Під час дискусії зі свободи ЗМІ на нараді ОБСЄ щодо виконання зобов’язань держав-учасниць у людському вимірі, що триває цими днями у Варшаві, було досить гаряче. Росія застосувала всі свої відкриті і приховані важелі, аби на цьому міжнародному майданчику показати, з одного боку, що в Україні порушуються права ЗМІ, а з іншого – розповісти, що в окупованому Криму журналістика і вільне слово розцвітають.

Про те, яким чином Росія просуває свої інтереси в рамках ОБСЄ і яким чином Україна намагається цьому протидіяти, а також про ситуацію, яка складається довкола звільнення Романа Сущенка, в інтерв’ю Укрінформу розповіла перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова.

РОСІЯ ДЕМОНСТРУЄ НАДЗВИЧАЙНИЙ РІВЕНЬ МАНІПУЛЯЦІЙ І ЦИНІЗМУ

- Пані заступник міністра, як ви оцінюєте цьогорічну нараду ОБСЄ і власне робочу сесію, що стосується свободи ЗМІ, яка відбулася у вівторок? Що змінилося на цьому міжнародному майданчику у порівнянні з попередніми роками?

- Я вже втретє беру участь у цій щорічній нараді з імплементації людського виміру ОБСЄ і мушу зазначити, що цей рік можна визначити як максимально активний з точки зору гібридних дій Російської Федерації.

Під гібридними діями я, передусім, маю на увазі застосування наявних демократичних інструментів проти демократичних устроїв. Наприклад, це виступи на нараді представників понад десяти громадських організацій з Росії під різними назвами, наприклад, Інституту історичної пам’яті, Інституту свободи слова або якогось ЗМІ. Фактично, руками журналістів і громадських діячів Російська Федерація вводить в ОБСЄ свої наративи, які для мене є абсолютно чіткими.

По-перше, це – дискредитація України, її звинувачення в тому, що ми не є вільною країною. Головна маніпуляція, яка навіть не “налазить на голову”, це те, що Росія спочатку окуповує Крим, розв'язує війну на Донбасі, а далі продовжує атакувати Україну, звинувачуючи нас у тому, що це ми порушуємо права людини, що у нас немає свободи слова. Це надзвичайний рівень маніпуляції й цинізму. Йдеться про те, щоб жодним чином не брати відповідальності на себе, жодним чином не визнавати своїх злочинів. Це класична тактика: коли зовсім погано всередині країни, то потрібно шукати зовнішнього ворога. Російська пропаганда постійно використовує цю технологію. Фактично, одна третина новин у загальноросійському медіапросторі, а ще більше – на окупованих територіях, присвячені Україні. Здебільшого йдеться про негативне зображення України, суспільства та реформ. Взагалі будь-яка новина про Україну використовується в Росії як масштабна антиукраїнська дезінформаційна кампанія. Зараз пересічний росіянин, напевно, знає набагато більше про Україну, ніж самі українці, оскільки він живе зі щоденною інформацією, що в Україні живеться ще гірше. Це робиться для того, щоб росіяни не відчували, як погано в їхній країні.

- Фактично, всі представники від Росії під час своїх виступів жодним словом не згадали про свободу слова в самій Росії і як вона там порушується. Усі виступи стосувалися виключно України...

- Так. Громадські організації, які начебто мають захищати свободу слова у своїй країні, напевно, могли б сказати про Політковську, десятки “кейсів” щодо вбивств і переслідування журналістів та відсутності у принципі свободи слова у Російській Федерації. Проте, жодна організація, жоден представник із Росії ані словом, ані думкою не згадав про стан зі свободою слова в Росії. Тобто, вся їхня увага, вся їхня риторика, всі виступи були спрямовані проти України. Тому, ми кажемо, що це – цілеспрямована і штучна кампанія, яка керується Кремлем і її силовими структурами.

Як офіційна особа я кажу, що ми не проти Росії чи росіян. Однак ми проти режиму, а злочин режиму проти росіян полягає в тому, що там вибудовано таку систему, що, починаючи від силових структур і закінчуючи ЗМІ, вони виконують запити Кремля. Треба Кремлю показати, що є диверсанти, тоді Стешенка ловлять на так званому кордоні з Кримом, а Сущенка – у Москві. Є запит щодо формування в Росії наративу, що є українські шпигуни, що є екстремісти і терористи. І їх будуть знаходити серед простих людей, серед журналістів, серед активістів, серед людей, які взагалі нічим не займаються. А все для того, щоб показати: дивіться, ми боремося з диверсантами й екстремістами і це – активні дії.

У цьому році на нараді ОБСЄ відбувається їхня максимальна активізація.

- Якими є її прояви?

- Наприклад, на один із супутніх заходів на нараді, який було організовано постійним представництвом РФ при ОБСЄ у Відні, що стосується свободи слова у Криму, привезено кількох представників телеканалу “Міллет”, який фінансується державою (РФ – ред.) і який було створено відразу після того, як із Криму було вичавлено АТР та ще приблизно 10 незалежних ЗМІ, які змушені бути виїхати з півострова. Серед них – радіо MeydanFM, телеканал “Чорноморка” та інші. Вони там не змогли працювати, оскільки система не передбачає існування незалежних ЗМІ. І тепер вони створили “Міллет” і возять їх як таке собі “шапіто”, інсценуючи свободу слова у Криму і щасливе життя кримськотатарського народу. Це така собі вибіркова правда і пропаганда в дії.

Той самий телеканал “Міллет” показує, як гарно будується кримський міст, як будуються дороги і школи. Але, наприклад, що будують в'язниці, про це, очевидно, на цьому телеканалі не знайдеш. Як і не знайдеш, що розбудова доріг і домівок, передусім, ведеться для військових і має військове призначення. Там також не скажуть, що відбувається тиск на мови, що скорочується навчання українською мовою, а кримськотатарська мова стає декоративною. Кілька кримськотатарських шкіл так називаються лише номінально, але там мало підручників кримськотатарською мовою і мало де відбувається викладання кримськотатарською мовою. Це така собі декорація. Але її достатньо для того, щоб показати міжнародному співтовариству, як прекрасно живеться у Криму. Для цього, власне, й існує телеканал “Міллет” у Криму.

ОБСЄ НЕ МОЖЕ ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ ЯК МАЙДАНЧИК ДЛЯ НЕІСНУЮЧИХ УТВОРЕНЬ — “РОСІЙСЬКОГО” КРИМУ

- Під час робочої сесії щодо свободи ЗМІ на нараді ОБСЄ так звані представники від Криму, виступи яких у результаті були успішно заблоковані українською делегацією, намагалися взяти слово одними з перших...

- Так. Є злочин окупації і має бути фіксація цього злочину різними методами – економічними, дипломатичними, інформаційними. Участь представників так званої республіки Крим саме відбувається з метою фіксації стасусу-кво і щоб показати світові людей, які розкажуть, як гарно живеться в російській дійсності. Українська делегація дійсно переможно використала своє право протестувати про порушення регламенту.

- І фактично заблокувала два виступи...

- ...Генерального директора телеканалу “Міллет” Мусаєва і представника “громадської палати республіки Крим” Лучинкіної. Нюанс у тому, що вони представилися як делегати з російського Криму. Українська делегація логічно зауважила, що такого суб’єкта як республіка Крим не існує в межах кордонів Російської Федерації. Натомість є автономна республіка Крим, яка є частиною Української держави, і ОБСЄ не може використовуватися як майданчик для того, щоб надавати слово представникам, які представляють неіснуючі утворення. Ми раді, що ОБСЄ не дозволила цим представникам, фактично відверто брехати.

- Цікаво, що ряд учасників із України, що мають критичне ставлення до ситуації в Україні, і які представляються медіахолдингом “Вести”, “РИА Новости Украина” тощо, дуже тісно в кулуарах співпрацювали з членами російської офіційної делегації. Як ви це оцінюєте?

- До початку пленарної сесії вони дійсно були разом, активно спілкувалися. Я особисто не чула, але колеги чули, що там відбувалася певна координація: хто за ким виступає, хто що каже. Тобто, ми бачимо, що вони одне одного прекрасно знають. Ці учасники від України ввечері провели на нараді ОБСЄ супутній захід про порушення свободи слова в Україні, а її організатором вказано правозахисну організацію “Успішна варта”. Це – частина політичного проекту “Успішна країна”, яка є афілійованою до утікача, колишнього міністра доходів та зборів України Олександра Клименка, який сьогодні живе в Російській Федерації і який підозрюється у розкраданні державного бюджету в особливо великих розмірах, будучи частиною так званої “Сім’ї”. І сьогодні, коли ми знаємо, ким є людина, яка фінансує цю неурядову організацію, то однозначною є відповідь – що це за організація. Тим більше, якщо вони влаштовують захід, то він має політичну мету. А політичною метою є гібридна війна, активні дії з метою впливу на вибори. Тобто їхня мета – розхитати внутрішній український “човен” зсередини.

ЄДИНИЙ ІНСТРУМЕНТ ВИТЯГНУТИ РОМАНА СУЩЕНКА З РОСІЇ – ЦЕ ОБМІННИЙ ФОНД

- Як у таких реаліях Україна може зробити так, щоб ОБСЄ не стала для росіян зручним майданчиком для сіяння ними пропаганди і маніпуляції, формування меседжів, які зовсім не відповідають дійсності?

- Ми не можемо вплинути на всі процеси, але принаймні намагаємося не просувати російський наратив. Українська офіційна делегація озвучила позицію уряду. На щастя, у Варшаві є достатньо багато українських громадських організацій і яких, до речі, ми не координуємо, як це робить Російська Федерація. Виступали представники “Детектор Медіа”, Інституту масової інформації, Донецького інституту інформації, Укрінформу. Тобто ми мали представницький вигляд з точки зору громадянського суспільства, з позиції, що українських журналістів переслідують на окупованих територіях. Натомість, замилювати очі й створювати хибну картину свободи слова і прекрасного життя на окупованих територіях так званою “громадянською” війною в Україні й демократичним референдумом у Криму – це величезна маніпуляція. Ми не дозволили такої маніпуляції, і ця робота української делегації у широкому контексті на нараді ОБСЄ є демократичною. Ми ж не збиралися, держава не казала – що і як розповідати. Це було видно по тому, що промови багатьох українських спікерів якимось чином повторювалися. Як держава не втручається в редакційну політику ЗМІ, так само ми можемо сказати, що держава не втручається і в діяльність громадських організацій. Україна сьогодні не фінансує створення НУО, яких потім у ручному режимі возитиме по світу і змушуватиме їх біле називати чорним. Україна сьогодні не створює ЗМІ, які маскуватимуться під локальні ЗМІ в інших країнах, зокрема в Росії, а пізніше – дорікатимуть Російській Федерації за те, що там немає свободи слова.

- Верховний суд Росії виніс вирок у справі українського журналіста Романа Сущенка. Якими будуть подальші дії щодо його звільнення?

- Для нас єдиним інструментом витягнути Романа Сущенка з Росії є «обмінний фонд». Така логіка артикулюється і я думаю, що її буде реалізовано. Питання лише у часі. Я сподіваюся, що вистачить здорового глузду це зробити.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото: Укрінформ