Казка угорського міністра про утиски нацменшин в Україні: частина друга

15 січня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в ефірі місцевого телеканалу заявив, що Україна знову утискає права нацменшин, і це було опубліковано на сайті відомства: «Замість того, щоб пом’якшити конфлікти, Україна зробила подальші пропозиції щодо обмеження використання мови і громадянства. Наприклад, буде обов’язковим відображати український переклад (чи ж розшифровку) діалогів під час театральних постановок, й угорські газети також повинні публікуватися двома мовами», – заявив Петер Сійярто, щоправда не вказавши на джерело такої інформації. І на додачу пообіцяв виступати з такою ж наполегливістю проти подібних мовних ініціатив, як виступав проти закону про освіту.

До речі, нагадаємо, що на початку грудня Україна отримала висновок Венеціанської комісії щодо закону про освіту. Комісія сказала своє слово: права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до статті 7-ї, якою встановлюється мова навчання. Іншими словами, претензії Угорщини щодо порушення прав нацменшин – безпідставні.

То ж що цього разу мав на увазі міністр закордонних справ Угорщини, коли обурювався, що Україна зобов'яже перекладати угорські вистави і що стало приводом для цієї заяви?

Олена Воронько, начальник відділу театрального мистецтва та кінематографії Міністерства культури, пояснила Укрінформу, що в чинному українському Законі про театр і театральну справу немає такого поняття, як «розшифровка діалогів», і перекладу під час театральних постановок теж не вимагається. “Відповідних змін у Закон про театральну справу зараз не вносилося, і до нашого відділу такі документи не надходили. Тобто про що йдеться – не зрозуміло”, - говорить Олена Воронько.

Світлана Фоменко, перший заступник міністра культури, так само не розуміє сутність претензій угорського міністра закордонних справ до України:

“Ця заява є провокаційною, як і більшість висловлювань з боку Угорщини, і абсолютно не відповідає дійсності. Обов'язковості перекладу вистав наразі не існує, і це просто свідомі закиди, які робляться задля того, щоби змусити нас виправдовуватися, доводити, що це неправда. Ми можемо тільки здогадуватися, що малося на увазі і чому виникли такі звинувачення. Існують багато театрів, які працюють мовами нацменшин, випускаються газети, і жодних утисків нацменшин в Україні немає”, - говорить перший заступник міністра.

“Ми нещодавно проводили засідання експертної ради з питань етнополітики на Закарпатті, – продовжує Світлана Валеріївна. - У міністерстві ми підготували проект концепції етнополітики, зараз триває її широке обговорення, до якого залучаються представники і нацменшин, і ОБСЄ. Ми маємо намір ще до прийняття концепції подати її до Венеціанської комісії, аби уникнути якихось претензій у майбутньому”.

Спровокувати заяву угорського міністра міг законопроект про мову?

Укрінформ провів невеличке розслідування, і з'ясував, що джерелом заяви міністра закордонних справ Угорщини міг бути законопроект 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. У частині 4 статті 19 цього законопроекту йдеться: “Театральна вистава іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою”.

Ми звернулися по коментар до голови Комітету з питань культури і духовності Миколи Княжицького, який є одним із ініціаторів цього законопроекту.

“Так, я чув про цю заяву. Існує чотири законопроекти про мову, і це, наголошую, лише законопроекти, і вони будуть обговорюватися, а всі точки зору будуть вислуховуватися. Але на сьогодні ніхто подібного рішення не приймав. Я думаю, що це або непоінформованість, або «специфіка» підходу міністра закордонних справ Угорщини. До речі, як здійснюється таке титрування? Нічого складного! У тій же Київський опері уже давно ідуть з субтитрами всі опери, які виконуються іноземними мовами, текст синхронно з’являється на спеціальному табло, яке нікому не заважає, - говорить Микола Княжицький і додає, що законопроект готовий до розгляду, але зазначає, що наразі немає політичної волі для винесення його в зал.

Два роки тому угорський театр навпаки скаржився, що не має можливості для перекладу вистав українською

Аби мати уявлення про цілісну картину “проблеми”, варто трішки більше заглибитися у культурну ситуацію в Західній Україні. За даними Вікіпедії, у Закарпатті, де проживає угорська національна меншина, діють 87 бібліотек, 76 клубних закладів, 395 колективів художньої самодіяльності та місцевий канал «Тиса-1», на якому транслюються передачі угорською мовою, виходять друком десятки газет, а також діє Закарпатський обласний угорський драматичний театр у Берегові. Тобто, можна сказати, що там є досить серйозний «культурний пул», який здатен задовольняти потреби нацменшин.

Угорський театр, до речі, заснований уже за часів незалежної України – в 1993 році і серед чотирьох обласних театрів лише він має статус державного, а отже і фінансується з державного бюджету, а не з місцевого. Спектаклі в театрі - йдуть винятково угорською мовою, проте на місцевому інформаційному сайті Beregovo.today ми знайшли цікавий факт. У статті 2016 року “Берегівський угорський театр – видатне явище в культурному житті міста” йшлося про те, що “його керівництво воліло б залучати до глядачів й українську публіку. На жаль, через брак фінансування один з варіантів – із забезпеченням бажаючих апаратурою із синхронною озвучкою – наразі не реалізований”. Тобто виходить, що самі угорські актори та режисери навпаки тільки б привітали таку ініціативу, як титрування вистав українською.

Та й що поганого в тому, що україномовний глядач, прийшовши до угорського театру, розумітиме, що говорять до нього зі сцени актори?

На жаль, із заяви пана міністра Петера Сійярто висновок може бути лише один: офіційний Будапешт продовжує політику фальшивих звинувачень на адресу України, аби і далі вирішувати за рахунок цього власні проблеми.

Юлія Горбань, Київ