратистських військових угруповань. А якщо перестануть їхати на Донбас нові російські військовослужбовці, то це й означатиме серйозним сигналом і для Європи, і для України щодо початку переговорного процесу.

Вадим Карасьов, політолог:

“Росія дає сигнал, що вона готова піти з Донбасу. Звісно, на певних умовах”

Обидві ці новини – розмови в уряді РФ про припинення фінансування «гуманітарних конвоїв» та чутки про можливі заміни керівництва Л/ДНР - Плотницького та Захарченка, свідчить про те, що Росія або імітує, або справді сигналізує, що вона може піти з Донбасу. Навіть якщо мова йде про імітацію “відходу”, давно є очевидним, що Росії фінансово дуже важко утримувати і Крим, і Донбас одночасно. Тому, скоріш за все, Росія поступово згортатиме свою присутність і дає сигнал, що вона готова піти з Донбасу на певних умовах. Але які ці умови — питання відкрите.

На Донбасі економічна діяльність все ж не припинилася. Підприємства, які були віджаті в України і націоналізовані, хоча і не всі, але працюють. Так що відмова від гуманітарних конвоїв, або від іншого потоку фінансів з держбюджету РФ, ще не означає, що Росія остаточно втратила інтерес до цих територій. Контролювання може робитись іншими методами. Донбас був і лишається важливим для РФ. Адже її завдання — впливати на українську державну політику, на державний курс.

Сергій Таран, політолог:

“Фінансування окупованих територій все одно поки що залишиться за Росією”

Сама по собі відмова від гумконвоїв ще нічого не означає. Насправді відповідальність за фінансування ОРДЛО все-одно залишиться за Росією. На окупованих територіях немає економіки, все фінансується виключно Росією. Якщо б таке сталося, це означало б зупинку створених там військового та управлінського механізмів. Це була б катастрофа для Росії.

Але це означатиме, що на Донбасі більше не побачать вантажівки під яскравими тентами в кольорах російського прапору. А це було так задумано і фінансувалося для того, щоб місцеві розуміли, що Путін їм допомагає. Тобто, незважаючи на те, що фінансування ОРДЛО поки що не припиниться, цей крок може показати, що Росія не збирається завжди нести відповідальність за ці території. Путін намагається довести Заходу, що з ним можна домовлятись щодо закінчення україно-російської війни. І він готовий йти на поступки, щоб домогтись зняття санкцій.

Микола Романюк, Київ