Правозахисники передали Волкеру звернення щодо політв'язнів Кремля
Про це Матвійчук повідомила на своїй сторінці у Facebook.
За її словами, у зверненні Правозахисного порядку денного, підписаному більш як 50 громадськими об'єднаннями, серед яких правозахисники, екологи, профспілки, волонтери, сервісні та експертні організації з усієї України, викладено "наше бачення стратегічних пріоритетів у ході переговорів із Росією".
"Курт Волкер сказав, що його ретельно опрацює та надасть відповідь, Звернула його увагу, що у "мінських списках" досі лишаються більше сотні людей. Серед них - військовослужбовець Сергій Глондар, журналіст Станіслав Асєєв, і навіть діти, як-от школяр Ярослав Миронов. Я знаю рідних, які чекають їх повернення вже більше трьох років", - зазначила Матвійчук.
Водночас, зазначає голова правління Центру громадянських свобод, "проблема в тому, що ці списки неповні. За даними самих кремлівських республік, тільки в Донецьку за минулий рік заарештували за підозрою в шпигунстві та державній зраді 246 (!) людей. Ми не знаємо, хто ці люди, та в яких умовах утримуються. Ми не знаємо справжнього масштабу цього явища. Єдине, що ми знаємо, що практика викрадення, катування та незаконного утримання людей на окупованій території Донбасу продовжується. Так само давно підвисло питання звільнення політв’язнів, яких утримують в Росії та окупованому Криму. У нашому списку #LetMyPeopleGo вже близько 70-ти людей. Серед них режисер Олег Сенцов, 19-річний студент Павло Гриб, правозахисник Емір-Усеїн Куку, кримський фермер Володимир Балух, журналіст Роман Сущенко, кримськотатарський активіст Наріман Мемедемінов та інші. Але це тільки верхівка айсбергу. Ми не знаємо справжніх цифр. Ці люди стали прямими жертвами розпочатої Російською Федерацією гібридної війни. Але досі не існує жодного міжнародного майданчику для обговорення їх звільнення. Тому варто ставити вимогу щодо включення в Мінський процес і цього питання".
У зверненні Правозахисного порядку денного до Волкера, зокрема, пропонується: поставити вимогу щодо включення в Мінський процес питання про ув’язнених за політичними мотивами громадян України в Російській Федерації та окупованому Криму, серед яких режисер Олег Сенцов, кримський фермер Володимир Балух, правозахисник Емір-Усеїн Куку, кримськотатарський активіст Наріман Мемедемінов та близько 70-ти інших людей, які стали прямими жертвами розпочатої Російською Федерацією війни; поставити питання щодо нагальної необхідності звільнення військовополонених та цивільних заручників для виконання Мінських домовленостей, серед яких військовослужбовець Сергій Глондар, журналіст Станіслав Асєєв, неповнолітній школяр Ярослав Миронов та більше сотні інших людей, а також припинення практики викрадення, катування та незаконного утримання людей на окупованій території Донбасу; підтримати позицію правозахисних організацій України, що вибори на нині окупованій території Донбасу можливі тільки за умови вільної роботи українських ЗМІ, забезпечення доступу на територію українських партій, повернення вимушених переселенців, відновлення роботи судів та правоохоронних органів та встановлення контролю над українсько-російським державним кордоном; публічно відстоювати позицію щодо неможливості амністії тих людей, які винні у вчиненні міжнародних злочинів.
Також правозахисники вважають за потрібне звернути увагу влади України: на необхідність невідкладного розгляду й ухвалення розробленого правозахисниками разом із урядом законопроекту, який гармонізує Кримінальний кодекс із нормами міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права; на нагальну потребу створити єдиний міжвідомчий центр для документування міжнародних злочинів, які вчиняються в ході міжнародного збройного конфлікту; на потребу розробити та почати реалізацію принципів та форм перехідного правосуддя, що включають правові гарантії майбутнього примирення, притягнення винних до відповідальності, встановлення історичної правди, компенсування жертвам збройного конфлікту завданої шкоди та проведення інституційних реформ, що унеможливлюють повторення конфлікту; з огляду на те, що на даний момент відсутній міжнародний формат переговорів щодо ситуації із дотриманням прав людини в Криму та його деокупації, провести консультації із правозахисниками, дипломатами та відповідними інституціями для пошуку можливості його запровадження.