Угорщина вкотре звинуватила Україну в мовних утисках
Про це він сказав у ефірі угорського телеканалу M1, повідомляє сайт уряду Угорщини.
"Замість того, щоб пом'якшити конфлікти, Україна зробила подальші пропозиції щодо обмеження використання мови та громадянства. Наприклад, буде обов'язковим показувати українську розшифровку діалогу під час постановок театру, а угорські газети також мають бути опубліковані двома мовами", - зазначив Сійярто.
Міністр також анонсував подальшу негативну реакцію на українські мовні ініціативи.
"Уряд Угорщини виступить проти останніх заходів з тією ж наполегливістю, як і проти закону про освіту", - сказав Сійярто.
Видання Depo.Закарпаття припускає, що йдеться про законопроект № 5556 "Про мови в Україні", який зареєстрували 19 грудня 2016 року Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Оксана Білозір, Олександр Черненко та інші, законопроект № 5669 "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" та законопроект № 5670 "Про державну мову".
Як відомо, Закон України "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном, головним чином в Угорщині.
28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін передав 7-му статтю Закону "Про освіту" на розгляд Венеціанської комісії.
8 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо "мовної статті" Закону "Про освіту". Зокрема, комісія рекомендує "внести зміни до Закону "Про освіту", щоб забезпечити більше часу для поступової реформи; звільнити приватні школи від нових мовних вимог; запровадити у процесі реалізації закону новий діалог з усіма зацікавленими сторонами та, нарешті, забезпечити, щоб виконання закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мови нацменшин у традиційних школах".
Зрештою, висновок Венеціанської комісії щодо "мовної статті" Закону "Про освіту" не зобов'язує Україну вносити до неї зміни.
