Повний песець, або Гіперболоїд інженера Путіна
Ось вже півтижня світ перетравлює послання В. В. Путіна Федеральним зборам, оголошене біля стін Кремля у просторій залі Манежу. Росія і її вождь, здається, вже до всього привчили світ. Але їм вдається кожного разу здивувати чимось новеньким.
ХВОРИЙ МОНАРХ
Авторитарні країни можуть бути різними. Але вони не можуть бути смішними. А тут...
Зверніть увагу, великі відомства Росії отримують альтернативні і зовсім не втішні прізвиська, символи. ФСБ – «сеча і мельдоній». Кабінет міністрів – «Будиночок качечки» (з розслідувань Навального про нерухомість прем'єра Медведєва) з прем'єр-міністром «Айфончиком». МЗС – «півтонни кокаїну» (насправді, трохи менше 400 кг, але і вони поступово втрачаються при усушці, утрусці та унюхуванні, очевидно, десь «по доріжці»).
Путін до пори, до часу все ж виглядав трохи по-іншому. Він міг бути нерукопожатним, міг отримувати психологічно точне прізвисько на «Х» від українських фанатів. Але при цьому ВВП залишався для Заходу отакою страшною, демонічною особистістю. І його прихильники могли говорити: «Бояться-значить поважають!». Проте останнім часом щось зламалося в цій піар-машині.
Після безкровного (з американської сторони) розгрому угруповання «Вагнер» Путін вперше за 18 років правління застудився (???!!!), про що було заявлено народу і світу. До цього російський народ не уявляв, що улюблений монарх може хворіти. Виявилося, може. І на виступі у Манежі він спочатку виглядав сумним, втомленим, маніжним. Це коли говорив про нудну соціалку. Покашлюючи і попиваючи, ймовірно, щось на зразок Терафлю, тільки елітне, ВВП понуро тягнув лямку зобов'язалівки. Як підрахували телевізійники каналу Ходорковського «Відкриті новини», про економіку і бізнес вождь говорив – 15 хвилин, про освіту – 10. Про житло та охорону здоров'я – по 5 хвилин. Про пенсіонерів і тривалість життя – 4, про бідність і доходи – 3. Про демографію і материнство – 2 хвилини. І стільки ж про екологію...
КИЛИМНИЙ НА МАНЕЖІ
...Зате цілих 42 хвилини він розповідав про нові види озброєння. Але як! Це вже був не маніжний, а килимний – з палаючими очима і гарячковим рум'янцем. Кепсько і недорого зроблені ролики (один з них, як виявилося, узятий зі старої телепрограми 2007 року, однак подібні конфузи в Росії – вже традиція) виводилися на екран після його репліки «Видео, пожалуйста!». Треба було чути, з якою гордістю та ніжністю він вимовляв ці слова. Людина явно не бачила жодної гри-стрілялки, якщо з таким благоговінням сприймала і передував те, що показується.
Вершиною ж абсурду був такий ось фрагмент у його виступі:
«Видео, пожалуйста, дайте.
(Демонструється відеоролик.)
В силу понятных причин мы не можем сегодня показать истинный облик, истинный внешний вид этого изделия. Даже это сегодня имеет значение, серьёзное значение. Думаю, всем это понятно. Но уверяю вас, всё это есть в наличии и хорошо работает».
Важко відразу усвідомити всю ступінь цього ідіотизму. Президент показує на екрані щось. І одразу ж слідом пояснює, що показане не має нічого спільного з дійсним виглядом, дійсним зовнішнім виглядом цього виробу» («виріб» – у цнотливій радянській статистиці так, пам'ятається, називалися презервативи, але вони, принаймні, були реальними, хоч і неякісними).
А навіщо показував? Піар, чистий піар. Точніше, брудний. І вкрай невдалий. Для істориків Путін в цей момент виглядав реінкарнацією Гітлера з його все більш нав'язливою мірою поразок мрією про зброю відплати, чудо-зброю, вундерваффе/Wunderwaffe. А путінські мультяшні ракетки, які облітають Земну кулю, викликали в пам'яті геніальну сцену з «Великого диктатора» Чарлі Чапліна.
Для політологів ж, які аналізують поточні події, путінські промови були схожі на лякалки Кім Чен Ина: «З нами ніхто по суті не хотів розмовляти, нас ніхто не слухав. Послухайте зараз». Правда, молодий Кім слідом за цим просить грошей та рису. А старий Путін хоче Україну і, бажано, весь пострадянський простір. Ага, щаз!
ПУСТИЛИ «ГІВІ» ДО ФЛОРИДИ?
Західні аналітики вкрай скептично сприйняли путінський сеанс «мультфільмів для дорослих». Якщо така зброя готова, то де її успішні випробовування? За словами американців, в РФ було кілька запусків ракет на ядерному двигуні, але не дуже успішних. Вони впали десь в Арктиці і тепер забруднюють її своєю радіацією. Так, але якщо зброя не готова, то навіщо про неї розповідати? Кампанія, кампанійщина...
Рекламний характер заходу був підкреслений ще і застосуванням старого, випробуваного маркетингового прийому – а давайте разом придумаємо назву новому виробу/зброї: «Чекаємо на пропозиції на сайтах Міністерства оборони».
І це не розіграш. На сайті Міністерства (!) оборони (?) Росії відкриті відповідна сторінка «Предложи название новейшему оружию».
І далі на сторінці три посилання на кожен з трьох гіпотетичних мультяшних видів зброї. «Боевые лазерные комплексы».
«Беспилотные подводные аппараты, которые могут быть оснащены как обычными, так и ядерными боеприпасами».
«Новейшая крылатая ракета с ядерной энергоустановкой».
Взяти участь у конкурсі не просто, а дуже просто. Як завжди, дуже недовго подумавши, я запропонував і відіслав наступні варіанти.
«Боевые лазерные комплексы» – Гіперболоїд інженера Путіна.
«Беспилотные подводные аппараты» – Щука-амфора.
«Крылатая ракета с ядерной энергоустановкой» – Путлер-М (модернізований).
По-моєму, цікаві варіанти, і я серйозно розраховую на перемогу (в конкурсі, а не в Третій світовій). До речі, пропоную і всім бажаючим взяти участь у цьому (у конкурсі, а не в Третій світовій).
Між іншим, в останньому варіанті я майже співпав з пропозицією головного редактора телеканалу Russia Today Маргаритою Сімоньян – з поправкою на жіночу ліричність, притаманну Today багатьом Russian. Вона запропонувала назвати ракету «Володя».
А ось помічник президента Росії Владислав Сурков запропонував дати новому озброєнню найменування «Гіві». З поясненням, що «є такий герой Донбасу» Михайло Товстих. Треба сказати, пропозиція по-своєму досить логічна, оскільки точно символізує хаотичність зальотів і непередбачуваність траєкторії «героя». Та й закінчується у будь-якому випадку вибухом... Але, чесно кажучи, варіантів для вибору у Владислава Суркова було не так багато. Оскільки на погоняли інших героїв «русского мира» у Російської федерації авторських прав, на жаль, немає: «Моторола», «Бетмен»...
Після цього почали гратися і інші російські діячі: «Американська мрія», «Песець», «Голуб миру», «Тиша»... По суті, це дуже нагадує веселуху в РФ після введення в ній санкцій. Пам'ятаєте, коли грудасті красуні одягали футболки з написом на тому самому місці "Не смішіть мої "Іскандери"!". Ну що ж, ті "Іскандери" своє відсміялися. Тепер будемо чекати, коли за російськими політиками прийде песець, худий – після холодної зими. Або повний – після ситого літа.
А свою "Американську мрію" багато хто з них давно вже реалізував, оскільки саме там живуть їхні діти, коханки зі смішливими "Іскандерами" різних розмірів. У когось - в Нью-Йорку, у когось – в Каліфорнії. А у деяких – і у Флориді, куди, до речі, падали бомби в одному з путінських мультиків.
Є І ХОРОШЕ В ПОГАНОМУ
А особисто для мене ось цей останній виступ Путіна у «Манежі» став незабутньою подією ось чому. Один мій старий знайомий, друг одеської юності, який вже давно переїхав до Росії і там і застряг, з 2014 року переконував мене в тому, що у подіях, які сьогодні відбуваються, «не все так просто», «всі мають рацію і всі винні», «Росію теж потрібно зрозуміти».
Але ось за кілька хвилин до закінчення путінської промови він написав у ФБ: «Включил телевизор. Президент вещает Федеральному собранию. Вслушался. Ребят, я в Северной Корее что ли сегодня проснулся?».
Ще за кілька годин: «Это выступление перед Федеральным собранием – реально БОМБА! Для всех нас! ПО ВСЕМ НАМ! Мы всё это уже проходили, и добром это не кончалось! 1 марта 2018 года президент России развязал новую гонку вооружений, видимо, желая вызвать грандиозный подъём патриотизма в массах, на волне которого взойдёт в очередной раз на трон! Дико слышать, что эту "бомбу" уже предлагают назвать "Голубь мира". Спасайтесь, кто может!»
І проілюстрував ці слова таким ось відео.
По-моєму, це дуже позитивний результат, якщо комусь промова ВВП у Манежі остаточно відкрила очі на події.
Олег Кудрін. Рига
Перше фото: picture-alliance/dpa/A. Zemlianichenko