Клімкін хоче обмеження права вето у Радбезі ООН для країн-учасниць конфліктів

Таку думку він висловив у статті про підсумки членства України в Радбезі ООН.

"Маємо бути свідомі, що Рада Безпеки через своє анахронічне облаштування просто не здатна вжити для припинення агресії Росії тих заходів, яких вона зобов’язана була б ужити за своїм призначенням... Про реформування Ради Безпеки мова йде вже понад 20 років, але далі розмов справа так і не зрушила. Україна, в принципі, підтримує ідею збільшення кількості як постійних, так і непостійних членів Ради, усвідомлюючи водночас, що цей процес забере ще чимало часу. Але одну нагальну проблему, безперечно, необхідно вирішувати вже зараз", - написав Клімкін.

На його переконання, абсолютно неприпустимою є ситуація, коли постійний член Ради Безпеки застосовує право вето, щоб зробити непідсудною власну агресію проти інших суверенних країн. У цьому контексті Клімкін нагадав, що Росія заветувала дві важливі резолюції: про ситуацію в Криму в березні 2014 року та про створення трибуналу з розслідування збиття малайзійського пасажирського лайнера рейсу МН17 у липні 2015 року.

Міністр зауважив, що немає у світі такого суду, де б підсудний водночас входив до складу суддівської колегії.

"Але подібний абсурд маємо в головному органі планетарної безпеки! Необхідно, отже, знайти такий механізм, який би унеможливлював блокування роботи Ради Безпеки й давав їй можливість знайти управу на агресора, навіть якщо він є постійним членом самої Ради. На мою думку, перше, що слід невідкладно зробити, - це обмежити право вето для того постійного члена Радбезу, який сам є стороною обговорюваного конфлікту", - вважає очільник МЗС.

Клімкін додав, що для цього є правова підстава: стаття 27 Статуту ООН передбачає, що в Раді Безпеки "сторона, яка бере участь у спорі, має утриматися від голосування".

"Росія цю статтю старанно ігнорує", - констатував він.