Порошенко у Польщі: Мірятися пролитою кров’ю народів — ганебно
На цьому наголосив Президент Петро Порошенко, виступаючи у селі Сагринь (Польща) на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Я переконаний, що і в польському, і в українському суспільстві є достатньо мудрості, аби зрозуміти, що будь-яке протистояння між нами точно послаблює нас. Послаблює саме тоді, коли перед обома нашими країнами постала спільна загроза зі сходу, коли гібридна війна, розгорнута проти України, поширюється Кремлем і на всю Європу”, - заявив глава держави.
Він підкреслив, що Україна рішуче засуджує “брутальність і насилля як сьогодення, так і минулого”, та закликав нинішнє й прийдешнє покоління як українців, так і поляків не допустити повторення трагедії.
У цьому зв’язку Президент наголосив, що будь-які прояви використання будь-якими політичними силами історичної пам’яті задля підвищення своїх рейтингів є неприйнятними.
“Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди — це є ганебно, це є неприйнятно і це шлях у нікуди. На мою думку, це зрада пам’яті про невинних жертв нашої спільної трагедії”, - заявив Порошенко.
Водночас він висловив сподівання, що український і польський народи не піддаватимуться на “провокації, спрямовані на перегляд багаторічних спільних здобутків у відносинах між двома народами у питаннях порозуміння і примирення”.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Петро Порошенко у неділю, 8 липня перебуває з робочим візитом у Республіці Польща на запрошення української громади цієї країни. Президент відвідає також Волинську область з метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.
Водночас президент Польщі Анджей Дуда перебуває в Україні, на Волині, де бере участь у заходах, приурочених до 75-ї річниці Волинської трагедії 1943 року.
В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.
