Глава МЗС Угорщини хоче перегляду Асоціації Україна-ЄС через освітній закон
Про це глава Закарпатської облдержадміністрації повідомив на своєму офіційному сайті, зазначивши, що "розмова відбувалася в неофіційній обстановці".
"Головною темою для розмови став прийнятий нещодавно Верховною Радою України закон про освіту, який викликав неоднозначну реакцію сусідів України, членів Євросоюзу", - зазначив Москаль.
За його словами, низка норм ухваленого закону не відповідає ратифікованим Україною міжнародним угодам та міждержавним договорам. "Тому Закарпатська обласна рада звернулася до Президента України з проханням направити закон про освіту для експертного висновку в європейські інституції. І те, що закон дійсно направили у Венеціанську комісію, свідчить – наше звернення було вірним", - заявив Москаль.
Він вважає, що покращити рівень володіння державною мовою представниками національних меншин слід таким чином – збільшити кількість години української мови і вдосконалити методику її викладання. Це в компетенції Міністерства освіти й науки України.
Зі свого боку Сіярто підкреслив, що підтримка угорської громади на Закарпатті (так само, як і в регіонах інших сусідніх країн, де компактно проживають угорці) для Угорщини дуже важлива – і Угорщина й надалі допомагатиме закарпатській меншині у рамках усіх діючих проектів про співпрацю.
Разом із тим, Сіярто наголосив на необхідності переглянути Угоду про асоціацію між Україною та ЄС – і Угорщина зі свого боку ініціюватиме цей перегляд.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 5 вересня 2017 р. ухвалила Закон України "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.
У законі передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть навчатися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або кількох дисциплін.
Водночас у деяких країнах, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей із нацменшин українською мовою.
Уряд Угорщини, зокрема, заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон про освіту.
Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.
Раніше міністр освіти і науки України Лілія Гриневич висловила розчарування через намір уряду Угорщини блокувати подальше зближення України та ЄС у зв'язку з підписанням Президентом Порошенком закону про освіту. Вона зауважила, що навколо цього закону склалося багато міфів, зокрема про те, що школи з викладанням мовами нацменшин будуть закривати.
Міністр наголосила, що Україна не має наміру закривати школи з мовою викладання нацменшин. Навпаки, закон про освіту розширює права і можливості дітей представників національних меншин, зокрема щодо подальшого навчання, можливостей стосовно роботи на державній службі тощо.
Зі свого боку, Порошенко зазначив, що він переконаний у необхідності посилювати роль української мови в освіті, залишаючи при цьому вільний простір для розвитку мов, якими говорять громадяни України.
Заступник глави Адміністрації Президента України Костянитин Єлісєєв висловив припущення, що реакція офіційного Будапешта на український закон про освіту пов'язана з майбутніми парламентськими виборами в Угорщині та є спробою відвернути увагу від власних проблем. Чиновник зазначив, що в цьому питанні Україна готова як до двостороннього діалогу, так і до залучення міжнародних експертів.
Водночас перший заступник голови парламенту Ірина Геращенко повідомила, що депутати Національних зборів (парламенту) Угорщини відмовилися від зустрічі з делегацією Верховної Ради щодо роз'яснень положень закону "Про освіту", зокрема мовної статті.
Міністр МЗС України Павло Клімкін також висловив побажання разом із угорським колегою відвідати угорців Закарпаття. Він заявив, що позиція України щодо відносин із Угорщиною незмінна і полягає у конструктивному обговоренні всіх питань.
