Попри розмови про зближення відносин США з Кремлем, політика офіційного Вашингтона щодо Росії залишається жорсткою. Ба більше, останніми тижнями Сполучені Штати офіційно заявили, що "ніколи" не визнають спроби РФ анексувати Крим, підтвердили непохитну підтримку Києва й збільшили заплановане виділення коштів на допомогу Україні у сфері оборони. Про те, чому в Вашингтоні активізувалася політика на українському напрямі, а також які зусилля докладаються для цього, розповів у ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу Надзвичайний та Повноважний Посол України в США Валерій Чалий.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПОМПЕО ПО КРИМУ ПОГОДЖЕНА З ПРЕЗИДЕНТОМ ТРАМПОМ

- Минулого тижня Держсекретар США Майк Помпео особисто ухвалив декларацію по Криму. Він твердо підтримав українську позицію, але зробив це безпосередньо перед слуханнями в Сенаті, де з'ясовувались невідомі деталі зустрічі президентів США і Росії в Гельсінкі. На ваш погляд, чому ця декларація з'явилась саме в цей момент, і наскільки вона є важливою для України, адже позиція США по Криму фактично не змінилася?

- Від позиції США багато в чому залежать наші успіхи в протидії агресії, а також внутрішні перетворення. Це реалії, й Сполучені Штати зараз є нашим стратегічним партнером номер один у сфері безпеки. Це стосується, в тому числі, Криму. Тож, завдання Посольства протягом уже не одного року – тримати це питання у фокусі уваги, знаходити механізми для деокупації Криму. Ця робота ведеться скоординовано – на рівні президента, МЗС, закордонних дипустанов.

Можу дещо розкрити "дипломатичну кухню": Декларація політики США щодо Криму не стала несподіваним рішенням. Принаймні для нас було очевидним, що вона не готувалась під якийсь конкретний момент, і робота над нею, так само як і над координацією спільної позиції різних країн велась досить давно. Можу сказати, що зміст цього документа нам був відомий заздалегідь.

У декларації є два важливих моменти. По-перше, вона чітко закріплює – по суті, назавжди, й на цьому робиться акцент – невизнання спроби анексії Криму. І порівняння з декларацією Веллеса якраз іде в контексті акценту "ніколи". Про це нам ясно заявили в Держдепартаменті, зокрема, на зустрічі з помічником держсекретаря США Вессом Мітчеллом. Він підкреслив це в присутності лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

По-друге, під час свідчень держсекретаря США Майка Помпео перед Сенатом, було наголошено, що всі позиції, вказані в декларації, погоджені з Білим домом і перебувають чітко в руслі політики президента США. Тобто зараз ми бачимо консолідовану позицію, яка починає реалізовуватися в конкретних рішеннях Конгресу й виконавчої влади.

Крім того, дуже чітка позиція по Криму була заявлена багатьма країнами-союзниками США. І з боку Канади, і з боку країн Європи, й навіть Італії, звідки лунали змішані сигнали, але була чітко заявлена така позиція.

Ця декларація демонструє позицію Сполучених Штатів, хоча з юридичної точки зору вона не має статусу закону, але в рамках американської правової системи практично проголошена як політика, і нею керуватимуться виконавчі структури у своїх рішеннях.

ВІДНОВЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

- Днями ви зустрілися з Держсекретарем Помпео особисто, щоб подякувати за декларацію по Криму від імені Президента України, й повідомили у ФБ, що також обговорили з ним "подальші спільні кроки". Чи можете додати деталей, про що саме йшлося під час розмови?

- Діалог України й США триває на всіх рівнях – і на найвищому, і в рамках імплементації досягнутих домовленостей. За дипломатичною практикою, деталі таких розмов не розкриваються. Але я можу окреслити теми, що були порушені.

Я дійсно передав подяку від Президента України й підтвердження нашої спільної зі Сполученими Штатами лінії по Криму. Крім того, ми "звірили годинники", проговорили питання конкретних кроків стосовно відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства між Україною і США. В цьому питанні роль держсекретаря є ключовою. Ну і, звичайно, є суто робочі моменти щодо планування зустрічей на найвищому й високому рівнях.

Я дуже задоволений такою відкритістю держсекретаря Помпео, хоча у мене й раніше не було проблем щодо зустрічей з керівництвом Держдепартаменту, можливість поспілкуватися час від часу напряму з держсекретарем США пришвидшує реалізацію двосторонніх домовленостей, досягнутих на зустрічах президентів України і США.

ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В КРИМУ ПОТРІБНА ДЕОКУПАЦІЯ

- Минулого тижня Держдеп провів Міністерський форум зі сприяння свободі релігій за участю, в тому числі, віце-президента США Майка Пенса. Наскільки ситуація в Криму й окупованому Донбасі перебуває у фокусі таких обговорень у США, і як це може змінити ситуацію?

- Основна тема цього форуму – свобода віросповідання як одна з фундаментальних складових прав людини. Але є ще один момент: якщо говорити про виступи на закритих зустрічах постійного представника США при ООН Ніккі Гейлі, а також попередні заяви адміністрації США, то прослідковується чіткий зв'язок між темою порушень прав людини і загрозою для міжнародної безпеки. По суті, є розуміння, що реального миру, у тому числі на тимчасово окупованих українських територіях, не може бути досягнуто без забезпечення прав людей, які зараз там перебувають.

Ми провели велику роботу до цього форуму, і абсолютно логічно, що ми порушували ті теми, які були більш важливими для нас, як, власне, й інші країни. Тому керівник української делегації (заступник глави МЗС Сергій Кислиця) озвучив чіткий сигнал, що для забезпечення прав людини потрібно повною мірою покласти край російській агресії на сході України, домогтися виведення всіх російських військ та найманців і деокупувати Крим.

На форумі був присутній і Мустафа Джемілєв, який навів факти про ситуацію в Криму, на які серйозно звертають увагу в Білому домі. Очевидно, що всі ці порушення мають наслідки і реакцію офіційного Вашингтона.

Ми також порушували питання невід’ємного права на надання Томосу про автокефалію Української Православної Церкви.

У США ІСНУЄ КОНСОЛІДОВАНА ПІДТРИМКА ЩОДО ТОМОСУ ДЛЯ УКРАЇНИ

- Ви обговорювали з американською стороною питання Томосу про автокефалію Української Православної Церкви?

- Питання релігії й церкви не є тією сферою, де державні структури безпосередньо впливають на рішення. Цим займаються саме релігійні організації. І ми маємо консолідовану підтримку православних церков, по суті, всієї Західної півкулі. І я дуже вдячний за позицію Української Православної Церкви США, за лідерство митрополита Антонія і архієпископа Даниїла, за єдність, яка була продемонстрована буквально днями під час відзначення 100 років заснування УПЦ в Америці. Там були присутні члени Константинопольського Синоду, представники автокефальних церков різних країн, і у мене склалося дуже позитивне враження після спілкування з ними.

Очевидно, що УПЦ Сполучених Штатів підтримує це питання, хоча дискусії були, але зараз вони завершилися, і ми отримали повну й потужну підтримку.

ОБОРОННА ДОПОМОГА

- Останніми тижнями Конгрес США підтвердив $200 млн допомоги Україні у сфері безпеки й оборони на поточний рік та спланував $250 млн на наступний рік у межах лише бюджету Пентагону. Що означає таке розширення і чи пов'язана така тенденція, наприклад, з посиленням присутності російських військ на Донбасі й у Криму?

- Дійсно, надання допомоги Україні в питаннях безпеки й оборони реалізується по кількох напрямах: Пентагоном, Держдепартаментом та в рамках окремих програм. Загалом це складає велику суму, і в порівнянні з іншими країнами ми дійсно – серед пріоритетів підтримки з боку США.

Що стосується динаміки, то з початку своєї роботи послом України в США я поставив завдання і собі, й колегам постійно працювати над збільшенням обсягів допомоги. Це, з одного боку, технічна робота, бо треба працювати з усіма профільними комітетами в Конгресі, проводити щорічно особисті зустрічі з кількома десятками конгресменів і сенаторів. Але коли маєш підтримку діаспори і розуміння в Капітолії, це робити набагато легше. Хоча добиватися збільшення щороку обсягів допомоги не так просто. Коли законодавці розглядають наступний річний бюджет, вони враховують те, як звітувати платникам податків, куди пішли кошти минулого року. Тому для мене така позитивна динаміка – це свідчення існуючої й зростаючої довіри, ефективності використання Україною наданих ресурсів, що надходять у вигляді прямої допомоги, постачанні техніки й обладнання, зброї, в тому числі летальної, тренінгових програм, тощо. Ця допомога потрібна саме сьогодні, тому що наші воїни продовжують гинути і отримують поранення. А сучасна техніка й озброєння та навчання суттєво зменшують людські втрати.

Тому причини, чому ми маємо зростаючу підтримку стосуються й політичної, й суто технічної сфери. Частина цієї допомоги надається під певні умови. Тобто, наскільки ми успішні в реформуванні сектору безпеки й оборони, наскільки ми гарантуємо, що не буде корупції в цьому секторі, наскільки ми гарантуємо безпеку з точки зору потрапляння цих зразків у руки супротивника, настільки з нами готові розвивати відносини. І те, що допомога розширюється, – це гарний сигнал.

Важливо підкреслити, що змінилися не тільки обсяги допомоги, а й якість. Надання Україні протитанкових систем Javelin – це інший рівень взаємодії. Разом із зміною наших внутрішніх умов щодо закупівлі озброєнь – про що ми також маємо говорити – і зі збільшенням довіри, ми відкриваємо можливості до отримання нових видів оборонних озброєнь. Це чіткий сигнал, що Сполучені Штати стоять разом з Україною і розуміють важливість нашого стратегічного партнерства у сфері безпеки. Це внесок у майбутнє, і зараз ми бачимо підстави говорити про реальне партнерство на багато років уперед для досягнення спільних стратегічних цілей.

Я хотів би ще підкреслити, що в плані отримання озброєнь ми відкриваємо нові сторінки. Наприклад, активно готується відправка бойових катерів в Україну, бо ми маємо великі питання щодо контролю морського простору. Це будуть прямі поставки, без посередників. Обговорюються й подальші плани взаємодії.

ПРОТИДІЯ "ПІВНІЧНОМУ ПОТОКУ"

- США активно виступають проти побудови російського газопроводу "Північний потік - 2" й лобіюють натомість продаж американського скрапленого газу на європейському ринку з метою зменшення залежності від Росії. На ваш погляд, це питання більше пов'язане із зовнішньою політикою США чи з торгівлею?

- Питання цікаве й доречне. Я аналізую це для себе вже тривалий період, і відповідь така: дуже важко відокремити зовнішню політику від економічних питань, торговельних інтересів. Це все взаємопов'язано. Очевидно, що в США існує інтерес до розширення обсягів експорту LNG. Наприклад, станом на травень 2018 року, до країн Європи спрямовано лише 31 з 396 танкерів з американським скрапленим газом. Звичайно, що американська сторона хоче збільшити ці поставки. Можливо, саме ця тема виходить у конкретні дії. Але я би сказав, що базовим є все ж таки розуміння питання безпеки, про що відверто говорив президент Сполучених Штатів на зустрічах з європейськими лідерами. І мушу визнати, що аргументів проти такої позиції дуже мало. Якщо є фінансування прямого постачання газу з Росії, і за це платять європейці, й при цьому дійсно хочуть більшої безпеки. Ці питання складно скласти в пазл.

Крім того, у США є розуміння, які можливості з'являються у Росії в разі транзитного обходу території України і того, що це призведе до зростання загрози подальшої агресії проти України. Це аргумент достатньо серйозний, він заявляється публічно, і тут загалом розглядається безпека цілого регіону. Тобто питання ставиться так: тактичні економічні цілі не повинні переважати над стратегічним питанням забезпечення безпеки. І позиція США висловлюється досить чітко.

У мене немає жодних сумнівів щодо розуміння адміністрацією США того факту, що жодні "гарантії", які зараз пропонуються Москвою, не можуть сприйматися серйозно, оскільки РФ вже продемонструвала цінність договорів з нею. Тому наша позиція й позиція США співпадають.

ПІДСУМКИ ЗА ПІВРОКУ

- Якщо підбити підсумки за першу половину цього року, як би ви оцінили основні досягнення й зрушення в відносинах України і США?

- Важко вмістити це в коротку відповідь. Наприклад, що стосується Криму, то наша діяльність спрямовувалася на закріплення міжнародної підтримки щодо невизнання спроби анексії, а також на подальших кроках. Це і збереження та посилення санкцій, і недопущення порушень санкційного режиму. Результат ви знаєте – позиція США чітка й закріплена на багато років уперед.

Ми також працюємо в регіоні Центральної Америки, в країнах Карибського басейну, і коли відбувається голосування в ООН, ми також забезпечуємо немало голосів на підтримку української позиції.

Крім того, щодо створення Платформи друзів деокупації Криму, ми провели у Вашингтоні багато різних заходів і створили таку мережу. Вона охоплює роботу щодо прогнозування і дій в плані безпеки й оборони – є потужні експертні установи, які дуже допомагають своєю аналітикою та прогнозами. Ми також порушуємо питання забезпечення прав кримських татар, визволення наших заручників, яких утримують у Росії.

Ще один блок – це, звичайно, інформування про ситуацію в Криму. Тут важливо відзначити візити представників кримськотатарського народу.

Стосовно інших напрямів, ми підтримуємо досить інтенсивний діалог на високому й найвищому рівнях. Йдеться не тільки про офіційні зустрічі, хоча вони мають особливе значення. Наприклад, цього року ми підготували зустріч президентів у Брюсселі. Навіть в умовах, коли через зміни в графіку глави Білого дому більшість двосторонніх зустрічей були скасовані, змістовна зустріч президентів України і США відбулася. Більше того, по тих питаннях, які обговорили глави держав, я отримав завдання, і вони реалізуються – у взаємодії як із Радою національної безпеки США, так і з Держдепартаментом.

Крім того, результат і важливість контактів не завжди залежать від рівня. Багато що залежить від суті питань. Якщо звернути увагу, Президент України приймав офіційних представників США навіть поза дотриманням формальних протокольних правил і незважаючи на напружений графік. Зокрема, недавно відбулися переговори в Києві із заступником державного секретаря США з питань енергетичних ресурсів. Планується участь Президента України в 73-й сесії Генасамблеї ООН. Ми будемо використовувати всі можливості, щоб забезпечити постійну динаміку двосторонніх зустрічей на найвищому та високому рівнях.

Відбулися також візити у США голови Верховної Ради України Андрія Парубія, міністрів, народних депутатів України, численних делегацій представників бізнесу та неурядових організацій з України. Діалог з американським партнерами постійно триває.

Та довіра до нас, яка зросла останнім часом, позначається й на роботі Посольства. Зараз ми беремо участь у брифінгах у Білому домі, на які раніше запрошувались тільки представники країн-членів НАТО, та отримуємо інформацію з перших рук.

У продовження зусиль минулого року, цьогоріч ми вже маємо успіхи щодо збільшення інвестицій в Україну зі Сполучених Штатів, постійно зростаючого товарообігу та посилення темпів реалізації стратегічних проектів.

Велика робота проводиться в Конгресі США. Докладаються постійні зусилля щодо забезпечення підтримки у сфері безпеки й оборони, а також на напрямах реформ. Зараз ключовими є питання кібербезпеки, енергетичної безпеки. І це розвивається через прийняття нових законодавчих актів, відповідних програм, платформ.

Окремо треба відзначити зусилля щодо визнання Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу. Впродовж року ми працювали адресно із губернаторами, законодавчими структурами всіх американських штатів, і зараз маємо результат, коли практично щомісяця в одному зі штатів приймається резолюція на підтримку цього рішення. Я вдячний за взаємодію і Українському кокусу в Палаті представників і в Сенаті, і українській діаспорі, і активістам з України, і Державному департаменту США. І ми невпинно рухаємося до мети. Сподіваюся, цього року Конгрес прийме відповідну резолюцію.

Загалом, зараз немає жодних сумнівів у позиції офіційного Вашингтона щодо підтримки України, протистояння агресії Росії та проведення реформ. Причому, це консолідована позиція і президента Сполучених Штатів, і Конгресу, і виконавчих структур. Ще рік тому це було неочевидним. Але треба також розуміти, що Україна – не єдина держава у світі, і є кілька десятків країн та регіонів, до яких традиційно прикута увага США. Тому утримання питання взаємодії з Україною у фокусі уваги Сполучених Штатів – дуже важлива річ. І я вважаю це непростим завданням, яке зараз успішно реалізується завдяки зусиллям всіх – від Президента, державних структур і дипломатів посольства, до активістів з Україні й української діаспори в США.

Ми цінуємо єдність українців через океани, яка сформувалася в останній період, той рівень взаємодії між Україною і США, якого ми досягли. Ключове слово – довіра, довіра на найвищому рівні, довіра між людьми. Це те основне, що нам вдалося досягти, і що потрібно утримати разом.

Ярослав Довгопол, Вашингтон.

Фото: Посольство України в США, Державний департамент США, Довгопол Ярослав