Учора у Страсбурзі закінчилася зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, на якій найвагомішим для України результатом стало прийняття резолюції щодо гуманітарних наслідків війни на Донбасі. Найрезонанснішою подією сесії було засідання ad hoc комітету (з латинської, означає спрямованість на конкретний випадок, вирішення конкретної проблеми, а не на широке застосування або впровадження. Зокрема, цей вираз може характеризувати тимчасові спеціальні місії, представників, організації, комітети або робочі групи, створені для виконання спеціальних завдань — ред.) та участь у ньому російських посадовців. Також на зимовій сесії ПАРЄ було обрано нового Президента, Віце-президента ПАРЄ та Комісара Ради Європи з прав людини. Якою була сесія, у якій атмосфері проходила, чого очікувати від поточного сесійного року - в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів очільник української делегації в ПАРЄ, народний депутат, а з 22-го січня – ще й віце-президент ПАРЄ Володимир Ар’єв.

РЕЗУЛЬТАТИ НОРМАЛЬНІ, ЗАПЛАНОВАНОГО РОСІЄЮ БЛІЦКРИГУ НЕ СТАЛОСЯ

- Пане віце-президенте, зимова сесія ПАРЄ добігла кінця. Які основні події для України відбулися упродовж неї, якими є її результати?

- Вважаю, що результати нормальні. Не буду казати хороші, погані, - таких епітетів уникну. Щодо цієї сесії, то вона була непростою, а далі будуть ще складніші. Але нам при цьому вдалося досягти збалансованого репорту щодо війни на Донбасі та уникнути бліцкригу на ad hoc комітеті, якого дуже хотіли росіяни. Вони прагнули, щоб там максимально все було для них зрозуміло вже після першого ж засідання, але навпаки, виявився скепсис щодо можливості того, що Асамблея може піти назустріч їхнім вимогам.

- Щодо візиту представників Росії. Після засідання, як вдалося почути нашим нардепам, вони скаржилися, що українці провокували, і тому вони мовчали. Ви після засідання ad hoc комітету сказали, що ваш виступ був спокійний, збалансований, а Толстой (заступник голови Держдуми РФ Петро Толстой - ред.) зауважив журналістам, що ви жодного разу не вжили слово «Росія».

- У даному разі не треба диявола називати дияволом. Всі й так чудово в тій залі розуміли про кого йшлося. І всі знають хто шантажує фінансами Раду Європи, всі знають, хто відверто нехтує принципами і цінностями, хто повністю руйнує усі принципи співіснування європейські, які тільки існують. Всі й так про це знають. Я говорив про зовсім інші речі, які стосувалися того, що на шантаж не можна йти ніяким чином, оскільки цей шантаж призведе до, перш за все, нівелювання моніторингової процедури. А саме це і є головною небезпекою для самої Асамблеї. Вона ризикує відрізати собі руки. Крім того, спокійні аргументи розуміють у Європі, а саме для європейців, а не росіян я адресував свій виступ. Ми могли покричати на Росію, на російську делегацію, але вони самі не брали слова. Вони самі тихо сиділи. Це як слон у кімнаті, якого неможливо не помітити, але який поводиться, як миша. Мовчали, навіть коли до них зверталися з питанням, не відповідали на питання. Вони обрали таку тактику. Я зрозумів, це вони хотіли показати, що українці зараз будуть тут влаштовувати скандал. Не виправдали ми очікувань росіян.

ЦІ ВІЗАНТІЙСЬКІ ІГРИЩА ПОГАНО ЗАКІНЧАТЬСЯ ДЛЯ РАДИ ЄВРОПИ

- Чого було досягнуто на ad hoc комітеті?

- Ми добилися: а) перш за все того, що одразу всі ці пропозиції, які там висувалися, прийняті не були; б) скепсис висловила переважна більшість; в) графік роботи, який хотіли нашвидку, затверджений не був. Лише частково, а там вже далі визначатиме комітет, і мені вдалося принаймні переконати багатьох колег, що теми, які були висунуті щодо реорганізації роботи Асамблеї і мають бути обговорені на ad hoc комітеті, вони не робляться за кілька засідань. Це ґрунтовна тема, що повинна обговорюватися як мінімум до кінця року. І обговорюватися, моделюватися, застосовуватися принаймні в теоретичній площині. Тому що йдеться про фундаментальні речі, внесення змін до яких не робиться швидко. Швидко ми діємо в Україні, де нам потрібно робити термінові реформи. Асамблея не в такій ситуації. Тут складна ситуація, кризова, але все-таки не така, щоб ламати всю систему бездумно. Інакше ця організація може перетворитися на нуль.

- Але ж намір Росії повернутися в цьому році лишається, вони хочуть змінити правила і процедури для того, щоб це сталося до наступного січня, коли нацделегації подають свій склад до участі у сесіях ПАРЄ на рік. Вони прагнуть повернутися раніше.

- Раніше це неможливо, бо це регулюється не правилами ПАРЄ, а статутом Ради Європи. Статут Ради Європи не міняється ad hoc комітетом. Комітет може винести рекомендації для Бюро Асамблеї, але Статут міняється не рішенням Асамблеї. Внесення змін до статуту – це питання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) і для цього потрібно зібрати 2/3 голосів. Це значна кількість голосів.

- На засіданні ad hoc комітету був присутній колишній президент ПАРЄ Педро Аграмунт, який втратив свою посаду саме за підтримку Росії. Чи має Аграмунт авторитет в Асамблеї для того, щоб далі лобіювати російське повернення?

- Ні. Я взагалі не дуже зрозумів, чому був присутній Аграмунт і чому від іспанської делегації були присутні двоє. Мені це було дивно. При чому українців двох попросили вийти, через що обурилися, зокрема, консерватори. Лідер консерваторів направив відповідного листа до Президента Асамблеї Мікеле Ніколетті, що він сподівався на те, що, ad hoc комітет і обговорення будуть прозорими для всіх, але якісь незрозумілі бар’єри почали ставити. Щодо Аграмунта, то в даному разі, він на рішення Асамблеї більше впливу не має.

- А чим обґрунтували, коли попросили вийти українців?

- Що це закрите засідання. Хто приймав рішення про склад цього закритого засідання, не знаю. Ми вирішили не створювали скандальної ситуації, але питання прозорості роботи в цьому органі залишається відкритим. Загалом, атмосфера в Раді Європі дедалі більше відрізняється від тієї, яку закладали засновники організації. Правам людини і захисту демократії стає некомфортно, як тільки мова заходить про гроші. Зараз мені кілька людей сказали, що Україну намагаються зробити винною, бо ми стоїмо на перешкоді надходженню 50 млн євро від Росії. Секретаріату Ради Європи говорять, що індексування зарплат їм не відбувається через непоступливість українців. Дають завдання починати нас максимально критикувати і створювати проблеми. Уявляєте, не агресору-Росії, а Україні, яка є жертвою агресії. Ці візантійські ігрища погано закінчаться для Ради Європи.

ВИКЛЮЧЕННЯ РФ З РАДИ ЄВРОПИ ЗА НЕСПЛАТУ: НІКОЛИ НЕ ГОВОРИ НІКОЛИ

- За регламентом, щодо країни, яка два роки не платить внесків, може бути прийняте рішення про виключення з Ради Європи. Коментуючи це після засідання ad hoc комітету, Толстой вказав, що Росія має 150 млн населення, це найбільша країна в Європі, тому ніхто не зможе вказувати. Взагалі наскільки реальний варіант застосування такого регламенту, бо колись і відставка Аграмунта вважалася неможливою.

- Я би сказав - ніколи не говори ніколи. Але зараз цей варіант не розглядається і рано про нього говорити, оскільки в Раді Європи є багато сил, які вважають, що Росію треба мати в організації, щоб не напружувати діалог. Думаю, вони помиляються щодо намірів і бажання Росії мати діалог, бо Росія хоче мати диктат у Раді Європи, діалог із цією країною не вийде. Добре. Якщо ці представники, переважно країн ЄС, хочуть не вчитися на помилках України, яка дуже довго мала діалог із Росією, а пройти весь шлях самостійно, то ніхто їм не завадить потоптатися по граблях, які вже чітко лежать марковані, й сто разів про них сказано. Хай вони мають із Росією діалог, якщо Росія не хоче мати його, то вони її точно до цього діалогу не примусять, бо Росія, ми знаємо, яку мову розуміє. І якщо вони будуть переходити до зниження рівня санкцій на будь-якому рівні без виконання Росією тих вимог, які їй поставлені, то це закінчиться дуже погано, перш за все, для самої Європи.

- Україна пропонувала, як варіант, розділити внесок Росії. У кулуарах мені сказали, що якби цей варіант підтримали, то давно б зібрали ці кошти. Як ви думаєте, чи може бути реалізований цей план, що Росія не платить, а її внесок розділяється між іншими країнами-членами?

- Я знаю точно, що британці готують пропозицію щодо секвестру бюджету, що в принципі є набагато більш логічним. Це буде протягом року паралельно обговорюватися, бо всі розуміють, що шантаж – це неправильний варіант, зовсім неправильний.

- Наступне засідання ad hoc комітету призначено на березень, чи є вже дата?

- Так, 16 березня, одразу після Standing Committee, постійного комітету, до речі.

- Вже є кандидати від Росії, кого збираються запросити в якості гостей, чи невідомо?

- Я не знаю, очевидно це буде ще обговорюватися.

УКРАЇНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ В ПАРЄ ПРАЦЮЄ, ЯК ОДИН МЕХАНІЗМ… МАЙЖЕ ВСЯ

- Ви, коли тільки починалася сесія, сказали, що розраховуєте, як ніколи, на єдність української делегації. От зараз ми бачимо цю єдність. Як вам удається тримати цю єдність чи виникають конфлікти, як їх розв’язуєте?

- У нас немає контакту лише з Новінським, Радикальною партією, у даному разі вони поводять себе так, як хочуть.

Ніколи вони не контактують із нами, а такі депутати як Вовк, він просто може навіть проспати і не прийти на важливі для України засідання, як це було в жовтні минулого року, коли ми в один голос програвали важливі поправки за темою атаки на український закон «Про освіту», на 7 статтю і багато поправок ми програли саме завдяки тому, що Вовк просто не прийшов на комітет і не було одної людини. Так, ми його заступника мобілізували, швидко він прийшов, Андрій Лопушанський його замінив, але вже було стосовно багатьох поправок пізно. Крім того, Вовк спеціально створює і розпалює конфліктні моменти в делегації, але ми вже давно зрозуміли, з ким маємо справу, тому в даному разі просто ця людина винесена за дужки, бо більш конфліктної людини, яка створює скандали на рівному місці, я не бачив. І з Новінським у нас немає координації, з Льовочкіною, принаймні, є робоча взаємодія. Всі решта у нас в делегації дійсно працюють одним механізмом. Бачите, це переважна більшість, і ми намагаємося весь час підтримувати один одного. Я дуже сподіваюся, що наближення виборів і внутрішньополітичні моменти, не будуть чинити негативного впливу. Раніше нам вдавалося обходити гострі кути, тому я від себе зроблю все можливе для того, щоб делегація працювала й далі єдиним фронтом.

- Це особиста позиція депутата Вовка така конфліктна?

- Спитайте, він всюди, де тільки міг, уже влаштував конфлікти – в делегації, в комітеті, де він працює. Коли він був головою групи дружби з Канадою, розсварився з канадійською стороною, він розсварився із Всесвітнім конгресом українців, бо він на них у суд подав. Розумієте, професійний сутяжник. Я просто більше не можу мовчати, бо, чесно кажучи, ця людина вже дістала всю делегацію.

- А чи можливо ситуацію змінити?

- Це лише суверенне право кожної фракції делегувати того, кого вона вважає за потрібне, але деякі засоби, які використовує Вовк, просто виходять за межі не те що робочих, а й людських.

ЯКЩО УРЯД НЕ ВИНЕСЕ ЗМІН ДО ККУ, ТО ПОДАМО ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ

- Зараз російські та проросійські ЗМІ на основі того документу, який був прийнятий в ПАРЄ по Донбасу, починають підкреслювати, що нам було рекомендовано внести зміни до закону про реінтеграцію відповідно до Мінських угод, які Новінський просував, і про Римський статут, він був підписаний, але Україною не ратифікований. Що нам дає Римський статут, чому його ми не ратифікуємо?

- Я думаю, що в даному разі тут треба вже поставити це питання загалом не мені, а Голові ВРУ Парубію, чому не виноситься ця ратифікація. Вважаю, що варто це робити, але деякі є застереження щодо того, як, власне, застосовуватиметься ця стаття, але це треба вже говорити з професійними юристами щодо того. А щодо Мінських угод, ця позиція могла бути, Новінський вніс цю поправку, але ми бачимо, всі розуміють, що це має бути колективне рішення парламенту. І можна рекомендувати, але все одно останнє слово за парламентом, це не урядова установа, яка може таке рішення провести набагато легше ніж представницька, якою є Верховна Рада.

- А ще в Кабінеті Міністрів зараз перебуває на розгляді документ про внесення змін до Кримінального кодексу, що сприятиме захисту жертв війни, зробить ККУ більш відповідним нормам міжнародного права. Яка ситуація із ним?

- Оце я вважаю, на часі. Я думаю, що якщо Кабмін має подати, то ми приймемо, а якщо Кабмін не буде подавати, то вочевидь, ми порадимося з експертами і внесемо депутатський законопроект найближчим часом, якщо це не зробить Кабінет Міністрів. Ми попросимо інтенсифікувати процес. Якщо це не буде найближчим часом зроблено, тоді подамо свій законопроект.

НІКОЛЕТТІ НЕ БУДЕ ДІЯТИ ТАК, ЯК АГРАМУНТ

- Будь ласка, прокоментуйте ще «кадрове» питання. З цієї сесії ПАРЄ отримала нового Президента. Ви, як віце-президент, маєте з ним прямий контакт, скажіть, будь ласка, яким є його ставлення до російського питання нині?

- Він спокійний достатньо і вважає, що його репорт про наслідки російської агресії в Україні має бути відповідним чином, скажімо, розвинений далі. Але є багато інших репортів, які мали би розвинутися, але не розвиваються так само, як наприклад, питання того, що Росію не можна повертати сюди без виконання нею резолюції, це 15 стаття минулорічного репорту.
Ніколетті не буде діяти так, як Аграмунт, однозначно, з ним можна говорити, йому можна, принаймні, щось доводити і наочний приклад у нього перед очима.

- Скажіть, будь ласка, які сподівання є від призначення Дуні Міятович комісаром Ради Європи з прав людини?

- Щодо Дуні Міятович, я вважаю, що вона досвідчений кандидат, ми з нею говорили. Вона стоїть чітко на позиціях того, що Росія порушує усі можливі права людини на окупованих територіях, ми говорили про те, що вона готова вислуховувати українську сторону. Вона - практик. Тому в даному разі я вважаю, що Рада Європи отримала кваліфікованого комісара.

- А які ви пріоритети ставите на посаді віце-президента, якою буде ваша лінія?

- Моя лінія в Раді Європи від того першого дня, коли я очолив делегацію, - це захищати і представляти інтереси України, не давати Раді Європи, зокрема, Парламентській асамблеї, знищити свої повноваження і нівелювати свій вплив.

Ольга Будник, Страсбург.